Абе Сіндзо — Вікіпедія

Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Абе традиційно записане перед особовим ім'ям Сіндзо.
Абе Сіндзо
яп. 安倍 晋三
Абе Сіндзо
Абе Сіндзо
96-й, 97-й та 98-й Прем'єр-міністр Японії
26 грудня 2012 — 16 вересня 2020
ПопередникЙосіхіко Нода
НаступникЙосіхіде Суґа
90-й Прем'єр-міністр Японії
26 вересня 2006 — 26 вересня 2007
ПопередникДзюнітіро Коїдзумі
НаступникЯсуо Фукуда
Народився21 вересня 1954(1954-09-21)[1][2][…]
Район Шінджюку, Токіо, Японія
Помер8 липня 2022(2022-07-08)[4][5][…] (67 років)
Nara Medical University Hospitald, Кашіхара, Префектура Нара, Японія[7][8][…]
ПохованийKirigaya Funeral Halld[10]
Відомий якдержавний діяч, політик
Місце роботиKobe Steel і Какогава
КраїнаЯпонія
Національністьяпонці
Alma materSeikei Universityd, USC Sol Price School of Public Policyd, Seikei Elementary Schoold і Seikei Academyd
Політична партіяЛіберально-демократична партія
БатькоСінтаро Абе[11][12]
МатиЙоко Абеd
У шлюбі зАкіє Абе
РелігіяСинто
Нагороди
Підпис
s-abe.or.jp
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

А́бе Сіндзо́, або А́бе Шіндзо́ (яп. 安倍 晋三, あべしんぞう, МФА: [abe ɕin(d)zoː]; 21 вересня 1954(19540921), Район Сіндзюку, Токіо, Японія — 8 липня 2022[13], Касіхара, Префектура Нара, Японія) — японський політик, колишній прем'єр-міністр Японії, голова Ліберально-демократичної партії Японії (ЛДП) (2006—2007, 2012—2020). Наймолодший прем'єр в історії країни; перший, який народився після Другої світової війни. Представник роду Абе з Наґато. Народився у Токіо, Японія. Син міністра іноземних справ Абе Шінтаро (1924—1991). Онук депутата Абе Кана (1894—1946). Випускник юридичного факультету університету Сейкей (1977). Стажувався в США. Працював у Kobe Steel (1979—1982), згодом зайнявся політикою, став секретарем батька-міністра. Депутат Палати представників від ЛДП (з 1993). Головний секретар і речник Кабінету міністрів (2005—2006). Належав до консервативного крила ЛДП. Провів успішні реформи на підтримку великого японського бізнесу (так звана абеноміка), стримав економічне падіння 2000-х років. Намагався змінити Конституцію Японії, аби перетворити Сили Самооборони на повноцінні збройні сили. В зовнішній політиці орієнтувався на тісний військово-політичний союз із США, ізоляцію Північної Кореї, поверненні північних островів від Росії. У лівій, китайській і корейській пресі позиціонувався як націоналіст-ревізоніст, що прагнув перегляду світопорядку в Азії, сформованого після Другої світової війни. Підтримував тісні особисті зв'язки зі 45-м американським президентом Дональдом Трампом і російським президентом Володимиром Путіним[14][15].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї політика. Вивчав політологію у Японії та США.

До 1982 року Абе працював у приватному секторі, після чого вступив на урядову службу. Він увійшов до японського політикуму у 1993 році, вигравши вибори до Парламенту у префектурі Ямаґуті. Абе працював під керівництвом двох прем'єр-міністрів — Морі Йосіро і Коїдзумі Дзюнітіро. В уряді останнього він обіймав посаду держсекретаря кабінету міністрів. Абе здобув широку всенародну підтримку завдяки твердій позиції щодо Північної Кореї, що забезпечило йому перемогу на виборах голови Ліберально-демократичної партії Японії і відкрило шлях до формування власного уряду.

Прем'єр Абе продовжив економічний курс попередника Коїдзумі Дзюнітіро і спромігся покращити відносини з КНР і Південною Кореєю, які погіршились за останні 5 років, через візити японських урядовців до святилища Ясукуні. Уряд Абе провів через Парламент законопроєкт реформи освіти в Японії. Через неспроможність розв'язати соціальні питання з пенсійною реформою, його партія програла вибори до Палати радників Парламенту Японії 30 липня 2007 року, поступившись більшістю місць.

