Чемпіонат ФРН з футболу 1988—1989: Бундесліга — Вікіпедія

Бундесліга
Сезон1988–89
Чемпіони«Баварія» (Мюнхен)
10-й титул переможців Бундесліги
11-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули«Штутгартер Кікерс»
«Ганновер 96»
Кубок чемпіонів«Баварія» (Мюнхен)
Кубок володарів кубків«Боруссія» (Дортмунд)
Кубок УЄФА«Кельн»
«Вердер»
«Гамбург»
«Штутгарт»
Забито голів838
Сер. рез/гру2.74
Найкращий
бомбардир
Томас Аллофс (17)
Найбільша перемога
вдома
«Кайзерслаутерн» 6–0 «Шт. Кікерс» (3 вересня 1988)
«Боруссія» (Дортмунд) 6–0 «Айнтрахт» (26 листопада 1988)
Найбільша перемога
в гостях
«Шт. Кікерс» 0–6 «Вердер» (16 листопада 1988)
Найрезультативніша гра«Юрдінген 05» 7–3 Hannover (25 травня 1989)

Сезон Бундесліги 1988–1989 був 26-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 22 липня 1988[1] і завершився 17 червня 1989 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Вердер», якому не вдалося захистити чемпіонський титул, і він фінішував третім, поступившись шістьма очками мюнхенській «Баварії», яка і стала чемпіоном ФРН 1988/89.

Формат змагання

[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1987–88

[ред. | ред. код]

«Гомбург» і «Шальке 04» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Санкт-Паулі» і «Штутгартер Кікерс». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Вальдгоф» у серії пенальті після додаткового третього матчу, необхідність якого була викликана нічиєю після двох ігор, здолав «Дармштадт 98», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці

[ред. | ред. код]
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Ганновер 96» Ганновер АВД-Арена 60,400
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 42,000
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000
«Баєр 04» Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 20,000
«Вальдгоф» Людвігсгафен-на-Рейні Зюдвестштадіон[1] 75,000
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 80,000
«Нюрнберг» Нюрнберг Штедтішес Штадіон 64,238
«Санкт-Паулі» Гамбург Міллернтор-Штадіон 18,000
«Штутгартер Кікерс» Штутгарт Неккарштадіон 72,000
«Штутгарт» Штутгарт Неккарштадіон 72,000
«Юрдінген 05» Крефельд Гротенбург 35,700

Турнірна таблиця

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) (C) 34 19 12 3 67 26 +41 50 Перший раунд Кубка чемпіонів 1989—1990
2 «Кельн» 34 18 9 7 58 30 +28 45 Перший раунд Кубка УЄФА 1989—1990
3 «Вердер» 34 18 8 8 55 32 +23 44
4 «Гамбург» 34 17 9 8 60 36 +24 43
5 «Штутгарт» 34 16 7 11 58 49 +9 39
6 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 12 14 8 44 43 +1 38
7 «Боруссія» (Дортмунд) 34 12 13 9 56 40 +16 37 Перший раунд Кубка володарів кубків 1989—1990
8 «Баєр 04» 34 10 14 10 45 44 +1 34
9 «Кайзерслаутерн» 34 10 13 11 47 44 +3 33
10 «Санкт-Паулі» 34 9 14 11 41 42 −1 32
11 «Карлсруе» 34 12 8 14 48 51 −3 32
12 «Вальдгоф» 34 10 11 13 43 52 −9 31
13 «Баєр 05» (Юрдінген) 34 10 11 13 50 60 −10 31
14 «Нюрнберг» 34 8 10 16 36 54 −18 26
15 «Бохум» 34 9 8 17 37 57 −20 26
16 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 8 10 16 30 53 −23 26 Плей-оф за місце у Бундеслізі
17 «Штутгартер Кікерс» (R) 34 10 6 18 41 68 −27 26 Пониження у класі до Другої Бундесліги
18 «Ганновер 96» (R) 34 4 11 19 36 71 −35 19
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.

