Єрмак Андрій Борисович — Вікіпедія

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (липень 2022)

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Андрій Борисович Єрмак
Керівник Офісу Президента України
Нині на посаді
На посаді з	11 лютого 2020
Президент	Володимир Зеленський
Попередник	Андрій Богдан
Народився	21 листопада 1971(1971-11-21) (52 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик, кінопродюсер, правник
Місце роботи	Офіс Президента України
Країна	Україна
Освіта	Магістр з міжнародного приватного права
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Андрі́й Бори́сович Єрма́к (нар. 21 листопада 1971(19711121), Київ) — український державний діяч, політик, правник, кінопродюсер, керівник Офісу 6-го Президента України Володимира Зеленського з 11 лютого 2020 року^[1]. Входить до складу РНБО України з 12 лютого 2020 року^[2].

Батько — Борис Михайлович Єрмак, народився в Києві, закінчив факультет радіоелектроніки КПІ, працював на заводі ім. Артема у Києві, у Держкомітеті зовнішньоекономічних зв'язків. Мати — Марія Олександрівна, уродженка Санкт-Петербурга^[3]. Пара одружилася в 1971 році. 21 листопада 1971 року в Києві народився Андрій, а у 1979 році — його брат Денис^[4][5].

Наприкінці 80-их батька відрядили в радянське посольство в Афганістані організовувати там систему професійно-технічної освіти і сім'я переїхала до Афганістану, проте Андрій лишився жити в Києві з бабусею^[5]. У 1989 році Б. Єрмак був призначений начальником відділу кадрів торгового представництва СРСР в Афганістані^[3].

У 1989 році Єрмак закінчив середню школу № 259 у Києві, працював лаборантом кабінету технічних засобів навчання Центрального інституту удосконалення вчителів при Міністерстві освіти^[6]. У 1995 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, отримав ступінь магістра з міжнародного приватного права і диплом референта-перекладача англійської мови. У тому ж році отримав Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю^[3].

З 1991 по 1995 рік був помічником юриста і юристом у юридичній фірмі «Проксен», що отримала ліцензію № 1 на юридичну практику в Україні. Консультував багато великих міжнародних компаній, які в той період починали співпрацювати з Україною, зокрема, Громадську організацію «Асоціація Італія-Україна», яка займалася розвитком культурно-освітніх зв'язків двох країн^[3].

Разом з партнерами заснував ЗАТ «Юридична служба» Б. Е. Р. С. і партнери". Компанія почала займатися новими для України сферами права (торгове право, антидемпінгові розслідування, фінансове право, інтелектуальна власність). Першим клієнтом став Євген Рибчинський. «Рибчинський був першим великим клієнтом, якому потрібен був захист права інтелектуальної власності. Ми зробили перший продюсерський контракт в історії шоу-бізнесу незалежної України. Потім ми також працювали з групою Green Grey, представляли інтереси колишнього власника Гала Радіо», — згадує Єрмак^[3].

У 1997 році заснував Міжнародну юридичну компанію, брав активну участь у розробці перших законодавчих актів у сфері господарського права та інтелектуальної власності^[7]. "У портфелі компанії були і корпоративне право, інвестиційне, спортивне, антидемпінгові розслідування. Також судова сфера, арбітражні справи від фармацевтики до «Укроборонпрому»" , — уточнював Андрій Єрмак^[3]. Крім консультування багатьох великих українських і міжнародних компаній, співпрацював з представниками мистецтва, шоу-бізнесу та спорту. «Міжнародна юридична компанія» була юридичним партнером першого міжнародного фестивалю дизайнерів моди «Арт-мода», який заснував традиційні сьогодні тижні моди. Компанія стала однією з перших, які почали надавати системний юридичний супровід таких медійних кіно- і теле- компаній, як Inter Media Group, Universal, Pixar, Disney^[8][9].

У 2000 році був запрошений на щорічну конференцію Міжнародної організації юристів (IBA), є членом IBA та членом Асоціації правників України^[8].

У 2009 році заснував і очолював громадську організацію «Асоціація підприємців міста Києва» до 2018 року^[10][11][12].

Є засновником Garnet International Media Group^[13]. Член Української кіноакадемії, член Європейської кіноакадемії (2017).

Дебютною роботою Єрмака в якості кінопродюсера стала стрічка «Правило бою» — українська драма про боксера, який через хворобу матері змушений битися у боях без правил. Сам Єрмак стверджує, що «став продюсером випадково», бо у цій сфері мав багато знайомств^[3].

Того ж 2017 року на екранах з'явився ще один фільм, співпродюсером якого виступив Єрмак — «Межа». Це українсько-словацький кримінальний трилер про контрабанду на кордоні, де головні ролі зіграли Станіслав Боклан та Римма Зюбіна. Фільм отримав приз за найкращу режисерську роботу на 52-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах^[14].

У 2019 році на екрани вийшла наступна продюсерська робота Єрмака: молодіжна романтична драма «Сквот32»^[15].

Наступний фільм зпродюсований Єрмаком став фільм «Передчуття», який вийшов у жовтні 2020 року, а вихід серіалу «Слов'яни» запланований на 2021 рік^[16].

У 2005 році через підконтрольні компанії заснував Міжнародну асоціацію «Українсько-грузинське співробітництво в сфері іноземного інвестування»^[17][18].

