Куніґамі (мова) — Вікіпедія
Куніґамі | |
---|---|
山原言葉/ヤンバルクトゥーバ, Yanbaru Kutūba | |
Поширена в | Японія |
Регіон | Північ островів Рюкю |
Носії | 5 000 (2004)[1] |
Писемність | Японське письмо |
Класифікація | Японо-рюкюські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | xug |
Куніґамі, або Північна окінавська моваYanbaru Kutūba (яп. 山原言葉/ヤンバルクトゥーバ) — рюкюська мова, якою говорять на півночі острова Окінава, у повіті Куніґамі та місті Наґо, що разом складають історичний регіон Ямбару. Раніше на території цього регіона знаходилось королівство Хокудзан[en].
Діалект села Накіджін вважається основним діалектом мови куніґамі, подібно до діалекту Шюрі[en]-Наха центральної окінавської мови. Кількість носіїв мови куніґамі невідома. Через японську мовну політику, молоде покоління здебільшого спілкується японською мовою як рідною.
Мовою куніґамі розмовляють не тільки на півночі острова Окінава, але й також на малих сусідніх островах Іе, Цукен, Кудака[2].
Glottolog, цитуючи роботу Pellard (2009), визначає, що є дві рюкюські мови - куніґамі та окінавська. Ethnologue також вказує мови окіноерабу та йорон; Glottolog класифікує ці мови (разом з усіма іншими мовами півночі архіпелагу Рюкю) як мови амамі. Атлас мов світу, які перебувають під загрозою зникнення (ЮНЕСКО), цитує Uemura (2003) та визначає мови окіноерабу та йорон як різновиди мови куніґамі[3].
В носіїв куніґамі є різні слова, що перекладаються як "мова", "діалект", "спосіб мовлення". Наприклад, мовознавець Накасоне Сейдзен (1907–1995) заявив, що в діалекті його рідного села Накіджін, що в Йонаміне є такі слова (у дужках наведено відповідники з літературної японської): /kʰu⸢tsʰii/ (kuchi), /hut˭uu⸢ba/ (kotoba), /munu⸢ʔii/ (monoii). Свою мову у цьому діалекті називають /simaagu⸢tsʰii/ або /sima(a)kʰu⸢t˭uu⸣ba/[4]. Діалект Йонаміне був частиною західного діалекту села Накіджін, що зветься /ʔirinsimaa kʰut˭uba/[5]. Північна частина острова Окінава у розмовній мові зветься "Ямбару", тому сама мова також інколи зветься /jˀan⸢ba⸣rukʰut˭uuba/[6].
Як і в більшості рюкюських мов на північ від окінавської, у куніґамі є ряд "напружених" або "глоталізованих" приголосних. Носові та напівголосні в цій мові глоталізовані,[джерело?] а проривні - непридихові [C˭], на відміну від "звичайних" придихових [Cʰ][7]. Куніґамі вирізняється тим, що в ній бракує фонеми /h/, окремої від /p/; вважається що в більшості японо-рюкюських мов фонема /h/ якраз і розвилась у /p/. /h/ у куніґамі натомість походить з двох різних звуків: праяпонської /*k/ та зі складів без ініціалі, в певних умовах. Отже, наприклад, у діалекті Накіджін є слово /hak˭áí/ (світло, світильник, шьоджі),[8] якому в японській відповідає слово /akárí/ (світло, світильник); слово мовою куніґамі відрізняється від японського наявністю /h/ на початку, непридиховим /k˭/, та відсутністю *r перед *i, що було там у праяпонській мові. У куніґамі також існують розрізнення між словами, що є омофонами у японській: слова /k˭umuú/ (хмара) та /húbu/ (павук) з діалекту Накіджін відповідають майже омофонічним у японській словам /kúmo/ та /kumó/.
Куніґамі, на відміну від японської, використовує морфологічне закінчення /-sa/ для позначення прислівників. Наприклад, у діалекті Накіджін, /tʰuusá pʰanaaɽít˭un/, перекладається літературною японською як toókú hanárete irú ([воно] далеко). У японській для цього використовується закінчення /-ku/, а /-sa/ використовується для утворення іменників на позначення якось абстрактної якості чи кількості (як закінчення "-ість") з прикметників.
- Okinawa Nakijin Hōgen Jiten, Накасоне Сейдзен. Словник діалекту Йонаміне села Накіджін.
- Okinawa Iejima Hōgen Jiten, Ошіо Муцуко. Словник діалекту Іе.
- ↑ Куніґамі (мова), архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015)
- ↑ Nakamoto Masachie 中本正智 (1981). Zusetsu Ryūkyū-go jiten 図説 琉球語辞典 (яп.). с. 26.
- ↑ Kunigami. UNESCO. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Nakijin Dialect Dictionary: kotoba (яп.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Nakijin Dialect Dictionary: Nakijin-hōgen gaisetsu (яп.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Nakijin Dialect Dictionary: yanbaru kotoba (яп.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Samuel E. Martin (1970) "Shodon: A Dialect of the Northern Ryukyus", in the Journal of the American Oriental Society, vol. 90, no. 1 (Jan–Mar), pp. 97–139.
- ↑ Акутом позначається високий тон