Кирило Транквіліон-Ставровецький — Вікіпедія

Кирило Транквіліон-Ставровецький
Народився1581(1581)
Ставрів, Волинське воєводство, Річ Посполита
Помер1646(1646)
Чернігів
ГромадянствоРіч Посполита Річ Посполита
Діяльністьцерковний діяч, учений, видавець
Галузьтворче та професійне письмоd[1], високий друк[1], видавнича справа[1], церковне служінняd[1] і monkish lifed[1]
Знання мовцерковнослов'янська[2] і старослов’янська[1]
ЗакладЛьвівська братська школа
Конфесіяправослав'я

Ставровецький Кирило (Транквіліон) (1581 /?, село Ставрів, нині Млинівського району Рівненської області — 1646, Чернігів[3]) — український православний і греко-католицький освітній та церковний діяч, архімандрит Чернігівський, поет, учений, друкар, видавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1580-х (1589[3]) роках учителював у Львові, потім в Острозі й Вільні. Як знавець грецької мови виступав перед патріархом Єремією II в обороні Львівського братства.

У грудні 1589 року як знавець грецької — учасник зустрічі тернопільських братчиків з Константинопольським патріархом Єремією ІІ Траносом у Тернополі (це підтверджує надпис на вмурованому над входом до церкви Різдва Христового (Середньої)). Через переслідування єпископа Гедеона Балабана перебрався до Вільна, де викладав слов'янську і грецьку мови у братській школі. 1618 р. переїхав до Почаєва.[3]

З 1618 року — ігумен Унівського монастиря, пізніше Любарського Свято-Георгіївського[4]. Мав власну пересувну друкарню, у якій видавав свої твори.

1626 року Кирило Танквіліон-Ставровецький перейшов на унію. У 1628 році отримав посаду архімандрита Єлецького монастиря в Чернігові, пробув там до смерті.

Друкарський доробок

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г Пиндус Б., Чернихівський Г. Ставровецький (Транквіліон) Кирило… — С. 327.
  4. СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 4 Вересня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  5. Окружная грамота царя Михаила Федоровича от 1 декабря 1627 г. (№ 77) // Собрание Государственных Грамот и Договоров. Часть 3. — М.: В тип. Селивановского, 1822. — С. 298.(рос.)

Джерела і література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]