Рецептор інсуліноподібного фактору росту 2 типу — Вікіпедія

Рецептор інсуліноподібного фактору росту 2 типу
Наявні структури PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB Список кодів PDB 1E6F, 1GP0, 1GP3, 1GQB, 1JPL, 1JWG, 1LF8, 2CNJ, 2V5N, 2V5O, 2V5P, 2L29, 2L2A, 2M68, 5IEI, 2M6T
Ідентифікатори
Символи	IGF2R, CD222, CIMPR, M6P-R, MPR1, MPRI, M6P/MPR 300, CI-M6PR, MPR300, insulin like growth factor 2 receptor
Зовнішні ІД	OMIM: 147280 MGI: 96435 HomoloGene: 676 GeneCards: IGF2R
Пов'язані генетичні захворювання
періодонтит[1]
Онтологія гена Молекулярна функція • retinoic acid binding • insulin-like growth factor binding • G protein-coupled receptor activity • transporter activity • phosphoprotein binding • insulin-like growth factor-activated receptor activity • insulin-like growth factor II binding • mannose binding • identical protein binding • enzyme binding • G-protein alpha-subunit binding • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • kringle domain binding • signaling receptor activity Клітинна компонента • цитоплазма • integral component of membrane • ендосома • late endosome • мембрана • focal adhesion • clathrin coat • endocytic vesicle • integral component of plasma membrane • cell surface • lysosomal membrane • trans-Golgi network • early endosome • nuclear envelope lumen • perinuclear region of cytoplasm • trans-Golgi network transport vesicle • лізосома • екзосома • клітинне ядро • trans-Golgi network membrane • transport vesicle • міжклітинний простір • комплекс Ґольджі • клітинна мембрана • clathrin-coated vesicle membrane • secretory granule membrane • clathrin-coated vesicle Біологічний процес • regulation of apoptotic process • G protein-coupled receptor signaling pathway • response to retinoic acid • post-embryonic development • рецептор-опосередкований ендоцитоз • animal organ regeneration • Сперматогенез • positive regulation of apoptotic process • liver development • GO:0072468 сигнальна трансдукція • insulin-like growth factor receptor signaling pathway • neutrophil degranulation • membrane organization • GO:0015915 транспорт • post-Golgi vesicle-mediated transport • lysosomal transport Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	3482	16004
Ensembl	ENSG00000197081	ENSMUSG00000023830
UniProt	P11717	Q07113
RefSeq (мРНК)	NM_000876	NM_010515
RefSeq (білок)	NP_000867	NP_034645
Локус (UCSC)	Хр. 6: 159.97 – 160.11 Mb	Хр. 17: 12.9 – 12.99 Mb
PubMed search	[2]	[3]
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

Рецептор інсуліноподібного фактору росту 2 типу (англ. Insulin like growth factor 2 receptor, IGF2R), також катіон-незалежний рецептор маноза-6-фосфату (англ. cation-independent mannose-6-phosphate receptor, CI-MPR) – білок, який кодується геном IGF2R, розташованим у людей на довгому плечі 6-ї хромосоми.^[4][5][6]. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 2 491 амінокислот, а молекулярна маса — 274 375^[7]. IGF2R є багатофункціональним рецептором, який зв'язується з інсуліноподібним фактором росту 2 типу на поверхні клітини та маноза-6-фосфатом М6Р-мічених білків в транс-Гольджі^[6].

Ген IGF2R містить 48 екзонів і охоплює область розміром близько 136 тисяч пар основ^[8]. Встановлено, що промоторні області генів IGF2R миші та людини розташовані в межах CpG-острівців, де відсутні ТАТА- і СААТ-бокси. Деякі регуляторні елементи зберігаються в миші і людини, в тому числі 3 E-бокси та і кілька GC-боксів. Другий інтрон гену IGF2R як у миші, так і у людини містить другий CpG-острівець^[9].

На сьогодні для IGF2R відомо 9 однонуклеотидних поліморфізмів та 3 варіанти амінокислот в ліганд-зв'язуючому домені M6P/IGF2R, які можуть під впливом відбору в організмі людини^[10] .

Ген IGF2R є імпринтованим, тобто його експресія здійснюється лише з локусу хромосоми одного із батьків. Експресія цього гену (в людини) відбувається на довгому плечі 6-ї хромосоми материнського походження у позиції 26-27 й регулюється за допомогою нкРНК (англ. ncRNA). При цьому експресія гену, що відповідає за синтез некодуючої РНК, відбувається з локусу хромосоми батьківського походження. Геномна організація і патерн імпринтингу кластера Igf2r миші лише частково зберігається в синтенній області людини^[11].

