し — Вікіпедія

Хіраґана
Походження 之
JIS X 0213 1-4-23
Unicode 3057
Катакана
Походження 之
JIS X 0213 1-5-23
Unicode U+30B7
Вимова • Мови • Клас
МФА ɕi
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця СІ
Латинка SHI, SI
Хіраґана
Походження し
JIS X 0213 1-4-24
Unicode 3058
Катакана
Походження シ
JIS X 0213 1-5-24
Unicode U+30B8
Вимова • Мови • Клас
МФА d͡ʑi
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ДЗІ
Латинка JI, ZI

し або シ (/si, ɕi, ʃi/; МФА: [ɕi] або [ʃi]) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — じ або ジ (/zi, ʑi/; МФА: [(d)ʑi] або [(d͡)ʒi]).

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Опис

[ред. | ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенно-піднебінний щілинний:    /s/ → し [ɕi] (основний звук)
Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний    /z/ → じ [ʑi] (похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат:    /z/ → じ [d͡ʑi] (похідний звук; на початку слова і перед /N/)

При додаванні голосного /і/ до приголосного відбувається явище пом'якшення приголосного. Коли /і/ стоїть після звуків /s, z, d͡z/ (с, з, дз) вони перетворюються нові шиплячі звуки — /ɕ, ʑ, d͡ʑ/ (шь, жь, джь)[1][2].

Відповідно, し записується в транскрипції МФА як [ɕi, ʃi] (ші), а не палаталізований [sʲi] (сі); в свою чергу じ передається як [ʑi, d͡ʑi] (жі, джі), а не палаталізований [zʲi, d͡zʲi] (зі, дзі)[1][2].

[ɕi]

[ред. | ред. код]

Порядок

[ред. | ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

[ред. | ред. код]
Походить від скорописного написання ієрогліфа 之 (сін, це).
Походить від скорописного написання ієрогліфа 之 (сін, це).
  • Манйоґана: 子 • 之 • 芝 • 水 • 四 • 司 • 詞 • 斯 • 志 • 思 • 信 • 偲 • 寺 • 侍 • 時 • 歌 • 詩 • 師 • 紫 • 新 • 旨 • 指 • 次 • 此 • 死 • 事 • 准 • 磯 • 為

Транслітерації

[ред. | ред. код]

し

[ред. | ред. код]

じ

[ред. | ред. код]

Інші системи передачі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
  2. ↑ а б Vance (2008) The Sounds of Japanese (P. 237); Tsujimura (2013). An Introduction to Japanese Linguistics (P.7); Kubozono (2015) Handbook of Japanese Phonetics and Phonology (P.137-8, 146-147).

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання

[ред. | ред. код]


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=し&oldid=43797954