96 Егла — Вікіпедія

96 Егла
Відкриття
Відкривач	Жером Коджі
Місце відкриття	Марсель
Дата відкриття	17 лютого 1868
Позначення
Позначення	96 Aegle
Названа на честь	Егла
Тимчасові позначення
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
	Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	3,052613550686 а. о.
Перигелій	2,628769038034 а. о.
Афелій	3,476458063337 а. о.
Ексцентриситет	0,138846436214
Орбітальний період	1948,077222524 д
Середня орбітальна швидкість	0,184797602393 °/д
Середня аномалія	131,3701896376°
Нахил орбіти	15,96816212213°
Довгота висхідного вузла	321,6318997483°
Аргумент перицентру	208,6548727104°
Фізичні характеристики
Розміри	170,02 км
Маса	5,1× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,0475 м/с²
Друга космічна швидкість	0,0898 км/с
Період обертання	13,82 год
Альбедо	0,0523
Температура	~159 K
Спектральний тип	T (Толен) ; T (SMASS)
Стандартна зоряна величина	7,67
	96 Егла у Вікісховищі

96 Егла — астероїд головного поясу, відкритий 17 лютого 1868 року французьким астрономом Жеромом Коджі в Марсельській обсерваторії, Франція. Астероїд названий на честь Егли, німфи у давньогрецькій міфології^[2].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,164.

Егла — великий астероїд, який обертається зі значним нахилом відносно площини екліптики Сонячної системи. Діаметр астероїда був визначений після обробки даних, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS, з похибкою близько 3 км^[3]. Період обертання уточнили за даними зміни кривої блиску, отриманих в обсерваторії Сантана, Каліфорнія^[4].

Астероїд належить до спектрального класу T.

Егла не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 5,35 юліанського року.