2024 — Вікіпедія

2024 (MMXXIV) — високосний рік за григоріанським календарем, який почався у понеділок.

Упродовж цього року тривали масштабні збройні конфлікти, зокрема російське вторгнення в Україну, громадянські війни в М’янмі та Судані. Війна між Ізраїлем та Хамасом спричинила поширення конфлікту на низку інших держав, передусім Ліван, куди Ізраїль вторгся в жовтні. Це сталося після загострення протистояння між Ізраїлем та Хезболлою. У листопаді знову спалахнули запеклі бої в ході громадянської війни в Сирії, що призвело до повалення баасистського режиму; Башар аль-Асад у грудні залишив країну.

Для наближення миру у російсько-українській війні відбулося ряд політичних, дипломатичних та інших заходів, зокрема Глобальний саміт миру.

У Парижі відбулися Літні Олімпійські ігри 2024.

Протягом року близько 80 країн із сукупним населенням близько чотирьох мільярдів осіб провели національні вибори^[1][2][3]. Серед них – вісім із десяти найбільш густонаселених країн світу (Бангладеш, Бразилія, Пакистан, Росія, Індія, Мексика, Індонезія та США)^[4], а також Франція, Велика Британія та Японія^[5]. Європейський парламент також обрав новий склад^[6]. У більшості демократичних країн понад 80% правлячих партій втратили частину підтримки порівняно з попередніми виборами^[7]. Чимало поразок для чинних урядів стали історичними^[8].

У низці держав, зокрема в Японії, Ботсвані та ПАР, партії, що десятиліттями домінували у внутрішній політиці, втратили більшість і були змушені або передати владу, або утримувати її за допомогою крихких коаліцій із дрібнішими політсилами^[9][10]. На президентських виборах у Сенегалі вперше від часу здобуття незалежності в 1960 році перемогу в першому турі здобув опозиційний кандидат – Бассіру Діомай Фай. У Шрі-Ланці виборці віддали переконливу перемогу раніше маловідомій партії «Національна народна влада»^[11]. У США президентські вибори 2024 року виграв Дональд Трамп, ставши першим главою держави за 132 роки з часів Гровера Клівленда, що повернувся до Білого дому після перерви між термінами.

• 1 січня:
  • Невизнана республіка Арцах офіційно припинила своє існування. Нагірний Карабах остаточно повернувся під контроль Азербайджану^[12].
  • Ефіопія, Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія приєдналися до БРІКС^[13].
• 2 січня — Масований ракетний обстріл України^[14].
• 9 січня — Габріель Атталь змінив Елізабет Борн на посаді прем'єр-міністра Франції і став наймолодшим главою уряду в історії республіки^[15].
• 12 січня — Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписав із президентом України Володимиром Зеленським двосторонню безпекову угоду, яка буде діяти до моменту вступу України до НАТО^[16][17].
• 14 січня — данська королева Маргрете II зреклася престолу. На трон зійшов її син Фредерік X^[18].
• 19 січня — вийшла перша серія мультсеріалу «Готель Хазбін».

• 8 лютого — Президент України Володимир Зеленський звільнив Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України і призначив на цю посаду Олександра Сирського^[19][20]. Також Валерій Залужний та очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов отримали звання Героя України^[21].

• 31 березня — вступ Болгарії та Румунії до шенгенської зони.
• 7 березня — Швеція офіційно вступила в НАТО і стала 32-м членом Альянсу^[22].

• 8 квітня — повне сонячне затемнення у північній Америці.
• 11 квітня — Воєнні злочини Росії продовжилися руйнуваннями енергетики Центренерго^[23], ударами повністю знищено Трипільську ТЕС^[24].

• 11 травня — Євробачення 2024
• 18 травня — в Україні запустили мобільний застосунок для військовозобов'язаних «Резерв+»^[25].

• 11–12 червня — в Берліні відбулась третя Міжнародна конференція з питань відновлення України^[26].
• 15–16 червня — в Бюрґенштоку неподалік Люцерна відбувся Глобальний саміт миру — міжнародна зустріч лідерів країн, яку спільно підготували Україна та Швейцарія. На заході були представлені 92 країни та 8 міжнародних організацій^[27][28][29].

• 6 серпня — Збройні сили України перейшли російсько-український кордон та почали бойові дії в Курській області.

• 18 вересня — в рамках великої приватизації на аукціоні «Прозорро.Продажі» за 2,5 млрд грн був проданий готель «Україна»^[30].

