French
DeutschСтрільбичі — Вікіпедія
| село Стрільбичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Самбірський район | ||||
| Тер. громада | Старосамбірська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46080150200068540 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | до 1422 р. | ||||
| Населення | 1719 | ||||
| Площа | 3,02 км² | ||||
| Густота населення | 606,29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 82071 | ||||
| Телефонний код | +380 3238 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°27′9″ пн. ш. 22°57′30″ сх. д. / 49.45250° пн. ш. 22.95833° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 375 м | ||||
| Водойми | р. Яблунька | ||||
| Найближча залізнична станція | Старий Самбір | ||||
| Відстань до залізничної станції | 3 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір | ||||
| Карта | |||||
  Стрільбичі | |||||
 Стрільбичі | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
Стрі́льбичі — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1719 осіб (у 1921 р. — 1578 осіб). Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.
За роки радянської влади село в документах називали «Стрільбище». 1989 р. селу повернули історичну назву.[1]
На західній околиці села річка Левурда впадає у Яблуньку, ліву притоку Дністра.
Давньоруське (давньоукраїнське) село, яке могло існувати ще за часів Галицько-Волинської держави королів Лева та Юрія. Перша документальна згадка в історичних метриках припадає на 1422 р.[2], а в актових документах постійно згадується з 1437 року.[3]. В родових документах шляхтичів та війтів цього села Стрільбицьких зафіксоване як таке що вже існувало в 1243 році. За княжої доби Стрільбичі належали до Самбірської волості, яка була однією з найбагатших у Галицькому та Галицько-Волинському князівстві, оскільки тут були великі соляні промисли, експлуатація яких давала значні прибутки. Тому не дивно, що за територію велися часті війни з польськими та угорськими агресорами, які намагалися заволодіти нею.Протягом XV-XVIII ст. Стрільбичі відносились до королівських сіл самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1498 році під час нападу кримських татар на Галичину їхий орди дійшли до Старого Самбора, який був уже обнесений муром, тому саме місто вони не пошкодили, тільки спалили і пограбували передмістя. Великої шкоди вони завдали у Стрільбичах. На цей час у горішніх Стрільбичах була дерев'яна церква, а за рікою цвинтар. Вони пограбували село і спалили дерев'яну церкву і пішли дальше в Біличі.
На даний момент населення села швидкими темпами скорочується.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1827 | 99.78% |
| російська | 2 | 0.11% |
| білоруська | 2 | 0.11% |
| Усього | 1831 | 100% |
Храм Покрови Пресвятої Богородиці. Належить парафії ПЦУ[5].
У центральном державному історичному архіві у Львові збереглися 5 метричних книг Стрільбицької церквиПокрови Пресвятої Богородиці , яка належала до греко-католицького Старосамбірского деканату Перемишської єпархії.
Колись церква Покрови була дерев’яною і,як свідчать шематизми Перемишської єпархії , переставлена в 1792 році.
Дещо інші дати і подробиці, що стосуються церкви Покрови, наводяться в інвентарному описі Стрільбицького храму, складеному 2 березня 1766 року . під час візитації Старосамбірського деканату, здійсненої о.Петром Сілецьким за дорученням Атаназія із Шептиць, єпископа Черемиського , Сяноцького і Самбірського «Речена церкви під титулом Покрови Богородиці з дерева в кістки тесаного 1747 року за консенсусом його Мосці єпископа Шумлянського , на посвяченім грунті виставлена, парканом належним обведена , йде в п’ят бань ,з котрих середня є найвищою з відповідно заломленим дахом , а чотири побічні бані в два залома такого ж даху, хрести на всіх залізні . Двері від заходу на залізних завісах із залізним замком і риглем . Другі – від полудня . Вікон у середній бані від полудня на олові -2 , від півночі таких самих -2 , вище від тих вікон від півдня менших у дереві також -2, від півночі стільки ж . В бані над Бабинцем від півдня на олові -1 , від півночі також -1 . церква має іконостас , оздоблений наново намальованим 12 апостолами образами празників Господніх та Богородичних. Дзвіниця в стовпи в’язана, від верху аж додолу добрим дахом побита. На ній залізний хрест з мосяжними гульками . три дзвони великий , середній, малий. У тому інвентарі привертає увагу опис найбільшої із трьох великих хоругв , яка була обшита жовтогарячою китайкою і на якій з одного буку був образ Богородиці , а з другої зображено образ Пантелеймона «в різних золочених шатах із китайковою заслінкою в кармазині» , а опис бічного вівтаря із образом святого Пантелеймона « на якім пара точених дерев’яних ліхтариків , друга пара свічок на залізних чопах та 3 обруси з білого полотна»Наявність образу святого Пантелеймона у церкві Покрови могла означати , що парафіяни у1766 році змирилися із втратою парафії святого Пантелеймона. Частина парафіян Горішніх Стрільбич примкнула до церкви ,а друга частина ті що проживали вище в горах почали відвідувати церку Михайла у Стрільбицькій Волі , яка пізніше стала називатися Нижніми Біличами . Церква святого Михайла, у нижніх Біличах була побудована у 1727 році , і в ній на час візитації 1766 року коадютором, тобто допоміжним священиком , був отець Василь Стрілбицький , якого сюди прислав єпископ Атаназій Шептицький.
Візитатор засвідчує , що при церкві Святої Покрови з 1732 року існує церковне братство , що створене за дозволом Черемиського єпископа Устрицького . Зберігся і статус братства , «описаний старосвітским способом по-руськи»
Як свідчить та ж книга візитації Петра Сілецького, в 1766 році Стрільбицьку парохію обслуговували три священика.
- рід Стрільбицьких — війти та урядники села Стрільбичі в 13—18 ст[6].
- Гаврилик Петро Михайлович — референт пропаганди та виконувач обов'язки керівника Самбірського надрайонного проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Галич Василь Миколайович — український історик, перекладач, громадський діяч у США. Дійсний член НТШ та Американського історичного товариства.
- Орест Фурдичко — український фахівець лісового господарства, політик.
- Стрільбицькі князі, в якій автор — Микола-Ярослав Гнатів — зробив спробу вивести генеалогію місцевих селян Фурдичків від війтів цього села.
- Strzelbice (po rusku Strilbyczi), wś, pow. staromiejski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 454. (пол.) — S. 454—455. (пол.)
- ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Юрій Григорович Гошко. «Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття XIV—XIX ст.» — С. 84, 308.
- ↑ Акти гродські та земські, том ХІІІ, ст. 23, № актового запису 210. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 23 лютого 2012.
- ↑ Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 15 жовтня 2015.
- ↑ Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV ст. Дослідження. Acts and Documents of 13th century — early 14th century. Halych and Volyn’ Principality: Research. Documents. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 4 серпня 2011.
- Погода в селі Стрільбичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://sts-mrada.gov.ua/ [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
