Успенка (Олександрійський район) — Вікіпедія

село Успенка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Олександрійський район
Тер. громада Онуфріївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35080070250020820
Облікова картка Успенка 
Основні дані
Засноване 1696
Колишня назва Плахтіївка (Тахтіївка), Земун (Земунь, Зимунь), Бутівський шанець
Населення 947
Поштовий індекс 28120
Телефонний код +380 5238
Географічні дані
Географічні координати 48°55′42″ пн. ш. 33°39′9″ сх. д. / 48.92833° пн. ш. 33.65250° сх. д. / 48.92833; 33.65250
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Водойми р. Дніпро
Місцева влада
Карта
Успенка. Карта розташування: Україна
Успенка
Успенка
Успенка. Карта розташування: Кіровоградська область
Успенка
Успенка
Мапа
Мапа

CMNS: Успенка у Вікісховищі

Успе́нка (у минулому — Тахтіївка, Плахтіївка, Бутівський шанець, Зимунь, Земунь) — село в Україні, в Онуфріївській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Колишній центр Успенської сільської ради. Населення становить 947 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

Є припущення, що поселення існувало ще до Хмельниччини, під назвою слобода Бонча, яка згадується в актах з 1645 року (Бонча — шляхетський герб осадника-засновника лівобережних Потоків Валеріана Бонецького).

Село Успенка (Плахтіївка, Земун) засноване у 1696 році переселенцями з Волині. Початково мало назву Плахтіївка, яка скоріше за все походить від назви села, звідки переселялися. До 1752 року перебувало у складі Келебердянської сотні Полтавського полку. З утворенням Нової Сербії перейменовано на Земун (на той час передмістя Белграда, зараз частина цього міста). Інші назви села того часу: «Бутівський шанець», «Зимунь», «Земунь». В селі розміщувалася 5 рота новосербського Пандурського полку. Після розформування Нової Сербії у 1764 році назву Плахтіївка було повернено. Але у 1826 в селі відбулося повстання проти введення військового поселення і всіх жителів було переселено в Бессарабію, де нині є село Плахтіївка Саратського району Одеської області. У 1830 році село було знову заселене, але відтоді отримало назву Успенка, що походить від назви Успенської церкви, збудованої в селі у 1744 році[1].

Пізніше — центр Успінської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії.

За даними на 1859 рік в південному селі мешкала 1361 особа (754 чоловіки та 607 жінок), налічувалось 224 двори, православна церква[2].

Станом на 1886 рік в селі проживало 1830 осіб, налічувалось 350 дворів, православна церква, школа, етапне приміщення, 4 лавки та відбувався щорічний ярмарок[3].

За даними на 1908 рік[4] в селі мешкало 3777 осіб (1884 чоловіки та 1893 жінки), налічувалось 615 дворових господарств.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 188 жителів села[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1418 осіб, з яких 589 чоловіків та 829 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1334 особи.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 94,06 %
російська 4,74 %
вірменська 0,98 %
молдовська 0,23 %

Релігія

[ред. | ред. код]

Свято-Успенський храм Української Православної Церкви (УПЦ) на честь Успіння Пресвятої Богородиці

Постаті

[ред. | ред. код]

Похований Дмитро Шевченко (1990—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився Іван Білодід, радянський мовознавець та русифікатор. 9 листопада 2013 року в селі на фасаді місцевої школи, за ініціативи її директорки Арміне Малумян, було встановлено пам'ятну дошку Білодідові. В урочистостях взяла участь донька Білодіда Юлія, яка приїхала з Києва із сином Юрієм. З нагоди відкриття відбувся концерт. Надпис на дошці був виконаний з орфографічними помилками. Через це мовознавець Лариса Масенко заявила що: «Ця помилка вийшла знаковою. Адже Білодід обстоював гармонійну українсько-російську двомовність. За радянських часів він був основним ідеологом тієї теорії, що українська і російська мови чудово впливають одна на одну. І ось ця помилка, коли з'явилася суміш української і російської мов у його імені та по батькові, стала ніби підтвердженням його теорії. Тобто ситуація досить комічна». Кандидат педагогічних наук Олександр Ратушняк прокоментував це таким чином: «Думаю, Білодід би не плакав, а радів би з цього приводу. Саме він був активним борцем за зближення української мови з російською і вилучав зі словників питомо українські слова. За що Юрій Шевельов й інші представники діаспори називали його Русодєд!».[9]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постриган В. Динаміка заснування та еволюція назв населених пунктів Онуфріївського району Кіровоградської області // Між Бугом і Дніпром: науково-краєзнавчий вісник Центральної України. Випуск IV — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2015 — С. 323-324 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  5. Успенка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Земляки вшанували академіка-мовознавця «дошкою». З помилками. Газета День. № 208, (2013)

Посилання

[ред. | ред. код]