• 20 листопада — вийшла в реліз українська відеогра S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля^[31].
• 21 листопада — Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Ґаланта та лідера Хамас Мохаммеда Дейфа за звинуваченнями у воєнних злочинах та злочинах проти людяності^[32].
• 28 листопада — Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив про відмову держави від ведення переговорів про вступ до Європейського Союзу «до кінця 2028 року»^[33]. Того ж вечора у Грузії розпочались масштабні акції протесту^[34][35].

• 30 грудня — підсумки року у добірці найбільш драматичних знімків фотографів інформаційних агентств зробив колектив BBC Україна^[36].

• 1 лютого — Європейський Союз виділив пакет фінансової допомоги на 50 мільярдів євро та продовжив розвивати відносини з Україною^[37].
• 23 квітня — Сенат США схвалив надання Україні 61 млрд доларів допомоги^[38].
• 25 квітня — Парламентський комітет Швейцарії підтримав план допомоги Україні на 5,5 мільярда доларів^[39].

• 13 січня — відбулись вибори Президента Китайської Республіки (Тайвань). Перемогу здобув прозахідний кандидат від Демократичної прогресивної партії Лай Цінде, який підтримує незалежність острова^[40].
• 11 лютого — за результатами другого туру виборів Президента Фінляндії главою держави обрано кандидата від Національної коаліційної партії Александра Стубба^[41].
• 15-17 березня — президентські вибори в Росії.
• 1 червня — партія прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді впевнено перемагає на виборах в Індії^[42].
• 5 липня — у другому турі позачергових виборів Президента Ірану переміг реформіст Масуд Пезешкіян, який пообіцяв, що його адміністрація негайно працюватиме над тим, аби зняти санкції Заходу і відновити економіку країни^[43].
• 7 липня — президентські вибори у Мексиці.
• 20 жовтня — відбувся перший тут виборів Президента Молдови та референдум щодо членства Молдови в Європейському союзі. У другий тур пройшли чинний президент Мая Санду та колишній генеральний прокурор Александр Стояногло^[44]. За підсумками всенародного голосування, виборці з мінімальною перевагою 10 564 голоси підтримали зміни до конституції^[45].
• 26 жовтня — на парламентських виборах у Грузії перемогу здобула керівна партія «Грузинська мрія». Опозиція не визнає підсумків і організовує акції протесту^[46].
• 3 листопада — відбувся другий тур виборів Президента Молдови. Чинна президентка Мая Санду отримала 55,33% голосів і здобула перемогу за рахунок значної підтримки виборців за кордоном^[47].
• 5 листопада — відбулися вибори Президента США, а також вибори до Палати представників та Сенату. 47-м Президентом США був обраний Дональд Трамп, який забезпечив собі 312 голосів виборників за необхідних 270^[48]. Таким чином, Трамп став другим в історії США президентом (після Гровера Клівленда у 1892 році), який повернувся на посаду глави держави після перерви^[49]. Республіканська партія здобула більшість в обох палатах Конгресу: до Палати представників^[50] та сенат^[51][52][53].
• 24 листопада — за результатами першого туру виборів Президента Румунії до другого туру вийшли ультраправий кандидат Келін Джорджеску та правоцентристська політикиня Елена Ласконі^[54]. Втім, 6 грудня Конституційний суд Румунії скасував результати виборів^[55].

• 14 лютого — спецпідрозділ ГУР МО України «Group 13» за допомогою морських дронів «MAGURA V5» потопив російський великий десантний корабель «Цезар Куніков»^[56].
• 5 березня — українські розвідники за допомогою дронів «MAGURA V5» потопили російський патрульний катер «Сергій Котов»^[57].
• 21 листопада — вперше в історії відбулося бойове застосування балістичної ракети на основі МБР, якою Росія вдарила по Дніпру^[58].

Цей розділ потребує доповнення.

