Бартель Бегам — Вікіпедія

Бартель Бегам
нім. Barthel Beham
Народження	1502(1502) Нюрнберг
Смерть	1540(1540)
	Венеція, Італія
Національність	німець
Релігія	анабаптисти
Жанр	живопис, гравюра, графіка, ксилографія
Навчання	Альбрехт Дюрер
Діяльність	художник, придворний художник, графік, рисувальник
Напрямок	ренесанс
Роки творчості	1520–1540
Вплив	Альбрехт Дюрер
Твори	портрети, релігійні картини, гравюри
Брати, сестри	Бехам Ганс Себальд[1]
Роботи в колекції	Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[2], Museumslandschaft Hessen Kassel, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Денверський художній музей, Баварські державні колекції картин, Музей Фіцвільяма, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Національна галерея Канади, Ермітаж, Ліхтенштейнський музейd, Ackland Art Museumd[3], Гарвардський художній музей, Стара пінакотека, Художній музей Фогга[d], Гамбурзька картинна галерея, Holburne Museumd, Staatsgalerie Neuburgd, Print Collectiond[4], Музей Бойманса - ван Бенінгена[5], Німецький національний музей і Центральний музей Утрехта[6]
Бартель Бегам у Вікісховищі

Барте́ль Бега́м (нім. Barthel Beham^[7], 1502 — 1540) — німецький художник, портретист, графік, гравер доби Відродження, учень Альбрехта Дюрера.

Народився в Нюрнберзі у 1502 році в родині художника. Разом зі старшим братом Себальдом (1500—1550) навчався в майстерні Альбрехта Дюрера.

У 1525 році братів разом зі ще одним нюрнберзьким художником — Георгом Пенцою (1500–1550) — судили, їх було вислано з Нюрнберга за атеїстичні погляди і висловлювання революційних ідей. З 1527 року Бартель працював на Вільгельма Баварського, якому зобов'язаний поїздкою до Італії — приблизно у 1530 році — для навчання.

Помер у 1540 році, у Венеції, під час другої подорожі до Італії.

Картини Бартеля зберігаються в Берлінському музеї (частини вівтаря), Мюнхенській пінакотеці («Віднаходження Святого Хреста», 1530), Віденському музеї («Розп'яття») та інших місцях. Хоча він більш відоміший як гравер — створив 85 естампів. Як і брат Себальд, належить до майстрів гравюри малого формату, так званих «маленьких майстрів» (нім. «Kleinmeister»).

«Портрет ювеліра Йорга Герца» олія, бл. 1525	«Портрет Ханса Урміллера з його сином» олія, 1525	«Юдита з головою Олоферна» гравюра, 1525	«Портрет чоловіка» олія, між 1525 і 1530
«Лікар Леонард фон Ек» гравюра, 1527	«Жіночий портрет» олія, 1529	«Портрет пфальц-графа Отто Генріха» олія, 1535	«Ванітас» олія, 1540

• Бегам Вартель [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890–1907. — Т. 3: Банки-Бергер. — 1891. — 480 с.
• Чегодаева Н. Искусство Германии [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.]// Всеобщая история искусств. — Т. 3. — М.: Искусство, 1962 — С. 368–415.
• Hans Sebald Beham [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Британіка (англ.). — Encyclopedia Britannica Inc.
• Kleinmeister (Немецкая живопись в эпоху ренессанса) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]// Бенуа А. Итория живописи. — СПб.: Шиповник, 1912–1917. — Т. 3. — 1913. — 510 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бартель Бегам