Сіверськодонецьке об'єднання «Азот» — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Азот (значення).
Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»
ПАТ Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»
48°56′30″ пн. ш. 38°28′27″ сх. д. / 48.941666666667° пн. ш. 38.474166666667° сх. д. / 48.941666666667; 38.474166666667
Типприватне акціонерне товариство
Правова формазакрите акціонерне товариство
Галузьхімічна промисловість
Спеціалізаціямінеральні добрива, хімічна продукція
Засновано1951
Штаб-квартираСіверськодонецьк
Територія діяльностіУкраїна Україна Сєвєродонецьк
Попередні назвиЛисичанський азотно-туковий завод
Ключові особиДмитро Фірташ Алекс Ровт
Продукціяазотні мінеральні добрива, органічні спирти і кислоти, товари побутової хімії, вироби з полімерів
Чистий прибуток3194 млн. грн(2013)[1]
Співробітники6000
Холдингова компаніяOstchem Holding
Код ЄДРПОУ33270581
azot.lg.ua
Мапа
CMNS: Сіверськодонецьке об'єднання «Азот» у Вікісховищі

Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» — третій за розміром в Україні виробник аміаку і одне з найбільших в Європі підприємств хімічної промисловості з виробництва азотних добрив, метанолу, оцтової кислоти, вінілацетату і його похідних, ацетилену, формаліну, каталізаторів, товарів побутової хімії й іншої хімічної продукції.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Почали будувати Лисичанський азотно-туковий завод 1937 році. З початком війни частина обладнання була евакуйована.
  • Віновлювали завод з обладнання, вивезеного з 6 хімічних заводів Німеччини як репарації.[2] (рос.)
  • З 1947 року, під час робіт з відновлення хімічного комбінату, використовували працю війсковополонених (Лисичанський табір № 125, 1944—1949 р.р.).[3]
  • Хімкомбінат введений в експлуатацію 16 лютого 1951 року як комплекс з виробництва мінеральних добрив.[4]
  • На початку 1953 року був запущений цех синтезу аміаку, що дозволило заводу забезпечити себе власною сировиною.
  • У березні 1963 року підприємство відвідав Хрущов
  • 5 липня 1963 року було розпочато виробництво капролактаму методом окислення циклогексану киснем.
  • У квітні 1963 року вперше в СРСР було отримано ацетальдегід з піролізного ацетилену.
  • 1966 року підприємство було нагороджено орденом Леніна, а 1968 року йому було присвоєно ім'я Ленінського комсомолу.
  • У 1968 році було введено в експлуатацію найбільш велике в СРСР виробництво вінілацетату.
  • 1970 року розпочато випуск водоемульсійної полівінілацетатної фарби, полівінілацетатного клею, сухого пального.
  • 197? запрацювало виробництво поліетилену високого тису, етилен трубопроводом постачався з Лисичанського НПЗ.
  • 23 лютого 1974 р. запущено виробництво аміаку фірми ТЕС (Японія).
  • 10 лютого 1975 року— розпочато виробництво адипінової кислоти, 3 березня того ж року було отримано адиподінітрил.
  • У 1986 році, після Чорнобильської катастрофи, біля заводу було розміщено новостворену 28-му бригаду радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
  • 1997 року розпочата робота цеху переробки поліетилену, виготовлення поліетиленових мішків і плівок.[5]
  • 2004 року підприємство перетворене в ЗАТ, ним керує міжнародна компанія White World Chemical, власником якої є Алекс Ровт, грамадянин США, уродженець м. Мукачево. Законність приватизації була темою багатьох судових справ.[6](рос.)
  • 2005 була спроба повернути підприємство у державну власність.[7](рос.)
  • 2007 року вступила в дію нова установка розділення повітря.
  • 2009 року розпочато будівництво станції з переробки відходів на альтернативний вид палива, здатне на третину скоротити споживання природного газу підприємством.
  • У січні 2011 Фонд державного майна (ФДМ) України продав 40 % акцій ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання» Азот "за $ 34 млн 843 тис. 933,12 (за поточним курсом 277 млн 416,942 тис. Грн). Як повідомляється в офіційній інформації Фонду в газеті «Відомості приватизації», акції викупив власник 60 % ЗАТ — компанія Worldwide Chemical LLC (США).[8](рос.)
  • У квітні 2011 року Сіверодонецький «Азот» увійшов до складу холдингу OSTCHEM, який об'єднує підприємства азотної хімії Group DF українського олігарха Дмитра Фірташа.[9](рос.)