Докладніше: 2024 у кіно, 2024 у літературі, 2024 у музиці та 2024 у театрі

• 9 березня — оголошені лауреати Шевченківської премії 2024 року: Джамала, Кармелла Цепколенко, Андрій Єрмоленко, Дмитро Лазуткін, Ярина Чорногуз, Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко, Іван Уривський, Тетяна Овсійчук, Сусанна Карпенко^[59].
• 11 березня — фільм «20 днів у Маріуполі» отримав кінопремію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм» і став першим фільмом-переможцем від України^[60][61].
• 15 березня — 28 квітня — у Києві в «Українському домі» відбулась перша ретроспективна виставка Алли Горської художниці-шістдесятниці під назвою «Алла Горська. Боривітер», на якій було представлено понад 100 творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт з музейних і приватних колекцій, а також архівних матеріалів, що висвітлюють творчу й громадську діяльність мисткині та її найближчого кола^[62].
• 7–11 травня — в Мальме (Швеція) відбувся 68-й пісенний конкурс Євробачення. Переможцем змагання стала Швейцарія з піснею «The Code» у виконанні Nemo. Уперше перемогу у конкурсі здобула небінарна особа^[63].
• 9 травня — вийшов у прокат повнометражний фільм «Будинок „Слово“: Нескінчений роман» режисера Тараса Томенка про драматичну історію українських письменників епохи «Розстріляного відродження»^[64].
• 8 серпня — вийшов у прокат український документальний фільм режисера Артема Григоряна та продюсерів Марії Яремчук і Максима Сердюка «Яремчук: Незрівнянний світ краси» — біографічна драма першої української попзірки Назарія Яремчука^[65].
• 28 вересня — в Луцьку в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася презентація картини «Космогонія» художника Петра Антипа загальною площею 2 тис кв.м^[66]. Картина стала найбільшим у світі живописним полотном^[67].
• 11-13 та 15-16 жовтня — у київському «Палаці спорту» відбулись ювілейні концерти гурту «Океан Ельзи» до 30-річчя створення гурту^[68][69].

• У США вперше вилікували дитині вроджену глухоту генною терапією.

• з медицини та фізіології: молекулярні біологи Віктор Амброс (США) з медичної школи Массачусетського університету та Гері Равкан (США) з Гарвардської медичної школи «за відкриття мікроРНК та її роль у посттранскрипційній регуляції генів»^[70]. У 1993 році вчені оприлюднили висновки стосовно нового рівня регуляції генів, який важливий для багатоклітинних організмів, зокрема й для людини^[71].
• з фізики: дослідники штучного інтелекту Джон Гопфілд (США) та Джефрі Гінтон (Велика Британія-Канада) «за фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж»^[72].
• з хімії: біохімік Девід Бейкер (США) «за обчислювальний дизайн білків», а також засновник та керівник компанії «DeepMind» Деміс Гассабіс та старший науковий співробітник компанії «DeepMind» Джон Джампер (Велика Британія) «за передбачення структури білків»^[73].
• з літератури: письменниця-романістка Хан Канг (Південна Корея) «за її сильну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя»^[74].
• Нобелівська премія миру: конфедерація організацій постраждалих від атомної та водневої бомб Ніхон Хіданкьо (Японія) «за зусилля, спрямовані на створення світу, вільного від ядерної зброї, і за свідчення, які нагадують про те, що ядерна зброя ніколи не повинна бути використана знову»^[75].
• з економіки: економісти Дарон Аджемоглу (Туреччина-США), Саймон Джонсон (Велика Британія-США) та Джеймс Робінсон (Велика Британія-США) «за дослідження процесу формування інститутів і їх впливу на добробут»^[76].

• 14 квітня — футбольний клуб «Баєр 04» (Леверкузен) вперше у своїй історії став чемпіоном Німеччини з футболу 2023—2024^[77].
• 18 травня — український боксер Олександр Усик став першим за 25 років абсолютним чемпіоном світу з боксу у важкій вазі, перемігши британця Тайсона Ф'юрі^[78].
• 22 травня — фінальний матч Ліги Європи на стадіоні «Авіва» в Дубліні між італійською «Аталантою» та німецьким «Баєром» закінчився з рахунком 3:0. Це перший єврокубковий трофей для клубу з Бергамо^[79].
• 29 травня — фінальний матч Ліги конференцій на стадіоні «Ая-Софія» в Афінах між грецьким «Олімпіакосом» та італійською «Фіорентиною» закінчився з рахунком 1:0 у додатковий час^[80]. Грецький клуб вперше в своїй історії став володарем єврокубка.
• 1 червня — фінальний матч Ліги чемпіонів на стадіоні «Вемблі» в Лондоні між «Боруссією (Дортмунд)» та мадридським «Реалом» закінчився з рахунком 0:2^[81].
• 14 червня — 14 липня — в Німеччині вудбувся Чемпіонат Європи з футболу 2024. Збірна Іспанії встановила рекорд, вигравши турнір вчетверте після перемоги над Англією з рахунком 2:1 у фінальному матчі^[82].
• 7 липня — на змаганнях Діамантової ліги у Парижі українська легкоатлетка Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд із стрибків у висоту – 2,10 метрів^[83].
• 15–28 липня — у Північній Ірландії відбувся 21-й чемпіонат Європи з футболу серед юнацьких команд до 19 років^[84], який виграла збірна Іспанії^[85].
• 26 липня — 11 серпня — у Парижі відбулися Літні Олімпійські ігри 2024. США очолили неофіційний медальний залік Ігор, завдяки перемозі жіночої збірної США з баскетболу^[86]. Друге місце за Китаєм, третє — за Японією. Україна завоювала 12 медалей і посіла 22 місце^[87].
• 14 серпня — «Реал Мадрид» виграв Суперкубок УЄФА, перемігши «Аталанту» з рахунком 2:0^[88].
• 28 серпня — 8 вересня — у Парижі відбулися Літні Паралімпійські ігри 2024. Україна посіла сьоме місце в медальному заліку, здобувши 82 нагороди – 22 золоті, 28 срібних та 32 бронзові^[89].
• 6 жовтня — у матчі за третє місце збірна України з футзалу впевнено здолала команду Франції з рахунком 7:1 і здобула бронзові нагороди чемпіонату світу^[90]. Ці медалі стали першими для України на чоловічих чемпіонатах світу серед дорослих у командних видах спорту.

