Докси (Чеська Липа) — Вікіпедія

Докси чеськ. Město Doksy[1] чеськ. Doksy[2] Прапор Герб Координати 50°33′53″ пн. ш. 14°39′20″ сх. д. / 50.564781686941° пн. ш. 14.65562316455° сх. д. / 50.564781686941; 14.65562316455 Країна  Чехія Чехія Адмінодиниця Чеська Липа Q89581435?[3] Межує з сусідні нас. пункти Oknad, Ralskod, Бела-под-Бездезем, Provodínd, Jestřebíd, Chlumd, Bezdězd, Blatced, Дуба, Skalka u Doksd, Lukad, Březoviced, Nosálovd, Tachovd ? Внутрішній поділ Břehyněd[4], Kruhd[4], Obora[d][4], Старі Сплави[4], Vojetínd[4], Zbynyd[4], Žďárd[4], Doksyd Голова Roman Fajbíkd[5] Перша згадка 1293[6] Площа 74,961537 км²[7] Висота центру 266 м Населення 5119 осіб (1 січня 2024)[8] Часовий пояс UTC+1 Поштовий індекс 472 01[3], 471 63[3] Автомобільний код CL GeoNames 3076972 OSM r436584  ·R Код LAU (NUTS) CZ561495 Офіційний сайт mesto-doksy.cz Докси Докси (Чехія)  Докси у Вікісховищі

Докси (чеськ. Doksy, нім. Hirschberg або Bad Hirschberg) — місто у Чехії, в окрузі Чеська Липа Ліберецького краю.

Це один з найвідоміших туристичних центрів у країні, розташований на березі Махового озера на дорозі I/38 між Младою Болеславом та Чеською Липою. До міста приєднані села Břehyně, Kruh, Obora, Старі Сплави, Zbyny, Žďár та ексклав Vojetín. Тут проживає близько 5 200 мешканців.

Село було засноване після прибуття німецьких колоністів з наміром чеського короля Пржемисла Оттокара II захищати торгові шляхи (Мельницький та Житавський) та протистояти могутності роду Марквартіце^[9][10].

Перша письмова згадка — у грамоті короля, написаній у Пісеку в 1264, коли він подарував німцям Хартвіґу та Конраду з Краварж землі біля струмка Докси. З цієї грамоти ведуть літочислення міста. Проте згідно з іншими джерелами, виділена земля стосувалась не Докс, а Старого Бездєза.

Оригінальна німецька назва села була Hirschberg, але нові чеські поселенці згодом перейменували поселення в Докси. Чеська та німецька назви використовувались паралельно до 1945.

Інша згадка про Докси міститься у грамоті Вацлава II від 1293^[11]. Вона вважається першим достовірним письмовим документом з історії міста^[12].

Імператор Карл IV сприяв розвитку міста. Він надав Доксам привілеї (право чинити суд, влаштовувати щотижневі ярмарки, варити пиво). В 1366^[13] або 1367^[14] з його волі заклали Велике озеро площею 350 га, яке сьогодні називають Маховим озером.

Син Карла IV Сигізмунд Люксембурзький заставив маєток Яну з Міхаловіц, котрий за допомогою Берка з Дуби включив його в антигуситський анклав. У 1426 гусити пограбували маєток Бездєків, включно з Доксами. У 1445 маєток викупив Ян Сміржіцки зі Сміржіц, але після його страти в 1453 Докси було повернуто родині Міхаловіц. У цей період тут переважало чеське населення.

У XV—XVI століттях на цій території активно розвивалося рибництво. Було побудовано ще п’ять ставків. У 1531 дамбу на ставках прорвала велика повінь. Під час Тридцятилітньої війни регіон був розграбований військами, а згодом заселений німцями.

Після 1553 Докси придбав Ян з Вартенберка і збудував тут садибу, замок та пивоварню^[14]. У 1620, через тиждень після Битви на Білій горі, місто було пограбоване армією герцога Максиміліана Баварського. Згодом містом володіла сім’я Батлерів^[15].

У 1680 місто та прилеглу садибу Батлери продали графу Арношту Йозефу з Вальдштейна. Сім'я Вальдштейнів володіла Доксами до 1945^[16].

Наприкінці XVIII століття місто згоріло, а статус міста було втрачено.

Після 1800 у Чехії розвивається текстильна промисловість. Також син банкіра з Бржежа та власник лісопилки Франтішек Вюнше побудував у Доксах картонну фабрику на пагорбі і будинки для робітників у долині, так звану Малу страну. Завдяки цій фабриці кількість постійних мешканців зросла до 2000. Вюнше часто вступав у бурхливі суперечки з графом Вальдштейном, бо платив своїм працівникам краще. "Картонка" остаточно була закрита в 1839. Вальдштейн викупив землю і 500 жителів виїхали з Докс^[17].

Наприкінці ХІХ століття у місті процвітає туризм^[18].

У 1867 залізнична лінія з'єднала місто з околицями. Під час так званої Першої республіки Докси називали Північночеською лазнею або Північночеською Рів'єрою. У 1928 на березі Махового озера був створений пляж^[16] .

У період між 1938 і 1945 роками німецькомовні Докси належали до Третього рейху в межах Судетської області. Після Другої світової війни відбувся майже повний обмін населенням та місцевими назвами^[19].

У 1848 Докси були маєтком, що належав графу Крістіану з Вальдштейна та Вартенберка. На той час 27 муніципалітетів належали до маєтку Докси і входили до краю Млада-Болеслав.

Після скасування кріпацтва та в результаті революції в Австрійській імперії (1848—1849) відбулися радикальні зміни державного управління. Шляхетські маєтки були ліквідовані, впродовж 1850 створені нові повіти, політичні та судові округи. Після реформи був утворений Чеськолипський край з 10 політичними округами. Докси і Старе Сплави були включені до політичного округу Дуба.

Під час чергової державної реформи у 1855 Докси знову увійшли до складу краю Млада-Болеслав. Згідно з реформою 1 січня 1949 було створено округ Докси, який належав до Ліберецького краю. У 1960 Докси увійшли до округу Чеська Липа, де знаходяться і сьогодні^[20][21]/

• Костел Св. Варфоломія та Внебовзяття Діви Марії — побудований на місці давнішого дерев’яного костелу у 1638, перебудований у стилі бароко^[22]. Із замкової каплиці в Бездєзі сюди була перенесена копія ікони Діви Марії Монсерратської, однієї з трьох, що існують у Європі.
• Ратуша 1855, побудована на місці попередньої, яка згоріла у 1842. Годинник на вежі поставила майстерня годинникаря Карела Яноти з Подебрадів.
• Барокова скульптура 1685 зі статуєю Діви Марії та чотирьох святих — Іван Хрестителя, Яна Непомуцького, Флоріана та Антонія Падуанського^[23].
• Замок Доксів епохи Відродження з другої половини XVI століття знаходиться біля площі в англійському парку.
• Музей чеського письменника Карела Гінека Маха — розташований у найстарішій дерев'яній будівлі міста, так званій Лікарні, що була заснована в 1669 і досі збережена у своєму первісному вигляді. Експозиція присвячена письменнику, риболовлі та ставковому господарству
• Кінотеатр Май — архітектурна пам'ятка за проектом Карела Губачека
• Пам'ятник Карелу Гінеку Масі — відкритий перед початковою школою 29 травня 1960.
• На місцевому кладовищі знаходиться могила видатного чеського скрипаля і диригента Антоніна Бенневіца, національна пам'ятка культури.

• 
  Костел св. Варфоломія
• 
  Музей К.Г.Махи
• 
  Залізнична станція, переможець конкурсу на найкращий вокзал 2017
• 
  Кінотеатр у Доксах

• Болькув, Польща
• Ойбін, Німеччина

У кадастрах міста є кілька заповідних об’єктів:

• Національний природний заповідник Бржегинє — Пекопала
• Національна природна пам'ятка Болото
• Єстребскє слатіни (Jestřebské slatiny), національна пам’ятка природи, розташована у сусідньому селі Єстреби.
• Заповідна ландшафтна зона Кокоржінско (Kokořínsko).

1. ↑ https://www.gleif.org/lei-files/20170831/GLEIF/20170831-GLEIF-concatenated-file.zip
2. ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
   d:Track:Q12049125
3. ↑ ^{а б в} Register of territorial identification, addresses and real estates
   d:Track:Q12049125
4. ↑ ^{а б в г д е ж} Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
   d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889
5. ↑ Deník — Vltava Labe Media, 2022.
   d:Track:Q11863361d:Track:Q11157847
6. ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
   d:Track:Q22696185d:Track:Q22696171d:Track:Q3504917d:Track:Q22696163
7. ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
   d:Track:Q3504917d:Track:Q56284482
8. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
   d:Track:Q1085d:Track:Q125984191d:Track:Q3504917
9. ↑ Liberecký kraj. freytag&berndt. с. 35. ISBN 80-7316-032-3.
10. ↑ Českolipsko a Máchův kraj. Česká turistika s.r.o. с. 24. ISBN 80-903410-9-8.
11. ↑ Doksy a Máchův kraj. Kava-Pech. с. 12. ISBN 80-85853-604.
12. ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 19. ISBN 978-80-86914-81-7.
13. ↑ Doksy, str. 16
14. ↑ ^{а б} Dulík – Doksy a okolí, str. 19
15. ↑ Hrady a zámky Libereckého kraje. Krajské nakladatelství Liberec. с. 82.
16. ↑ ^{а б} Liberecký kraj – Českolipsko, str. 35
17. ↑ Sborník učitelských prací. Univerzita Karlova. с. 19. ISBN 80-7308-074-5.
18. ↑ Českolipsko, str. 26
19. ↑ Výnos ministra vnitra č. 1522/1946 Ú.l., o stanovení nových úředních názvů míst.
20. ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 4. ISBN 978-80-86914-81-7.
21. ↑ Správní vývoj Českolipska. Státní okresní archiv. с. 48. ISBN 80-238-3843-1.
22. ↑ Hana Fabingerová: Krajem Karla Hynka Máchy
23. ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 36. ISBN 978-80-86914-81-7.

• Lázně, místa léčební a sídla letní, Praha 1904
• F. Hantschel: Führer durch die Sommerfrische Hirschberg und deren Umgebung, B. Leipa
• B. Kinský: Bezděz – Doksy a Máchovo jezero s okolím, Česká Lípa 1931
• R. Mauserová, V. Richtrmoc: Doksy a Máchův kraj, Dobřichovice 2003
• M. Klement: Tu je naše Lido, Dějiny a současnost 10/2007

• Статистичні дані на вебсайті CZSO [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
• Міська сторінка у Facebook [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Збірник законів про Jestřebské slatíny [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.]