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Сєвєродонецьк (2022)
  • У 2014 році об'єднання, зупинене на початку травня у зв'язку з війною.
  • 2015 Проти топ-менеджерів OSTCHEM відкрито карну справу[10](рос.)[11](рос.)
  • Наприкінці липня 2018 року після чотирирічної перерви запрацювало виробництво мінеральних добрив.[12]. Підприємство виробляє селітру з привозного аміаку.
  • 2020 у квітні знов запрацював власний цех з отримання аміаку. Відновлена робота більшості цехів.
  • 2020 у листопаді розпочато випуск медичного кисню.

Вранці 24 травня 2022 року росіяни знов відкрили вогонь по території об'єднання «Азот», де облаштовані декілька бомбосховищ. Як наслідок, загинули чотири людини. Ще одного жителя було тяжко поранено в центральній частині міста, поранення виявилось несумісним із життям[13].

31 травня російські війська завдали повітряного удару по підприємству і знищили у ньому цистерну з азотною кислотою. Внаслідок цього авіаудару утворилась хмара випарів кислоти рожевого кольору[14].

1 червня російські війська знову обстріляли територію підприємства, влучили в один з адміністративних корпусів підприємства і склад, де зберігався метанол[15].

11 червня російські окупанти вкотре обстріляли територію транспортного цеху хімкомбінату «Азот», де сталося займання паливо-мастильних матеріалів. Постраждало і приміщення ТОВ «НВО „Сєверодонецький Склопластик“»[16]. На цей час у бомбосховищах підприємства перебувало 540—560 цивільних осіб, росіяни постійно обстрілювали цей об'єкт[17]. 14 червня ситуація в місті лишалася загостреною, було влучання російських ракет у заводи Азот і Стеклопластик[18].

14.07.2022 Group DF Фірташа оголосила про втрату контролю над Сєвєродонецьким Азотом. Всі заяви про швидкий запуск заводу необґрунтовані й поширюються представниками окупаційної влади Сєвєродонецька за підтримки пропагандистів, наголошують у Group DF.[19]

Діяльність

[ред. | ред. код]

Підприємство орієнтоване на експорт: на внутрішньому ринку України реалізується тільки близько 30 % виробленої продукції. У 2012 році підприємство випустило: 582,120 тисяч тонн аміачної селітри; 401,139 тисяч тонн карбаміду; 484,865 тисяч тонн неконцентрованої азотної кислоти; 1033,335 тисяч тонн рідкого аміаку; 32,213 тисяч тонн аміаку водного технічного. За п'ять місяців 2013 року підприємство випустило: 261,55 тисяч тонн аміачної селітри; 187,77 тисяч тонн карбаміду; 453,27 тисяч тонн рідкого аміаку; 216,16 тисяч тонн азотної кислоти.[20] У радянські часи на підприємстві працювало до 17 000 робітників, у 2020 році — 6000.

Підприємство має виробничі потужності:

  • Цех аміаку 1-А та Цех аміаку 1-Б
  • виробництво метанолу
  • виробництво остової кислоти
  • виробництво слабкої азотної кислоти
  • виробництво кріпкої азотної кислоти
  • цех калієвої на натрієвої селітри
  • цех карбаміду (сечовини)
  • цех розділення повітря
  • виробництво метанолу
  • цех нейтралізації та очищення промислових стоків (НОПС) приймає і міську каналізацію

Ліквідовані:

  • виробництво циклогексану
  • виробництво поліетилену
  • виробництво адипінової кислоти
  • виробництво себацинової кислоти
  • виробництво побутової хімії
  • виробництво валіз «Дипломат» за французькою технологією[21]

Фінансове становище

[ред. | ред. код]

2011 р. «Сєвєродонецький Азот» завершив з чистим збитком 735,225 млн грн. За версією видання «Інвестгазета» у першому півріччі 2013 р. «Сєвєродонецький Азот» зайняв 45 місце в списку 50 найбільших компаній України за обсягом чистого доходу (3194 млн грн.)[22].