• 1 січня — внаслідок російської атаки дронами-камікадзе повністю знищено музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі^[91].
• 3 січня — теракт в іранському місті Керман. Неподалік цвинтаря вибухнули 2 газові балони внаслідок чого загинула 91 особа^[92].
• 6 січня — загинули 12 людей внаслідок обстрілу Покровська і околиць на сході України у Донецькій області^[93], поранено не менше 10 людей^[94], у тому числі діти^[95].
• 7 лютого — російські авіаудари забрали п'ять життів (у Києві, Миколаєві) та протиповітряна оборона ЗСУ України збила у сумі 44 цілі під час масованого ракетного удару Росії^[96].
• 8 липня — внаслідок масованого обстрілу Росією території України, у Києві авіаудару зазнала дитяча лікарня «Охматдит»^[97].
• 19 липня — у Львові внаслідок замаху загинула професорка Львівської політехніки Ірина Фаріон^[98].
• 3 вересня — внаслідок подвійного ракетного удару по Полтаві була зруйнована будівля військового Інституту звʼязку. Атака забрала життя 58 людей, ще 328 зазнали поранень^[99].
• 17-18 вересня — у Лівані відбулися масові вибухи комунікаційних пристроїв бойовиків «Хезболли» (пейджерів), поранені більш як три тисячі бойовиків^[100][101]
• 25 грудня – рейс 8243 авіакомпанії Азербайджанські авіалінії Embraer ERJ-190AR розбився в Казахстані. З 67 людей на борту 38 загинули, 29 вижили.
• 29 грудня – рейс 2216 авіакомпанії Jeju Air Boeing 737-800 з’їхав зі злітно-посадкової смуги в міжнародному аеропорту Муан і врізався в бар’єр, убивши 179 осіб. Повідомляється про двох постраждалих.^[102][103]

• 10 лютого — Китайський Новий рік (Зеленого Дракона).
• 14 лютого — Попільна середа, початок Великого посту у християн західного обряду.
• 11 березня — початок Великого посту у християн східного обряду.
• 26 березня — Фестиваль барв Холі (індуїзм).
• 31 березня — Великдень у християн західного обряду.
• 10 квітня — завершення Рамадану 1444 року, місяця посту у мусульман
• 23 квітня — Песах 5784 року (юдаїзм).
• 5 травня — Великдень у християн східного обряду.
• 19 травня — П'ятидесятниця у християн західного обряду.
• 13 червня — Вознесіння Господнє (свято), Православна церква.
• 16 червня — Ід-аль-Адха або Курбан-байрам у мусульман.
• 23 червня — Трійця у християн східного обряду.
• 7 липня — Початок Нового року (1446) в ісламському календарі.
• 3 жовтня — Єврейський Новий рік (5785).
• 1 листопада — Фестиваль вогнів Дівалі (індуїзм).
• 26 грудня — початок Хануки (юдаїзм).

Дональд Трамп, новообраний президент США «за повернення історичного масштабу, за те, що він став керівником політичних перетворень, що відбуваються раз на покоління, за переформатування американського президентства і зміну ролі Америки у світі»^[104].

