HMS Orwell (G98) — Вікіпедія

HMS «Орвелл» (G98)
HMS Orwell (G98)
Британський есмінець «Орвелл». 16 березня 1944
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «O»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність Королівський ВМФ Великої Британії
На честь третій корабель флоту на ім'я «Орвелл»[Прим. 1]
Корабельня John I. Thornycroft & Company, Саутгемптон
Первинна вартість £ 410 872
Замовлено 3 вересня 1939
Закладено 29 травня 1940
Спущено на воду 2 квітня 1942
Введено в експлуатацію 17 жовтня 1942
На службі 19421965
Статус 1965 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
Нагороди 5 бойовими відзнаками[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Арктичні конвої
* Конвой QP 15
* Конвой JW 51B
* Конвой JW 53
* Конвой RA 53
* Конвой SC 123
* Конвой HX 230
* Конвой SC 143
* Конвой JW 54A
* Конвой RA 54B
* Конвой JW 55B
* Конвой RA 55B
* Конвой JW 58
* Конвой RA 58
* Конвой JW 61
* Конвой RA 61
* Конвой JW 62
* Конвой RA 62
* Конвой JW 64
* Конвой RA 64
* Конвой JW 65
* Конвой RA 65
Бій у Баренцевому морі
Бій біля Нордкапа
Середземномор'я
Операція «Нептун»
Операція «Дедлайт»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 540 тонн (стандартна)
2 220 тонн (повна)
Довжина 105 м
Ширина 10,7 м
Висота 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
2 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 36,75 вузлів (68 км/год)
Дальність плавання 3 850 миль (6 195 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 175 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм гармати QF 4 inch Mk V
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів Mark IX
Зенітне озброєння 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»
8 (2 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII

«Орвелл» (G98) (англ. HMS Orwell (G98) — військовий корабель ескадрений міноносець типу «O» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Орвелл» закладений 29 травня 1940 на верфі компанії John I. Thornycroft & Company у Саутгемптоні. 17 жовтня 1942 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої, бився в бою в Баренцевому морі, біля Нордкапа та підтримував висадку військ в операції «Нептун». За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками.

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Першим бойовим походом есмінця «Орвелл» після введення його до строю, на початку листопада став похід з сістер-шипами «Обідіент» і «Обд'юрет» на прикриття крейсерів «Лондон» та «Саффолк» до Шпіцбергену для заміни тамтешнього гарнізону.

Наприкінці листопада «Орвелл» супроводжував з есмінцем «Мушкетер» конвой QP 15, що повертався від берегів Росії[1]. 17 листопада новий конвой вийшов з Кольської затоки, маючи у своєму складі 32 транспортних та вантажних судна під ескортом 30 бойових кораблів[Прим. 3][2]

На переході морем німецькі підводні човни U-625 та U-601 потопили одне британське та одне радянське транспортні судна, есмінці радянського флоту «Баку» та «Сокрушительний» були пошкоджені, згодом останній затонув. Решта конвою практично без втрат дісталась берегів Ісландії.

Бій у Баренцевому морі

[ред. | ред. код]

31 грудня 1942 року, есмінець «Орвелл» виконував бойове завдання з супроводу конвою JW 51B[Прим. 4] з Лох-Ів до радянського Мурманська, коли транспорти наразились на німецькі бойові кораблі. Німецькі сили у складі важкого крейсера «Адмірал Гіппер», «кишенькового» лінкора «Лютцов» і шести есмінців[Прим. 5] ухвалили рішення перехопити і знищити конвой. Незважаючи на довгий і наполегливий обстріл конвою, британці, не втративши жодного транспортного судна конвою, зуміли відбити атаку німців. У морському бою з боку британського флоту загинули ескадрений міноносець «Акейтіз» та тральщик «Бремблі».

З 19 по 27 лютого 1943 року «Орвелл» супроводжував черговий конвой JW 53 до Росії[Прим. 6][3] На початку березня повернувся з конвоєм RA 53 додому.

У березні 1943 року «Орвелл» вийшов на супроводження атлантичного конвою HX 230, де з однотипними есмінцями типу «O»: «Орібі», «Онслот», «Оффа», «Обідіент» та «Ікарус» протистояв атакам німецьких «вовчих зграй» Зееволф та Зеетойфель[1].

7 серпня 1943 року есмінець увійшов до сил ескорту Флоту метрополії, що супроводжували лайнер «Квін Мері» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який вирушав на конференцію в Канаді.

14 вересня крейсер «Кент», есмінці «Обд'юрет», «Обідіент», «Орвелл» та «Опорт'юн» вийшли на супровід лінійного крейсера «Рінаун» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який повертався з Квебекської конференції, де зустрічався з Президентом США Ф.Рузвельтом.

У листопаді 1943 року охороняв конвой JW 54A[Прим. 7] і зворотній RA 54B.

