French
DeutschЮкагирські мови — Вікіпедія
| юкагирська сім'я | |
|---|---|
| Поширена в | північно-східний Сибір |
| Носії | 370[1] |
| Класифікація | Ностратична макросім'я (гіпотеза)
|
| Склад | Північноюкагирська мова, Південноюкагирська мова |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Юкагирські мови (юкагиро-чуванські, одульські) — сім'я споріднених мов, якими говорять юкагири, сибірський народ, що проживає в басейні річки Колима. Раніше юкагиро-чуванські мови були поширені на великій території Північно-Східної Азії, з XVIII століття їх носії були частково асимільовані чукчами, частково росіянами[2].
Дотепер збереглися дві юкагирських мови[3]:
- Північноюкагирська мова (тундрова)
- Південноюкагирська мова (колимська)
Раніше існувало іще щонайменше дві мови:
Спорідненість з іншими мовними сім'ями достеменно не доведено, але мовознавці висували припущення про спорідненість юкагирських мов з уральськими або нівхськими мовами, і, відповідно, з мовами ностратичної макросім'ї.
Юкагирські мови перебувають під сильною загрозою зникнення.
У юкагирів існувала малюнкова (ідеографічна) писемність, якою користувалися виключно жінки для своїх любовних послань. Юкагирську писемність на основі кирилиці було створено в 1980-і роки.
Наразі для юксгирської мови існує 2 варіанти абетки. Один з них створений на основі Якутської:
| А а | Б б | В в | Г г | Ҕ ҕ | Д д | Дь дь | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Л л | Ль ль | М м | Н н | Нь нь | Ҥ ҥ |
| О о | Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц |
| Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Цим алфавітом користуються в Республіці Саха[4] та інших містах Сибіру[5]. У деяких виданнях використовується також літера Ԝ ԝ[6].
В книжках з Санкт-Петербургу, користуються алфавітом, схожим на «Сахинський» варіант, але замість літер Ҕ ҕ й Ҥ ҥ використовують Ӷ ӷ і Ӈ ӈ відповідно[7][8][9][10].
Існує й взагалі окрема абетка[11]:
| А а | Аа аа | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Дь дь | Е е | Ё ё | Ж ж | З з |
| И и | Ии ии | Иэ иэ | Й й | К к | Л л | Ль ль | М м | Н н | Нь нь | Ң ң | О о |
| Оо оо | Ӧ ӧ | П п | Р р | С с | Сь сь | Т т | У у | Уу уу | Уӧ уӧ | Ф ф | Х х |
| Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Відомі літературні твори, створені юкагирськими мовами, зокрема такими поетами та письменниками, як:
- Дьячков Г. О. (1946–1983)[12];
- Курилов С. М. (1935–1980)[13];
- Курилов Г. Н. (Улуру Адо) (н. 1938) — юкагирський поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач та педагог, учений-лінгвіст та етнограф;
- Спиридонов М. І., відомий під псевдонімом Текі Одулок (1906–1938)[14].
- ↑ Перепис-2010. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ Стаття ЛЕС Юкагиро-чуванські мови [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Стаття ЛЕС Юкагирська мова [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Демина Л. Н. Юкагирская азбука: учебное пособие на языке лесных юкагиров : [арх. 19 червня 2020] : [рос.]. — Якутск : Бичик, 2013. — С. 3. — 78 с.
- ↑ Курилов Г. Н. Юкагирско-русский словарь (тундреный диалект) : [арх. 20 червня 2020] : [рос.]. — Новосибирск : Наука, 2001. — С. 16. — 680 с.
- ↑ Т. Васильева (24.11.2017). Новый букварь якутских юкагиров. Ил Түмэн. Парламентская газета. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
- ↑ Спиридонов В. К., Николаева И. А. Букварь: для 1 класса юкагирских школ (верхнеколымский диалект) : [арх. 18 червня 2020] : [рос.]. — СПб. : Просвещение, 1993.
- ↑ Николаева И.А., Шалугин В.Г. Словарь юкагирско-русский и русско-юкагирский (верхнеколымский диалект) : [рос.]. — СПб. : Дрофа, 2002. — С. 10. — 200 с.
- ↑ Атласова Э. С. Юкагирско-русский тематический словарь (тундреный диалект) : [рос.]. — СПб. : Просвещение, 2006. — С. 4. — 72 с.
- ↑ Атласова Э. С. Словарь юкагирско-русский и русско-юкагирский (тундреный диалект) : [рос.]. — СПб. : Просвещение, 2007. — С. 8. — 143 с.
- ↑ Языки народов Российской Федерации и соседних государств : [рос.]. — М. : Наука, 2005. — Т. 3. — 606 с. — ISBN 5-02-011237-2.
- ↑ Бабічева М. «Якщо я не повернусь, то повернеться мій вітер…»
- ↑ Біографічний інтернет-довідник якутської літератури. Семен Курилов
- ↑ Текі Одулок — засновник неіснуючої літератури [Архівовано 16 серпня 2014 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Миколаєва І. А., Хелимський ". А. Юкагирська мова // Мови світу: Палеоазійські мови. Москва, 1997. С. 155—168
- юкагирська мова на сайті «Мови народів Сибіру, що знаходяться під загрозою зникнення» (рос.)
- Матеріали та посилання з юкагирської мови [Архівовано 22 лютого 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Матеріали з південноюкагирської мови (словник, тексти, звукові записи) (англ.)
- Декларація прав людини (мабуть, в тексті є помилки) (юкагирською)
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Азію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |