Корисні копалини Таїланду — Вікіпедія

Корисні копалини Таїланду.

Таїланд має в своєму розпорядженні багаті ресурси корисних копалин. Надра Т. містять природний газ, буре вугілля, олов'яні і стибієві руди, калійні солі, плавиковий шпат. Є також родов. нафти, горючих сланців, руд міді, заліза, цинку, свинцю, марганцю, вольфраму, ніобію, танталу, рідкісних земель, бариту, дорогоцінних каменів і невеликі родов. кам. вугілля, свинцю, золота, кухонної солі (табл. 1).

Таблиця 1. – Основні корисні копалини Таїланду станом на 1998-99 рр.

Нафта і газ. На тер. Т. виявлено понад 20 родов. нафти і газу. Б.ч. пром. запасів нафти зосереджена в бас. Пхітсанулок на півночі Менамської западини, де найбільшою є група родов. Сірікіт. Нафта приурочена до відкладів неогену. Нафти високопарафінисті (до 18%). Осн. частина ресурсів природного газу зосереджена в межах кайнозойської западини на шельфі Сіамської затоки, де продуктивні відклади олігоцену - ниж. міоцену. Найважливіші родов. – Ераван (доведені запаси 17,7 млрд м³) і група родов. структури “Б" (43,7 млрд м³ і 2 млн т конденсату). Виявлені також 2 родов. газу на плато Корат, приурочені до вапняків пермі.

У Сіамській затоці Таїланду в 1999 р. виявлено газоконденсатне родовище Артіт. Запаси його оцінюються в 85-170 млрд куб.м. У свердловині Артіт-15-IX (блок 15А), що за 39 км півн.-східніше родовища Бонгкот, компанія РТТЕР отримала притоки в 1.2 млн м³/добу газу і 194 т/добу конденсату з п'яти горизонтів сумарною ефективною потужністю 140 м.

Вугілля. Пром. запаси бурого вугілля (лігнітів) приурочені до кайнозойських відкладів невеликих накладених западин на заході країни. Відомо 6 буровугільних басейнів, найбільше пром. значення мають басейни Мемо, Банпакха і Крабі. Продуктивні горизонти пов'язані з пліоценовими, рідше з четвертинними відкладами. У бас. Месот поряд з лігнітами залягають горючі сланці. У країні відомі також невеликі родов. кам'яного вугілля.

Радіоактивні мінерали. Тер. Т. перспективна з точки зору пошуків родов. радіоактивної сировини. Монацити з олов'яних розсипів районів Пхукет - Пхангнга - Такуапа і Ранонґ містять до 15,69% ThO₂ і до 7% U₃O₈. Є ознаки ураномідної мінералізації в континентальних пісковиках юри на заході плато Корат.

Тантал. За підтвердженими запасами танталу країна займає 4-е місце у світі (після Північної Кореї, Франції та Єгипту, 1999). Вольфрам. Пром. запаси руд вольфраму пов'язані в осн. з корінними родовищами: метасоматичними покладами шеєліту (родов. Доймок), кварцовими жилами з каситеритом і вольфрамітом (родов. Дойнгом) і вольфраміт-кварцовими жилами в роговиках (родов. Кхаосу). Родов. всіх генетичних типів приурочені до гранітів пізнього тріасу і крейди.

Мідь. Б.ч. пром. запасів руд міді зосереджена на північ від м. Лей, де відомі родов. мідно-порфірового штокверкового типу з прожилково-вкрапленим сульфідним зруденінням в г.п. тріасу.

Олово. Таїланд займає 4-е місце в Азії (після Китаю, Малайзії та Індонезії) за запасами руд олова (1999). За ресурсами олова Таїланд займає 5-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю, Індонезії та Малайзії) – 9,7% світових ресурсів (4,5 млн т).

Запаси олова в країні укладені в прибережно-морських і похованих алювіальних розсипах шельфу Андаманського моря і узбережжя провінцій Фангна і Канонґ, а також о.Пхукет. Усього в країні виявлено понад 135 розсипних родов. в 20 оловорудних районах. Б.ч. пром. запасів зосереджена на о. Пхукет і шельфі Андаманського м. (до глиб. 65 м). Переважають алювіальні, в т.ч. поховані, поклади потужністю від дек. см до 40 м. Вміст каситериту в пісках досягає 1 кг/м³. Розсипи концентруються в межах масивів гранітів крейди і пізнього тріасу. Оловоносні розсипи містять також ніобій, тантал і рідкісноземельні елементи.

Поліметали. Осн. частина ресурсів свинцево-цинкових і цинкових руд сконцентрована на півн.-захід від м. Бангкок біля кордону з Бірмою.

Стибій (сурма). За загальними запасами стибієвих руд Т. займає 4-е місце у світі (після Китаю, Росії і Болівії, 1999), за ресурсами – поділяє 4-е місце у світі разом з Болівією (після Китаю, Таджикистану і Росії, 1999), за підтвердженими запасами – 3-є місце (після Китаю і Болівії, 1999). Родов. приурочені до складчастого пояса на заході країни (найбільше родов. Бонсонґ, запаси стибію 50 тис. т). Інші родов. відомі до південь від м. Бангкок, в провінціях Лампанґ і Чіангмай на півночі країни.

Таїланд багатий на гірничохімічну сировину (флюорит, барит, калійні солі). Більша частина проммслових запасів бариту зосереджена в жильних родов. на північ від м. Лей. Запаси калійних солей сконцентровані на плато Корат в соленосних басейнах (загальна пл. понад 62 тис. км²) в синеклізах Саконнакхон і Корат. Мінерали: карналіт з домішкою тахіангідриту, сильвініту і ґаліту. Макс. вміст Ка₂О 17-18%. Родов. флюориту розташовуються у вузькій смузі по зах. борту Менамської западини і далі на північ вздовж ланцюжка дрібних кайнозойських западин. Тут відомі флюоритові жили і метасоматичні руди.

Дорогоцінні камені. У провінціях Чантхабурі, Трат, Сісакет, Канчанабурі і Пхре виявлені великі родов. дорогоцінних каменів – рубіну, сапфіру, ґранатів, циркону, шпінелі і хризоліту. Родов. пов'язані г.ч. з кайнозойською формацією лужних нефелінових базальтів і представлені залишковими елювіальними розсипами в корі вивітрювання і делювіально-алювіальними розсипами ближнього зносу (Бангкхаг, Канбурі, Боплой і інш.).

Інші корисні копалини. У країні відомі також невеликі родов. залізних і марганцевих руд, розсипні і корінні родов. руд золота. З нерудних виявлені родов. вапняку в різних районах країни, мармуру, керамічних глин, каоліну, кварцового піску, гіпсу і інш.

• Природа Таїланду
• Геологія Таїланду
• Гідрогеологія Таїланду
• Економіка Таїланду
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Таїланду
• Гірнича промисловість Таїланду
• Таїланд

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.