French
DeutschЮшківці (Стрийський район) — Вікіпедія
| село Юшківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Ходорівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100270430023507 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1516 |
| Населення | 187 |
| Площа | 0,83 км² |
| Густота населення | 225,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81711[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′31″ пн. ш. 24°16′33″ сх. д. / 49.50861° пн. ш. 24.27583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 266 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81711, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дев'ятники, вул. Франка, 12 |
| Карта | |
  Юшківці | |
 Юшківці | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Юшкі́вці — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 187 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ходорівська міська громада. З 1729 року в селі знаходиться дерев'яна церква св. Івана Богослова (перебудовна у 1925 році).
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 1 1/2 лану (близько 37 га) оброблюваної землі[2].
_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg)
Юшківці (пол. Juszkowce) — село, в минулому належало до повіту бібрського, за 16 км на південь від Бібрки, за 4 км на схід від станції залізничної в Бориничах. На північний захід лежать Чижичі, на північний схід Дев'ятники, на схід Ятвяги, на південь Голдовичі, на південний захід Бориничі. Від заходу на схід тече кілька потічків незначних, які зливаються в потік, що втікає в Дев'ятниках до Соколівки. У долині потоку лежить село, на південь від них колись був панський фільварок; та частина території підноситься від 260 до 270 м. На північний захід лежить ліс з піком 339 метрів висоти.
У 1882 році до панського двору належало полів орних 198, лугів і городів 36, пасовищ 2, лісу 335 австрійських моргів[3]; селянська громада володіла: полів орних 477, лугів і городів 70, пасовищ 20 моргів. По списку з 1880 року було 387 мешканців в гміні, 24 на території панського двору; по шематизму з 1881 року мешканців окреслено римо-католиками 15 осіб, греко-католиками 360. Парафія римо-католицька була в Соколівці, греко-католицька в Голдовичах. В селі була каса позичкова гмінна з капіталом в 1360 злотих. В XV ст. село належало Павлу Юрковському; після нього його отримав Павлів племінник по сестрі Прокіп Корава (див. «Акти земські і гродські», т.7, ст. 146).
24 серпня 2010 року (на День Незалежності України) в селі відкрито Музей ім. Ярослави Стецько в приміщенні старої школи[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460313, розташована у приміщенні народного дому.
На вибори було зареєстровано 115 виборців, явка склала 54,78 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 58,73 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 11,11 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Голос» — по 9,52 %.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олег Канівець (Громадянська позиція) — 37,10 %, за Андрія Кота (самовисування) — 32,26 %, за Володимира Гаврона (Голос) — 16,13 %[6].
- Стецько Ярослава Йосипівна (1920-2003) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. У міжвоєнний період працювала вчителем у Юшківцях[4].
- Вільшинський Богдан Васильович (1910-1944) — командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області, командир ВО-5 «Маківка».
- Позичанюк Йосип Іванович (1913-1944) — Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА.
- Цмоць Костянтин (1914-1944) — окружний Провідник ОУН Стрийщини у 1939-1941.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016. [Архівовано 2016-09-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ 1 морг австрійський = 57,5464 арів.
- ↑ а б Борковський Антін Пам'ять і шана. На День Незалежності у рідному селі Ярослави Стецько відкриють меморіальний музей // «Україна молода» № 151 за 17 серпня 2010 року
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019. [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.]
- Віртуальний 3D тур музеєм Слави Стецько
- Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.3, ст. 642
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
