Об'єкт 914 — Вікіпедія
Об'єкт 914 | |
---|---|
Об'єкт 914 в Бронетанковому музеї у місті Кубінка | |
Тип | Бойова машина піхоти Об'єкт 914 |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | не експлатувався |
Оператори | СРСР |
Війни | Не експлатувався |
Історія виробництва | |
Розробник | ВгТЗ |
Виробник | ВгТЗВгТЗ |
Виготовлення | 1964 |
Виготовлена кількість | 1 прототип |
Варіанти | Об'єкт 914 |
Характеристики | |
Вага | 14,4 |
Довжина | 7140 |
Довжина ствола | 29 |
Ширина | 2880 |
Висота | 2660 |
Обслуга | 2 |
Десант | 8 |
Калібр | 73-мм 2А28 «Грім» гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет |
Підвищення | −4..+30 |
Дальність вогню | |
Ефективна | до 4 |
Приціл | 1ПН22 |
Броня | протипульна |
Головне озброєння | боєкомплект: 40 |
Другорядне озброєння | 3 x 7,62-мм Автомат Калашникова додатково: ПУ ПТУР 9М14М «Малютка» |
Двигун | дизельний В-6Ф 300 |
Питома потужність | 20,83 |
Швидкість | шосе: 65 бездоріжжя: 10 плаву |
Прохідність | підйом: 30 брід: плаває |
Об'єкт 914 у Вікісховищі |
Об'єкт 914 — радянська дослідна бойова машина піхоти. Розроблена у Волгограді в конструкторському бюро Волгоградського тракторного заводу (ВгТЗ). Серійно не вироблялася.
На початку 1960-х років за завданням Міністерства Оборони СРСР на ряді оборонних підприємств СРСР були розпочаті розробки нового типу броньованих транспортних засобів для мотострілкових підрозділів. Серед основних вимог, що висуваються, були[1]:
- Захист від засобів масового ураження;
- Значна вогнева міць;
- Подолання водних перешкод;
- Можливість самостійної боротьби з танками супротивника.
Однією з таких розробок був «Об'єкт 914». Розробка велася в конструкторському бюро ВгТЗ. У 1964 ріку був створений дослідний зразок. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'екту 765», тому машина на озброєння прийнята була[1].
Машина була створена на базі плаваючого танка ПТ-76 з активним розміщенням десанту [2]. Екіпаж складався з двох осіб: механіка-водія та навідника-оператора.
Корпус та башта були зварені зі сталевих катаних броньових листів. У корпусі було шість амбразур для стрільби з власної зброї. Двигун розміщувався в кормі ліворуч[2].
Основним озброєнням був гладкоствольний 73-мм гранатомет 2А28 «Грім». Боєкомплект становив 40 пострілів[2].
З основним знаряддям був спарений танковий варіант 7,62-мм кулемета Калашнікова (Кулемет Калашникова). Ліворуч і праворуч від механіка-водія знаходилося ще два 7,62-мм кулемети ПКТ, управління якими здійснювали два кулеметники зі складу десантної групи. Загальний возимий боєкомплект кулеметів становив 4000 патронів[2].
Для боротьби з танками на машині було встановлено пускову установку протитанкової керованої ракети 9М14М «Малютка». Військовий боєкомплект становив 4 ракети[2].
На сьогоднішній день екземпляр, що зберігся, знаходиться в Бронетанковому музеї в місті Кубінка[3].
- ↑ а б Боевая машина пехоты «Объект 1200» (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ а б в г д А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 119
- ↑ Боевая машина пехоты «Объект 914» в музее г. Кубинка. Архів оригіналу за 3 серпня 2010. Процитовано 2 жовтня 2010.
- А.В.Карпенко. Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995). — Санкт-Петербург : "Невський Бастіон ", 1996. — 480 с. — 10000 прим.