У регуляції імпринтованого локусу цього гену у миші задіяні диференційне метилювання CpG-динуклеотидів у другому інтроні й антизмістовна некодуюча РНК Air^[12]. Таким чином, на хромосомі материнського походження, ген Air репресований (зумовлено гіперметилюванням ICE (англ. imprint control element), що розташований в його промоторі^[11]), а три білок-кодуючі гени, що знаходяться під його негативним контролем — активні. На хромосомі батьківського походження послідовність ДНК в області ICE є неметильована, що обумовлює транскрипцію з батьківської хромосоми нкРНК Air розміром 108 т. н., яка забезпечує сайленсинг алелей батьківського походження як самого гена IGF2R, з яким він частково перекривається, так і генів SLC22A2 і SLC22A3, з якими він не перекривається^[13].

У сумчастих Igf2r також імпринтований, проте експресія материнського алеля здійснюється без участі диференційного метилювання, через відсутность CpG-острівця в другому інтроні й і антизмістовної транскрипції^[12].

За структурою IGF2R належить до трансмембранних білків I типу (тобто, він має один трансмембранний домен з його С-кінцем на цитоплазматичній стороні ліпіднийого бішару) з великим позаклітинним/просвітним (просвіт транс-сітки апарату Гольджі) доменом та відносно коротким цитоплазматичним хвостом^[14]. Позаклітинний домен містить невелику область, що гомологічна колаген-зв'язуючому доменому фибронектину і п'ятнадцять повторів з приблизно 147 амінокислотних залишків. Кожен з цих повторів гомологічний 157 залишку позаклітинного домену рецептора манози 6-фосфату. Зв'язування з IGF2 опосередковано через один з повторів, в той час як два різних повтори відповідальні за зв'язування з маноза-6-фосфатом. Молекулярна маса IGF2R становить приблизно 300 кДа; він існує та функціонує як димер.

IGF2R здійснює очищення IGF2 від поверхні клітини для ослабленої сигналізації, а також транспортування попередників лізосомальних кислих гідролаз з апарату Гольджі в лізосоми. Після зв'язування IGF2 на поверхні клітини, молекули IGF2R накопичуються в клатринових везикулах, що формуються та поглинаються. У просвіті транс-сітки апарату Гольджі, IGF2R зв'язує М6Р-мічений «вантаж»^[14]. Молекули IGF2R (зв'язані з їх «вантажем») впізнаються GGA родиною клатринових адаптерних білків та накопичуються в клатринових везикулах, що формуються^[15]. Молекули IGF2R з поверхні клітин та апарату Гольджі поміщаються в ранні ендосоми де, при відносно низькому рН середовища ендосом, вони вивільняють свій «вантаж». Молекули IGF2R повертаються назад до апарату Гольджі за допомогою ретромерного комплексу, знову шляхом взаємодії з GGA та везикулами. Білковий «вантаж» поміщається в лізосоми за допомогою пізніх ендосом незалежно від IGF2R.

Було показано, що рецептор інсуліноподібного фактору росту 2 типу взаємодіє з маноза-6-фосфат-рецептор-зв'язуючим білком 1 (M6PRBP1, PLIN3)^[16][17].

Рецептор інсуліноподібного фактору росту 2 типу еволюціонував від катіон-незалежного рецептора маноза-6-фосфату та уперше з'явився в однопрохідних. Сайт зв'язування IGF2 був, ймовірно, набутий випадково при утворенні екзонного сайта сплайсингу енхансерного кластера в екзоні 34 та ймовірно обумовлено вставками повторюваних елементів, довжиною в кілька тисяч пар основ, в попередньому інтроні. Шестиразове збільшення афінності в еволюції звірів збігається з виникненням імпринтингу і узгоджується з теорією батьківського конфлікту^[18].

Відмінності в рівні інтелекту індивідуумів в значній мірі визначаються відмінностями в генах. У 90-х роках американський вчений XX століття Річард Пломін показав, що більшість дітей з дуже високим IQ мають «ген інтелекту» IGF2R який кодує рецептор для так званого інсуліноподібного фактору росту 2 типу. Проте у 2009 році британські вчені під керівництвом Яна Дірі показали, що людський інтелект досить полігенний (визначається багатьма генами)^[19].

• Хромосома 6