Об'єкт 914 — Вікіпедія

Об'єкт 914
Об'єкт 914 в Бронетанковому музеї у місті Кубінка
Об'єкт 914 в Бронетанковому музеї у місті Кубінка
ТипБойова машина піхоти
Об'єкт 914
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнніне експлатувався
ОператориСРСР СРСР
ВійниНе експлатувався
Історія виробництва
РозробникВгТЗ
ВиробникВгТЗВгТЗ
Виготовлення1964
Виготовлена
кількість
1 прототип
ВаріантиОб'єкт 914
Характеристики
Вага14,4
Довжина7140
Довжина ствола29
Ширина2880
Висота2660
Обслуга2
Десант8

Калібр73-мм 2А28 «Грім» гладкоствольний напівавтоматичний гранатомет
Підвищення−4..+30
Дальність вогню
Ефективнадо 4
Приціл1ПН22

Броняпротипульна
Головне
озброєння
боєкомплект: 40
Другорядне
озброєння
3 x 7,62-мм Автомат Калашникова
додатково: ПУ ПТУР 9М14М «Малютка»
Двигундизельний В-6Ф
300
Питома потужність20,83
Швидкістьшосе: 65
бездоріжжя: 10 плаву
Прохідністьпідйом: 30
брід: плаває

Об'єкт 914 у Вікісховищі

Об'єкт 914 — радянська дослідна бойова машина піхоти. Розроблена у Волгограді в конструкторському бюро Волгоградського тракторного заводу (ВгТЗ). Серійно не вироблялася.

Історія створення

[ред. | ред. код]

На початку 1960-х років за завданням Міністерства Оборони СРСР на ряді оборонних підприємств СРСР були розпочаті розробки нового типу броньованих транспортних засобів для мотострілкових підрозділів. Серед основних вимог, що висуваються, були[1]:

  1. Захист від засобів масового ураження;
  2. Значна вогнева міць;
  3. Подолання водних перешкод;
  4. Можливість самостійної боротьби з танками супротивника.

Однією з таких розробок був «Об'єкт 914». Розробка велася в конструкторському бюро ВгТЗ. У 1964 ріку був створений дослідний зразок. Після конкурсних порівняльних випробувань перевагу віддали «Об'екту 765», тому машина на озброєння прийнята була[1].

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Машина була створена на базі плаваючого танка ПТ-76 з активним розміщенням десанту [2]. Екіпаж складався з двох осіб: механіка-водія та навідника-оператора.

Броньовий корпус та башта

[ред. | ред. код]

Корпус та башта були зварені зі сталевих катаних броньових листів. У корпусі було шість амбразур для стрільби з власної зброї. Двигун розміщувався в кормі ліворуч[2].

Озброєння

[ред. | ред. код]

Основним озброєнням був гладкоствольний 73-мм гранатомет 2А28 «Грім». Боєкомплект становив 40 пострілів[2].

З основним знаряддям був спарений танковий варіант 7,62-мм кулемета Калашнікова (Кулемет Калашникова). Ліворуч і праворуч від механіка-водія знаходилося ще два 7,62-мм кулемети ПКТ, управління якими здійснювали два кулеметники зі складу десантної групи. Загальний возимий боєкомплект кулеметів становив 4000 патронів[2].

Для боротьби з танками на машині було встановлено пускову установку протитанкової керованої ракети 9М14М «Малютка». Військовий боєкомплект становив 4 ракети[2].

Збережені екземпляри

[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день екземпляр, що зберігся, знаходиться в Бронетанковому музеї в місті Кубінка[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Боевая машина пехоты «Объект 1200» (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  2. а б в г д А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 119
  3. Боевая машина пехоты «Объект 914» в музее г. Кубинка. Архів оригіналу за 3 серпня 2010. Процитовано 2 жовтня 2010.

Література

[ред. | ред. код]
  • А.В.Карпенко. Огляд вітчизняної бронетанкової техніки (1905-1995). — Санкт-Петербург : "Невський Бастіон ", 1996. — 480 с. — 10000 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]