Страшевичі — Вікіпедія

село Страшевичі
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Старосамбірська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080150190084764
Основні дані
Засноване	1407
Населення	1145
Площа	1,4 км²
Густота населення	855,71 осіб/км²
Поштовий індекс	82081
Телефонний код	+380 3238
Географічні дані
Географічні координати	49°27′3″ пн. ш. 23°4′4″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. / 49.45083; 23.06778
Середня висота над рівнем моря	329 м
Водойми	р. Дністер
Відстань до обласного центру	100 км
Відстань до районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Старий Самбір
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір
Карта
Страшевичі
Страшевичі
Мапа
Страшевичі у Вікісховищі

Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.

Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі^[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.^[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.^[3]

В 19 столітті в селі було 2 млини, 3 корчми, тартак(пилорама), підприємство з виготовлення алкоголю.

В 1928 р. тут проживала 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів. 2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145^[коли?].

Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.

Відомі уродженці

• Любомир Буняк — український інженер (нафтовидобуток), політик, міський голова Львова у 2002–2005 роках. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, «Заслужений працівник промисловості України», кандидат технічних наук. Уродженець села.
• Петро Ґеча-«Білий» (7 грудня 1930 — 28 серпня 1948) — український підпільник, вояк УПА. Учасник засідки на польського генерала Свєрчевського 28 березня 1947 року. Страчений польською комуністичною владою 28 серпня 1948 року.

Померли

• Юрій Винницький (Гавриї́л Ви́нницький) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 7 травня 1710 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
• Атанасій Андрей (Шептицький) — перемиський єпископ УГКЦ

• «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
• «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
• Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 390. (пол.) — S. 390. (пол.)

• Погода в селі Страшевичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• http://sts-mrada.gov.ua/ [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.