Результати

[ред. | ред. код]
Команда БОХ ВЕР БРД АЙН ГАМ ГАН КАЙ КАР КЕЛ Б04 ВАЛ БРМ БАВ НЮР СТП ШТК ШТТ ЮРД
«Бохум» 0–1 2–2 1–0 2–1 1–3 2–0 2–0 1–3 2–4 2–2 1–2 0–0 1–0 0–0 2–1 1–0 1–1
«Вердер» 2–0 2–0 2–0 2–1 1–0 1–0 3–1 1–2 3–1 2–1 2–0 2–2 2–1 0–0 4–0 3–0 3–1
«Боруссія» (Дортмунд) 2–1 3–1 6–0 2–2 4–0 1–1 3–2 0–4 2–1 1–2 0–0 1–1 4–0 0–0 1–1 1–2 4–2
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 1–1 0–0 2–1 0–1 1–0 3–2 1–0 1–0 1–1 0–0 1–1 2–2 1–0 1–1 1–2 1–3 0–2
«Гамбург» 3–1 2–0 0–0 2–1 4–1 1–1 1–1 0–1 1–1 5–1 1–2 0–1 3–2 1–1 3–0 2–1 3–0
«Ганновер 96» 3–2 2–2 1–5 1–1 2–3 0–0 2–3 2–2 2–2 0–2 0–1 0–0 2–2 2–2 3–4 2–0 0–5
«Кайзерслаутерн» 3–0 0–0 3–2 3–0 0–0 0–0 1–2 1–1 0–0 0–3 0–0 1–1 2–1 1–0 6–0 6–1 2–0
«Карлсруе» 1–3 1–0 0–0 1–3 2–2 2–0 4–1 0–0 2–3 2–1 2–2[a] 2–2 1–1 3–1 1–0 2–0 0–1
«Кельн» 1–0 2–0 2–0 3–2 1–2 1–0 2–2 6–1 3–0 1–0 3–1 1–3 1–1 4–2 5–1 3–0 1–1
«Баєр 04» 1–1 1–0 2–0 2–2 1–2 3–1 0–1 1–0 0–0 3–0 3–1 1–1 3–0 2–2 1–3 0–0 2–2
«Вальдгоф» 2–2 1–1 0–3 1–0 0–0 1–1 0–4 2–0 2–1 1–1 4–1 0–3 2–1 2–1 2–2 3–4 3–3
«Боруссія» (Менхенгладбах) 2–0 4–1 1–1 2–1 0–4 2–0 4–1 1–1 1–0 2–0 1–1 2–1 1–1 2–2 1–1 2–2 3–0
«Баварія» (Мюнхен) 5–0 0–0 1–1 3–0 1–0 4–0 5–1 3–2 2–0 2–0 1–0 3–0 1–0 2–1 3–0 3–3 5–0
«Нюрнберг» 3–1 0–1 1–1 1–1 1–4 1–0 1–1 1–3 0–2 1–1 1–0 0–0 2–1 5–3 3–3 1–0 1–0
«Санкт-Паулі» 1–0 1–3 1–0 2–0 1–2 1–1 1–1 1–0 0–1 2–0 2–1 1–1 0–0 0–1 1–0 2–1 5–1
«Штутгартер Кікерс» 1–2 0–6 1–2 0–1 2–0 0–1 2–0 1–3 0–0 1–3 1–3 3–0 2–0 1–0 2–2 0–2 3–1
«Штутгарт» 3–1 3–3 1–3 2–0 4–2 2–1 3–1 2–0 2–0 0–0 2–0 2–1 1–2 4–0 2–1 4–0 2–2
«Баєр 05» (Юрдінген) 3–1 2–1 0–0 4–1 0–2 7–3 3–1 0–3 1–1 3–1 0–0 0–0 1–3 3–2 0–0 1–3 0–0
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.
Примітки:
  1. Результат гри «Карлсруе» проти «Боруссії» (Менхенгладбах), що відбулася 19 листопада 1988 і завершилася з рахунком 3–1, був анульований 21 грудня 1988 року через інцидент по ходу матчу — у гравця команди гостей Крістіана Гохштеттера влучив кинутий з трибун предмет, що потягло за собою змушену заміну гравця. «Карлсруе» також отримав одноматчеву дискваліфікацію домашньої арени, а перегравання матчу завершилося нічиєю з рахунком 2–2.

Плей-оф за місце в Бундеслізі

[ред. | ред. код]

«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) і бронзовий призер Другої Бундесліги «Саарбрюкен» визначали між собою учасника наступного сезону Бундесліги у двоматчевому плей-оф. «Айнтрахт» переміг 3–2 за сумою двох матчів і зберіг за собою місце у найвищому німецькому дивізіоні.

21 червня 1989
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 2–0 «Саарбрюкен»
Протокол
(нім.)
Вальдштадіон, Франкфурт-на-Майні
Глядачів: 40,000
Арбітр: Вольф-Гюнтер Візель (Оттберген)

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
17 голів
15 голів
13 голів

Склад чемпіонів

[ред. | ред. код]
«Баварія» (Мюнхен)
Воротар: Раймонд Ауманн (34).

Захисники: Ганс Пфлюглер (34 / 4); Клаус Аугенталер (к; 31 / 6); Норберт Нахтвайг НДР (29 / 3); Роланд Грагаммер (28); Ерланд Йонсен Норвегія (13).
Півзахисники: Олаф Тон (32 / 8); Людвіг Кегль (32); Штефан Ройтер (32); Ганс-Дітер Флік (30 / 2); Ганс Дорфнер (22 / 6); Армін Ек (21 / 1); Гельмут Вінкльгофер (1).
Нападники: Роланд Вольфарт (33 / 17); Юрген Вегманн (31 / 13); Йонні Екстрем Швеція (23 / 7).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Юпп Гайнкес.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Свен Шоєр; Улі Баєршмідт; Маттіас Гаманн.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schedule Round 1. DFB.
  2. Archive 1988/1989 Round 34. DFB.
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]