У вересні заявив про відмову посади прем'єра у зв'язку з ослабленим здоров'ям, передавши 25 вересня 2007 року кермо правління у ЛДП і країні Фукуді Ясуо.

У кінці 2012 року Ліберально-демократична партія Японії повернула владу, яка до того належала демократам, на дострокових парламентських виборах. Впевнена перемога на цих виборах дозволила ліберал-демократам сформувати свій уряд, на чолі якого став Абе Сіндзо, що напередодні знову очолив партію[16].

5 червня 2015 року Абе Шіндзо відвідав з офіційним візитом Київ. В історії японсько-українських відносин це був перший візит японського посадовця рангу прем'єр-міністра до України[17].

У серпні 2020 року Абе двічі лягав до лікарні. У вересні 2020 року Сіндзо пішов із посади через погіршення стану здоров'я. Він очолював японський уряд найдовше в новітній історії країни — майже вісім років.[18]

Вбивство

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вбивство Сіндзо Абе

8 липня 2022 року на колишнього Прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе було скоєно збройний напад.[18]

Як повідомило японське інформаційне агентство Kyodo, близько 11:30 за місцевим часом на політика вчинив напад невідомий, який щонайменше двічі вистрілив у нього з дробовика зі спини. Абе отримав серйозні поранення в ділянці грудей; на місці йому робили масаж серця. Пізніше в пожежній частині, яка надавала політикові допомогу, повідомили про можливу зупинку серця і легенів у експрем'єра.[18] Близько 11:50 за київським часом повідомили, що політик помер у лікарні.

Стрільця затримали, його мотиви поки що залишаються невідомими. Опору він не чинив, повідомляють місцеві ЗМІ. Його особу встановили — це 41-річний Тецуя Ямаґамі, житель міста Нара, де виступав експрем'єр.[18] Нападник є колишнім членом військово-морських сил самооборони.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Pletcher K. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ ČSFD — 2001.
  4. ↑ Tvegård A. Japans tidligere statsminister Shinzo Abe skutt og drept — 2022.
  5. ↑ Reuters: Japans tidligere statsminister Shinzo Abe er død // Aftenposten — Schibsted Media, 1860. — ISSN 0804-3116; 0807-2027
  6. ↑ Former PM Abe Shinzo dies after being shot — 2022.
  7. ↑ 【速報】安倍元首相が死亡　搬送先の病院で確認　奈良市内で演説中に銃で撃たれて — カンテレ, 2022.
  8. ↑ 安倍晋三元首相死亡 奈良県で演説中に銃で撃たれる — NHK, 2022.
  9. ↑ 安倍晋三元首相が死去　67歳　奈良で遊説中、銃撃受け — 毎日新聞社, 2022.
  10. ↑ https://edition.cnn.com/asia/live-news/shinzo-abe-funeral-japan-07-12-22-intl-hnk/index.html — 2022.
  11. ↑ １３３４日、在任歴代３位 — 毎日新聞, 2016.
  12. ↑ 安倍政権は国民の支持がカギ—平沢勝栄氏インタビュー — JanJan, 2006.
  13. ↑ Серце експрем'єра Японії Абе, який зазнав нападу, зупинилося, Інтерфакс, 08.07.2022
  14. ↑ Putin seeks more from Abe in talks on peace treaty, disputed isles [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] // Asahi shimbun. 2019-01-23.
  15. ↑ Vladimir Putin and Shinzo Abe hail cordial Japan-Russia relations [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] // South China Morning Post. 2014-2-10.
  16. ↑ Парламент Японії затвердив Шіндзо Абе новим прем'єром. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 27 грудня 2012.
  17. ↑ Шіндзо Абе відвідає Київ [Архівовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Голос України; Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк провів зустріч із очільником МЗС Японії Фуміо Кішіда [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Урядовий портал; Японія надала найбільшу фінансову допомогу нашій країні… [Архівовано 9 червня 2015 у Wayback Machine.] // Голос України.
  18. ↑ а б в г У Японії стріляли в колишнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе, він доставлений в госпіталь. www.unian.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абе_Сіндзо&oldid=36776481