22 грудня 1943 року супроводжував черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера[Прим. 8].

Під час переходу стався морський бій між союзними кораблями та німецьким лінкором «Шарнгорст».

Докладніше: Бій біля Нордкапа

Протягом березня 1944 року «Орвелл» супроводжував знову до берегів Баренцевого й Білого морів конвої JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 9].

29 березня фрегат «Старлінг» потопив підводний човен U-961. 31 березня літак з «Трекер» у взаємодії з есмінцем «Бігл» затопили ще одну субмарину U-355, а 2 квітня екіпаж есмінця «Кеппель» потопив реактивною установкою «Хеджхог» U-360. 3 квітня торпедоносець «Сордфіш» з авіаносця «Актівіті» завдав шкоди U-288, а згодом «Евенджери» та «Марлети» з «Трекер» остаточно потопили ворожий човен. Щонайменше 6 літаків-розвідників Люфтваффе було збито. 5 квітня конвой JW 58 без жодної втрати прибув до Архангельська.

28 квітня 1944 року «Орвелл» з «Оффа» та «Онслоу» вступили у перестрілку з торпедними катерами Крігсмаріне, які щойно атакували американський конвой десантно-висадочних засобів під час проведення ними в бухті Лайма поблизу Портленда тренування з висадки десанту. Раптова атака німців призвела до загибелі 946 американських військових.

З початком висадки морського десанту на французьке узбережжя забезпечував прикриття головних сил десанту у східній частині протоки Ла-Манш, патрулював прибережні райони, здійснював протичовнову розвідку районів зосередження десанту на транспортних засобах, сам неодноразового піддавався атакам з повітря. 15 вересня корабель повернувся до Скапа-Флоу.

1 грудня есмінець «Орвелл» у черговий раз брав участь в ескорті конвою JW 62, який супроводжували ескортні авіаносці «Наірана», «Кампаніа», крейсер «Беллона» та есмінці «Бігл», «Бульдог», «Кайзер», «Кембріан», «Кепріс», «Кассандра», «Кеппель», «Обідіент», «Оффа», «Орібі», «Онслоу», «Онслот», шлюп «Лепвінг»[4]. На зворотному шляху до Британії ескорт та літаки підтримки потопили німецькі човни U-387 і U-365.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • HMS Orwell (G 98). на uboat.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 листопада 2017. (англ.)
  • HMS ORWELL (G 98) - O-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2017. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. На честь річки Орвелл у Саффолку.
  2. 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за Арктичні конвої (1942-1943), за бій у Баренцевому морі (1942), за Атлантичну кампанію (1943), за Нормандську операцію (1944), за бої у Норвегії (1945).
  3. До складу ескорту конвою QP 15 входили: крейсери «Саффолк», «Лондон» і «Норфолк», есмінці «Ікарус», «Інтрепід», «Імпульсів», «Фокнор», «Форестер», «Еко», «Міддлтон», «Мушкетер», «Обд'юрет», «Оклі», «Онслот», «Орвелл»; підводний човен «Уредд» та інші британські й радянські кораблі.
  4. Конвой супроводжували: 2 крейсери «Шеффілд» і «Джамайка»; 6 есмінців «Акейтіз», «Орвелл», «Орібі», «Онслоу», «Обідіент», «Обд'юрет»; 2 корвети типу «Флавер» «Рододендрон», «Гайдерабад», тральщик «Бремблі» і озброєні траулери.
  5. Угруповання підтримували 6 есмінців: Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z4 «Ріхард Бітзен», Z6 «Теодор Рідель», Z29, Z30 та Z31.
  6. У цей час конвой супроводжували есмінці «Фокнор», «Боудіка», «Інглефілд», «Мілн», «Обд'юрет», «Обідіент», «Опорт'юн» і «Орвелл».
  7. До складу ескорту конвою JW 54A входили: 2 лінкори «Енсон» і «Тускалуса», важкий крейсер: «Кент», 2 легкі крейсери: «Джамайка», «Бермуда»; 32 есмінці: «Онслот», «Онслоу», «Обедіент», «Орвелл», «Інконстант», «Імпалсів», «Хаїда», «Гурон», «Ірокеу», «Вайтхол», «Коррі», «Фітч», «Форрест», «Гобсон», корвет «Хізер», тральщик «Гусар».
  8. Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Ямайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські HMCS «Хаїда», HMCS «Ірокеу» і HMCS «Гурон», норвезький «Сторд».
  9. Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпалсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Орвелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхол», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Разумний», «Роз'ярений»; корвети типу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен».
Джерела
  1. а б в HMS ORWELL (G 98) — O-class Destroyer. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2017.
  2. Convoy QP.15. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 3 листопада 2017.
  3. CONVOY JW 53/JW 53B. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 3 листопада 2017.
  4. Convoy JW.62. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 16 січня 2019.