French
DeutschРіздвяни (Тернопільський район) — Вікіпедія
| село Різдвяни | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
._%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8.jpg) | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Тер. громада | Микулинецька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61040290160024973 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1564 | ||||
| Населення | 620 | ||||
| Площа | 2,244 км² | ||||
| Густота населення | 276.29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48127 | ||||
| Телефонний код | +380 3551 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°19′20″ пн. ш. 25°36′43″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 25.61194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 350 м | ||||
| Водойми | Серет | ||||
| Відстань до районного центру | 6 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 | ||||
| Карта | |||||
  Різдвяни | |||||
 Різдвяни | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
.jpg)
Різдвя́ни (у 1965–1991 — Світанок) — село в Україні, Тернопільська область, Тернопільський район, Микулинецька громада. Адміністративний центр колишньої Різдвянської сільської ради, якій було підпорядковано с. Зубів.
Розташоване між двома горбами на берегах р. Тюха (басейн Дністра), за 7 км від міста Теребовлі і 5 км від найближчої залізничної станції Микулинці–Струсів. Географічні координати: 49° 19’ північної широти 25° 37’ східної довготи. Територія — 2,83 кв. км. Дворів — 210.
Назва села утворена від катойконіма різдвяни, тобто «прихожани церкви Різдва Христового або Різдва Пресвятої Богородиці»[1].
У 1964—1992 роках село називалося Світанок.
Перша письмова згадка — 1410 р.
1880 р. в селі проживало 1187 осіб; велика земельна власність належала Володимирові Баворовському; функціонувала початкова школа. 1902 р. велика земельна власність належала Йозефові Голуховському.
У 1907 р. збудувано читальню «Просвіти», при ній діяли драматичний і хоровий гуртки, бібліотека; в читальні була зала зі сценою для вистав. Діяли філії товариств «Січ», «Сільський господар» та інших. Під час канікул студенти з Тернопільської гімназії пожвавлювали культурно-освітню працю в читальні, влаштовували цікаві святкування, зібрання, віча. Польській владі не подобалося зростання українських молодіжних організацій, тому в 1931 р. вона заборонила їх діяльність.
В УСС воювали Микола Гардецький, Олекса Заблоцький, Микола Кухарський, Іван Миськів, Степан Петрикевич, Іван Сірий, Юрій Скоренький. В УГА — Василь Бейгер, Григорій Дембіцький, Теодор Кобильник, Петро Цісик; майже всі вони були активними членами товариства «Просвіта», Повітового союзу кооператив. Михайло Костюк (нар. 1896) був інтернований у таборі в Йозефові (Чехословаччина).
У 1919–1920 рр. село захопила епідемія тифу. 1921 р. в Різдвянах заснували кооперативу, де, крім споживчих товарів, продавали вироби промисловців.
Від вересня 1939 р. Різдвяни — під радянською владою. 6 липня 1941 р. до 24 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. 2 січня 1944 р. німецькі війська за доносом поляків оточили села Бернадівка, Варваринці, Різдвяни і Струсів (усі — Тернопільського району), зігнали до струсівської читальні «Просвіти» близько 600 осіб, із них 25 українців розстріляли (у т. ч. 9 мешканців Різдвян; 8 — із політичних мотивів, П. Гарасимовича — за переховування єврейки з дитиною). Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули 23 особи, 25 пропали безвісти, подальша доля 1 особи невідома.
Мешканці вулиці Спортивної понад 1,5 року добивалися від сільської ради перейменування вулиці на Героїв Небесної сотні.[2]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610863, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 399 виборців, явка 55,14%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,88%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 10,96%, за «Європейську Солідарність» — 10,05%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роман Василіцький (Об'єднання «Самопоміч») — 36,62%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,68%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 11,27%[4].
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887, відновлена 2008, ПЦУ);
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (2010, УГКЦ)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2010, УГКЦ)
Затверджений рішенням сесії сільської ради[5]. Автор — А. Гречило.
У синьому полі золота 8-променева зірка, під нею три такі ж корони, дві над одною. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
- споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982, архітектор Іван Осадчук), УСС (1991 р.), Тарасові Шевченку (1992, архітектор Тадей Гондович), муровану символічну могилу з плитою у вигляді тризуба Борцям за волю України (2005);
- є три хрести: на честь скасування панщини (відновлено 1992), до 3-ї річниці Незалежності України (1994), на честь 2000-річчя Різдва Христового (2000), «фіґура» Матері Божої (1993).
Після другого приходу радянської влади почалася нова хвиля масових арештів «ворогів народу»; через спротив організації колгоспу селян родинами вивозили до Сибіру. 1949 р. був примусово організований колгосп. Нині селянські паї орендують Агрофірма «Дружба» і «Теркон-Агро».
Працюють загальноосвітня школа I–II ступенів, дитячий садок «Сонечко», клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, два торгових заклади.
| Чисельність населення, осіб | ||
|---|---|---|
| 1880 | 2007 | 2014 |
| 1187 | 603 | 535 |
- Мікротопоніми
- поле Кальна Долина[6].
- Поширені прізвища
Бейгер, Борис, Ворона, Гарасимович, Господарець, Китайгородський, Концур, Липницький, Мацейко, Новосад, Сірий, Скоренький, Скорницький, Фенц, Цісик, Войтович[6].
У метричних книгах XVIII-ХІХ ст. фігурують також прізвища: Бойко, Великанович, Возний, Волович, Гайдаш, Гречило, Древницький, Камінський, Кардаш, Карпів, Крих, Матвіїшин, Мельник, Миськів та інші.
- Народилися
- Петро Михно (нар. 1974) — спортсмен (вільна боротьба);
- Романець Руслан Володимирович (1995—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Володимир Руснак (нар. 1946) — комбайнер, громадський діяч.
- Працювали
- Дмитро Великанович (1886–1940) — педагог, громадсько-політичний діяч, посол до австрійського парламенту.
- Сергій Ємельянчук -Заслужений лікар Украіни (1995 завідувач Фельдшерсько-акушерського пункту с.Різдвяни)
- Проживали
- Юрій Мелимука (1932–2013) — господарник, громадський діяч.
- Адольф Гітлер(8 жовтня 1941- 10 жовтня 1941) - лідер нацистської Німеччини, головнокомандувач військ Німеччини.
- ↑ Бучко Д., Котович, В. Походження назв населених пунктів Тернопільщини. — Дрогобич : Посвіт, 2017. — С. 233.
- ↑ Мешканці Різдвян хочуть назвати вулицю іменем Небесної Сотні на YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 липня.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Українська геральдика
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- І. Галанджій, В. Уніят. Різдвяни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 183. — ISBN 978-966-528-279-2.
- І. Галанджій, Г. Івахів, В. Уніят. Різдвяни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 316—317. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Ruzdwiany, 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 46. (пол.) — S. 46. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |