Insidioso — Вікіпедія

«Інсідіозо»
Insidioso
Служба
Тип/клас	Ескадрений міноносець типу «Індоміто»
Держава прапора	Королівство Італія  Третій Рейх
Належність	Королівські ВМС Італії Крігсмаріне
Закладено	1910 рік
Спущено на воду	30 вересня 1913 року
Введено в експлуатацію	1914 року
Загибель	Потоплений 5 листопада 1944 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	672 тонни (стандартна) 720 тонн (повна)
Довжина	73 м
Ширина	7,3 м
Осадка	2,7 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парові турбіни 4 × парових котли
Потужність	16 000 к.с.
Швидкість	30 вузлів
Автономність плавання	1440 миль на швидкості 13 вузлів
Екіпаж	69
Озброєння
Артилерія	1 x 102-мм гармата «102/40 Mod. 1914» 4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння	4 × 450-мм торпедних апарати

«Інсідіозо» (італ. Insidioso) — ескадрений міноносець типу «Індоміто» ВМС Італії часів Першої світової війни.

Ескадрений міноносець «Інсідіозо» був закладений у 1910 році на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі. Спущений на воду 30 вересня 1913 року, став до ладу у 1914 році.

Після вступу Італії у Першу світову війну «Інсідіозо» був включений до складу II ескадри есмінців, разом з однотипними «Імпавідо», «Індоміто», «Імпетуозо», «Іррек'єто» та «Інтрепідоо».

9 червня «Інсідіозо» разом з есмінцями «Індоміто», «Інтрепідо», «Імпетуозо», «Іррек'єто», «Анімозо», «Ардіто», «Арденте», «Аудаче» і крейсер-скаут «Куарто» супроводжували крейсери «Джузеппе Гарібальді» і «Веттор Пізані», здійснюючи обстріли албанського узбережжя^[1].

3 грудня «Інсідіозо» Під командуванням капітана III рангу Умберто Буччі вийшов з Бріндізі і разом з есмінцями «Індоміто», «Інтрепідо», «Імпетуозо» та «Іррек'єто» супроводжував один з перших конвоїв, які доставили війська та спорядження в Албанію. Конвой складався з транспортів «Ре Умберто» та «Вальпараїсо» та перевозили 1800 вояків і 150 коней.

Поблизу албанського узбережжя «Ре Умберто» підірвався на міні, розламався навпіл та затонув. «Іррек'єто» взяв участь у рятувальній операції, під час якої врятовано загалом 712 осіб^[2][3]

24 червня 1916 року «Інсідіозо», «Іррек'єто», «Імпавідо», «Аудаче» та крейсерт-скаут «Марсала» прикривали атаку торпедних моторних човнів в Дурресі, внаслідок якої був серйозно пошкоджений пароплав «Сараєво»^[2].

11 червня 1917 року «Інсідіозо», «Іррек'єто» і міноносці «Айроне» і «Ардеа» прикривали наліт гідролітаків на Дуррес^[2].

Після закінчення війни «Інсідіозо» пройшов ремонт, під час якого було доповнене артилерійське озброєння.

У 1929 році корабель був перекласифікований в міноносець^[4].

у 1938 році корабель був виключений зі складу флоту.

Після початку Другої світової війни, у 1941 році «Інсідіозо» був знову повернутий до складу флоту. Оскільки корабель був найстарішим міноносцем флоту, він мало залучався до виконання бойових завдань.

Наприкінці січня 1942 року «Інсідіозо» брав участь в безуспішних спробах врятувати вцілілих членів екіпажу італійського підводного човна «Медуза», потопленого британським підводним човном «Торн»^[5].

10 вересня 1943 року, після Капітуляції Італії, «Інсідіозо», який на той момент перебував в Пулі, був захоплений німцями. 8 листопада він увійшов до складу Крігсмаріне під назвою «TA 21».

9 серпня 1944 року корабель був серйозно пошкоджений внаслідок нальоту британської авіації.

5 листопада 1944 року «Інсідіозо» був потоплений в порту Фіуме під час нальоту британської авіації.

У 1947 році рештки корабля були підняті та здані на злам.

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

• Ескадрений міноносець «Інсідіозо» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 10 листопада 2020 у Wayback Machine.](італ.)