Керівники

[ред. | ред. код]

Музей трудової слави підприємства

[ред. | ред. код]

Музей створено у 1974 році[23](рос.), директорка (станом на весну 2020 р.) — Ольга Костянтинівна Головко.

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Сєвєродонецький Азот
  • Сєвєродонецький Азот
    Сєвєродонецький Азот
  • Карбамид
    Карбамид
  • Карбамид
    Карбамид
  • Цех аміаку
    Цех аміаку
  • гранбашта карбаміду
    гранбашта карбаміду
  • Турзліт-2008,Білогорівка
    Турзліт-2008,Білогорівка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сєверодонецьке Об'єднання «Азот». Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 3 травня 2014. [Архівовано 2014-04-04 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Неромантическая послевоенная история Северодонецка. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021. [Архівовано 2021-01-15 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939—1956) (рос.)
  4. ↑ Коротка історія підприємства на його офіційному сайті. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 3 травня 2014. [Архівовано 2014-05-03 у Wayback Machine.]
  5. ↑ З історії Сєвєродонецького «Азоту». Архів оригіналу за 25 серпня 2007. Процитовано 3 травня 2014. [Архівовано 2007-08-25 у Wayback Machine.]
  6. ↑ https://podrobnosti.ua/211464-genprokuratura-proverit-zakonnost-sozdanija-severodonetskogo-azota.html 12.05.2005 Генпрокуратура проверит законность создания северодонецкого «Азота»
  7. ↑ https://www.kommersant.ru/doc/606702 С «Азота» сняли осаду
  8. ↑ https://interfax.com.ua/news/economic/57662.html ФГИ официально сообщил о продаже 40 % акций Северодонецкого «Азота» на треть дешевле номинала
  9. ↑ https://www.ostro.org/lugansk/economics/articles/155738/ Фирташ купил «Азот»: в Северодонецке меняются центры влияния
  10. ↑ http://argumentua.com/novosti/vozbuzhdeno-delo-protiv-dolzhnostnykh-lits-kompanii-ostchem-dmitriya-firtasha Возбуждено дело против топ-менеджеров компании «Ostchem» Дмитрия Фирташа
  11. ↑ https://biz.liga.net/all/tek/article/byut-po-azotu-u-firtasha-mogut-otobrat-eshche-odin-aktiv Бьют по Азоту. У Фирташа могут отобрать еще один актив
  12. ↑ Сєверодонецький «Азот» відновлює виробництво міндобрив після чотирирічної перерви. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
  13. ↑ Ворог знову обстріляв хімзавод «Азот», п’ятеро загиблих. Укрінформ. 24 травня 2022.
  14. ↑ Росіяни поцілили в цистерну з азотною кислотою.
  15. ↑ ЗСУ утримують промзону Сєвєродонецька. Укрінформ. 2 травня 2022.
  16. ↑ Окупанти зруйнували другий міст, який веде до Сєверодонецька. Мілітарний. 12 червня 2022.
  17. ↑ На сєвєродонецькому “Азоті”, який нищать росіяни, ховаються 540-560 цивільних. Українська Правда. 14 червня 2022.
  18. ↑ Ситуація в Сєвєродонецьку вкрай загострена. Є влучання в "Азот" і "Стеклопласткик", - ОВА. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 червня 2022.
  19. ↑ https://biz.liga.net/ua/ekonomika/all/novosti/group-df-firtasha-obyavila-o-potere-kontrolya-nad-severodonetskim-azotom
  20. ↑ Хімпром ЮА — ПРАТ «Сєвєродонецьке Об'єднання Азот». Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 3 травня 2014. [Архівовано 2014-04-09 у Wayback Machine.]
  21. ↑ «Дипломат» із Сєвєродонецька: чим (не)пов'язані пластикові кейси «Азоту» та закордонні посольства
  22. ↑ СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 3 травня 2014. [Архівовано 2014-04-04 у Wayback Machine.]
  23. ↑ http://svsever.lg.ua/2014/12/28-dekabrya-narodnomu-muzeyu-azota-ispolnyaetsya-40[недоступне посилання] 28 декабря народному музею «Азота» исполняется 40

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіверськодонецьке_об%27єднання_«Азот»&oldid=43885159