Еліас Магнус Фріс — Вікіпедія

Еліас Магнус Фріс
швед. Elias Magnus Fries
Народився	15 серпня 1794(1794-08-15) Фемшьо, Швеція
Помер	8 лютого 1878(1878-02-08) (83 роки) Уппсала, Швеція
Поховання	Старий цвинтар Уппсалиd[1][2]
Країна	Швеція
Діяльність	ботанік, птеридолог, бріолог, міколог, викладач університету
Alma mater	Лундський університет
Галузь	ботаніка, мікологя
Заклад	Лундський університет, Уппсальський університет
Посада	seat 14 of the Swedish Academyd, ректор, викладач університету, професор, професор, prof. em.d і емеритура
Науковий ступінь	докторський ступінь (1814)
Відомі учні	Нільс Конрад Кіндберг Carl Johan Johansond
Аспіранти, докторанти	Matts Adolf Lindbladd
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Шведська академія Американська академія мистецтв і наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук
Відомий завдяки:	один з основоположників систематики грибів та лишайників
Батько	Theodor Friesd[3]
Діти	Теодор Магнус Фрис Oscar Robert Friesd Elias Petrus Friesd Sanna Christina Friesd[4]
Нагороди	почесний член Королівського товариства Единбургаd Член Ліннеївського товариства[d] Член Американської академії мистецтв і наук іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (8 квітня 1875) honorary doctorate of Lund Universityd
Еліас Магнус Фріс у Вікісховищі

Еліас Магнус Фріс (швед. Elias Magnus Fries, 1794—1878) — шведський ботанік та міколог.

Народився 15 серпня 1794 року у сім'ї пастора.

Освіту здобув у Лунді; у 1814 році отримав звання приват-доцента.

У 1834 році він вже був професором практичної економії в Уппсальському університеті, а e 1851 році зайняв місце професора ботаніки та директора музею і ботанічного саду того ж університету.

З 1859 року до своєї смерті він жив у відставці в Уппсалі^[6].

Фріс працював у всіх галузях ботаніки; він вперше ввів у Швеції натуральну класифікацію рослин та вивчення морфології. Його робота «Systema orbis vege tabilis» (Лунд, 1825 (лат.)) - класична праця того часу.

По лишайниках Фріс видав:«Lichenographia Europaea reformata» (Лунд і Грейфсвальд, 1831(лат.)); «Lichenes Suecciae eksiccati» (Лунд, 1824—1833(лат.)).

Фріс особливо відомий своїми роботами в області мікології, він є одним із засновників систематики грибів. Перша його мікологічна робота «Observationes Mycologicae» (Копенгаген, 1815-1818; 2-е вид., 1828 (лат.)), але найцінніша - це «Systema Mycologicum» (Лунд і Грейфсвальд, 1821-1830 (лат.);«Мікологічна система») - дата її публікації є вихідним пунктом номенклатури для більшості груп грибів (подібно до того, як дата публікації роботи Species Plantarum К. Ліннея - вихідна дата номенклатури для судинних рослин^[7]). Потім йдуть «Elenchus Fungorum» (Грейфсвальд, 1828 (лат.)); «Novae Symbolae Mycologicae» (1851 (лат.)); «Icones selectae Hymenomycetum nondum delineatorum» (1867-1875 (лат.)).

Дослідженню скандинавської флори присвячені наступні твори: «Flora hallandica [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]» (Лунд, 1817 (лат.)); «Novitiae florae Suecciae» (Лунд, 1828 (лат.)); «Flora Scanica» (Уппсала, 1836 (лат.)); «Summum vegetabilium Scandinaviae» (Стокгольм і Лейпциг, 1846-1848 (лат.)); «Herbarium normale» (Уппсала, 1896 (лат.)), що включає екземпляри найбільш рідкісних скандинавських рослин.

З численних монографій заслуговують на увагу: «Symbolae ad historiam Hieraciarum» (Уппсала, 1848 (лат.)); «Monographia Hymenomycetarum Suecciae» (Уппсала, 1857-1863 (лат.)); «Sveriges öltiga ochgiftiga Svanipar» (Стокгольм, 1860 (швед.)).

Фріс був також відомий як хороший оратор та знавець латинської мови. У 1847 році його обрали в число вісімнадцяти шведських академіків^[6].

У 1850 році Фріс був обраний іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук^[7].

• Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) (Перевірено 5 жовтня 2009)
• Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 13 серпня 2009)

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.