Докладніше: Список померлих 2024 року

• 4 січня — Олександр Ткаченко, український політик та державний діяч, Голова Верховної Ради України III скликання (1998—2000)^[105].
• 5 січня — Маріо Загалло, бразильський футболіст та футбольний тренер, чемпіон світу з футболу 1958 та 1962 як гравець, 1970 року як тренер і 1994 року як помічник головного тренера^[106].
• 7 січня — Франц Бекенбауер, німецький футболіст, згодом тренер та футбольний діяч, чемпіон Європи 1972, чемпіон світу 1974^[107].
• 9 січня — Віталій Білоножко, український співак, естрадний виконавець, народний артист України (1995); засновник і організатор фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець»^[16].
• 1 лютого — Карл Везерс, американський актор, продюсер, режисер, найбільш відомий ролями Аполло Кріда в серії фільмів «Роккі»^[108].
• 6 лютого — Себастьян Піньєра, чилійський економіст та політик, Президент Чилі (2010—2014, 2018—2022)^[109].
• 11 лютого — Келвін Кіптум, кенійський бігун, чинний рекордсмен світу з марафонського бігу — 2:00.35^[110].
• 16 лютого — Олексій Навальний, російський опозиційний політик, громадський діяч і юрист українського походження. Лауреат Премії імені Сахарова 2021 року^[111].
• 21 лютого — Степан Хмара, борець за незалежність України у XX столітті, політик, правозахисник, політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань (1990—1998, 2002—2006)^[112].
• 19 березня — Василь Уткін, російський спортивний журналіст і телекоментатор, колишній керівник спортивної редакції телеканалу «НТВ».
• 26 березня — Ігор Юхновський, український фізик-теоретик, громадський та політичний діяч, народний депутат України І — IV скликань, кандидат в президенти на виборах 1991 року. Герой України (2005)^[113].
• 27 березня — Даніел Канеман, американський та ізраїльський психолог. Лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року разом з Верноном Смітом за дослідження теорії перспективи^[114].
• 2 квітня — Валентина Купріна, українська співачка (мецо-сопрано), одна з найвідоміших представниць української естради 1960-х — 1970-х років.
• 16 квітня — Дмитро Капранов, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч та блогер, брат Віталія Капранова^[115].
• 28 квітня — Петро Толочко, український науковець, історик, академік НАН України, член Президії НАН України (1998—2024), народний депутат України III і IV скликань (1998—2006)^[116]
• 29 квітня — Михайло Фоменко, український футболіст, захисник і півзахисник, головний тренер національної збірної України (2012—2016)^[117].
• 11 травня — Сергій Савелій, український спортивний телекоментатор, заслужений журналіст України^[118].
• 13 травня — Еліс Манро, канадська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 2013 року^[119].
• 19 травня — Ібрагім Раїсі, політик-консерватор, мусульманський правознавець, іранський політик, Президент Ірану (2021—2024)^[120].
• 28 травня — Олександр Мартиненко, український журналіст, прессекретар Президента України (1998—2001), генеральний директор інформагентства «Інтерфакс-Україна» (2003—2024)^[121].
• 1 липня — Ісмаїл Кадаре, албанський поет, прозаїк та есеїст, перший лауреат Міжнародної Букерівської премії^[122].
• 13 липня — Шеннен Догерті, американська акторка. Відома роллю Бренди Волш у серіалі «Район Беверлі-Гіллз» (1990—1994) і Прю Галлівелл у серіалі «Усі жінки — відьми» (1998—2001)^[123].
• 19 липня — Ірина Фаріон, українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, політична та громадська діячка, народна депутатка України VII скликання (2012—2014)^[124].
• 18 серпня — Ален Делон, французько-швейцарський актор кіно та театру, кінопродюсер, сценарист і режисер^[125].
• 8 вересня — Олександр Масляков, майже беззмінний телеведучий гумористичної телепрограми КВК^[126].
• 11 вересня — Альберто Фухіморі, перуанський політик, Президент Перу (1990—2000)^[127].
• 27 вересня — Саїд Хасан Насралла, ліванський терорист, лідер військово-політичного ліванського шиїтського руху «Хізбалла»^[128].
• 4 жовтня — Анатолій Коньков, радянський і український футболіст та тренер, голова Федерації футболу України (2012—2015)^[129].
• 28 жовтня — Аднан Ківан, український мультимільйонер i бізнесмен арабсько-сирійського походження, власник компанії «KADORR Group», видання «Kyiv Post» та 7 каналу в Одесі^[130].
• 29 жовтня — Олег Макаров, український юрист, депутат Київської міської ради VIII скликання від партії «Самопоміч» (2015—2019). Народний депутат України 9-го скликання від партії «Голос» (2019—2024)^[131].
• 9 листопада — В'ячеслав Узелков, український боксер-професіонал, призер чемпіонатів світу та Європи серед аматорів, телеведучий^[132].
• 29 грудня — Джиммі Картер, американський політик, Президент США (1977—1981), лауреат Нобелівської премії миру (2002)^[133].

Це незавершена стаття про рік. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.