92 Ундіна — Вікіпедія

92 Ундіна
Відкриття
Відкривач	Христіан Генріх Фрідрих Петерс
Місце відкриття	Клінтон
Дата відкриття	7 липня 1867
Позначення
Позначення	92 Undina
Названа на честь	Ундіна і Ундіна
Тимчасові позначення
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
	Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	3,185821860765 а. о.
Перигелій	2,854908327260 а. о.
Афелій	3,516735394269 а. о.
Ексцентриситет	0,103870695841
Орбітальний період	2076,972081891 д
Середня орбітальна швидкість	0,173329243632 °/д
Середня аномалія	227,1787208341°
Нахил орбіти	9,930881777081°
Довгота висхідного вузла	101,5915748847°
Аргумент перицентру	239,8595269961°
Фізичні характеристики
Розміри	126,42 км
Маса	2,1× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,0353 м/с²
Друга космічна швидкість	0,0668 км/с
Період обертання	15,941 год
Альбедо	0,2509
Температура	~156 K
Спектральний тип	X (Толен) ; Xc (SMASS)
Стандартна зоряна величина	6,61
	92 Ундіна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші фільми з такою ж, або схожою назвою: Ундіна (значення).

92 Ундіна — астероїд головного поясу, відкритий 7 липня 1867 року американським астрономом Крістіаном Г. Ф. Петерсом у Клінтоні, США. Астероїд названий на честь Ундіни, героїні однойменного роману німецького письменника Фрідріха Де ла Мотт Фуке^[3].

Ундіна — великий металевий астероїд. Спочатку, в 1984 році, згідно зі спектральною класифікацією Tholen, астероїд був класифікований як астероїд класу X. У 1989 році, після аналізу результатів досліджень альбедо, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS, астероїд був зарахований до класу M. Однак спектрографічні дослідження Ундіни, проведені в 1994 році, вказують на наявність водних силікатів і неметалевих композитів, типовіших для астероїдів класу S^[4].