Протягом трьох скликань (V, VI, VII) був помічником на громадських засадах народного депутата України від Партії регіонів, олімпійського чемпіона і триразового чемпіона світу з вільної боротьби Ельбруса Тедеєва^[19].

21 травня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Єрмака своїм помічником^[20]. На цій посаді він займався питаннями зовнішньої політики і міжнародних відносин: переговори з Росією, США і ключовими державами Європи, брав активну участь в організації обміну для повернення додому утримуваних осіб на окупованому Донбасі, супроводжував Президента України практично у всіх закордонних робочих поїздках. Крім цього, відповідав за процеси по організації зустрічі в нормандському форматі з української сторони^{[21][22][23][24]}.

З 21 червня 2019 — член Національної інвестиційної ради^[25].

З 7 жовтня 2019 по 19 червня 2020 був членом Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»^[26][27].

Єрмак — голова Комісії державних нагород та геральдики (з 18 березня 2020)^[28].

11 лютого 2020 року Президент Зеленський призначив Єрмака керівником Офісу Президента України^[29][30].

Після призначення продовжив відповідати за міжнародну політику і був призначений політичним радником лідера України в Нормандському форматі^[31][32].

У лютому 2020 року у керівництві парламентської фракції «Слуга народу» назвали Єрмака «сильним переговорщиком»^[33]. Єрмак назвав себе на посаді «людиною, яка повинна забезпечити роботу офісу так, щоб Президент міг максимально реалізувати задумане»^[34], а роботу офісу описав як «роботу експертів у різних областях, які повинні доносити Президенту об'єктивну інформацію»^[35].

Своєю поїздкою до Мінська 11 березня 2020 року активізував переговори в межах мінської Тристоронньої контактної групи^[36][35].

Після 24 лютого 2022 року Єрмак активно включився в співпрацю з міжнародними партнерами, щодо постачання Україні гуманітарної допомоги та озброєння

21 вересня 2022 року Андрій Єрмак був одним з відповідальних за обмін полонених Азовців на Медведчука в Туреччині.^[37][38]

29 березня 2020 року депутат зі Слуги народу Гео Лерос опублікував кілька фрагментів відеозаписів, зроблених прихованою камерою, на яких кілька людей ведуть розмови пов'язані з призначеннями на різні посади і один з них був схожий на брата Єрмака — Дениса. За даними Лероса, Андрій Єрмак за посередництва брата продає державні посади. Лерос надіслав відповідне звернення до НАБУ^[39]. Сам Андрій пов'язав появу записів за день до найважливіших голосувань в парламенті зі спробою зриву співпраці України з МВФ та підведення країни до межі дефолту. За його словами, «і всередині країни, і за її межами є величезна кількість людей, які хочуть вдарити по Офісу Президента»^[40][35], в той час як Денис назвав записи нарізками, вирваними з контексту, а скандал — цілеспрямованою атакою на його брата, який заважає деяким олігархам^[41].

Президент України Володимир Зеленський заявив, що плівки за участю брата керівника ОП — «марна справа», тому що Єрмак «не взяв грошей». Зеленський додав, що не уявляє, «що б Єрмак собі б зробив, якби його брат десь щось узяв»^[42][43].

23 квітня САП перекваліфікувала справу зі «зловживання впливом» на «шахрайство» і передала до Національної поліції^[44]. Після публікації цих «плівок» правоохоронні органи відкрили 5 кримінальних проваджень^[45].

14 липня 2020 року Служба безпеки України за підозрою в шахрайстві затримала Дмитра Штанько. Саме він не тільки фігурував на скандальних записах разом з братом глави Офісу президента, але очевидно, сам здійснював ці записи. Штанько затримали при отриманні 100 тисяч доларів хабара в рамках справи про шахрайство. Як стверджують в СБУ, Штанько був посередником і взяв гроші «за сприяння у вирішенні питання з правоохоронними органами по поверненню вилученого майна»^[46]. Однак вже в кінці місяця він вийшов під заставу 630 тисяч гривень^[47].

15 вересня Денис Єрмак подав до суду на Гео Лероса про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії. Позов зареєстрував Печерський районний суд міста Києва^[48].

19 травня 2021 року українські ЗМІ повідомили, що низка американських конгресменів отримали запрошення на зустріч з Андрієм Єрмаком та віце-прем'єр-міністром України Олексієм Резніковим у рамках їх візиту у США з 16 до 20 травня. Як виявилося пізніше, лист був надісланий не офіційними каналами (через Посольство України в США чи МЗС України), а приватною особою, американським бізнесменом українського походження Ігорем Пастернаком. Він стверджує, що мав розмову з Резніковим напередодні та «подумав, що український урядовець повинен поділитися ними з членами Конгресу»^[49]. Андрій Єрмак заявив виданню Радіо Свобода, що він не планував візит на ці дати й що це «приватні ініціативи» Пастернака^[50].

Батько — Єрмак Борис Михайлович^[51][52]

Мати — Єрмак Марина Олександрівна^[52]

Брат — Денис Борисович Єрмак^[53]

• Командор ордена Великого князя Литовського Гядимінаса (14 лютого 2023)^[54]
• Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею» (2022)^[55]

• Рейтинг 100 найвпливовіших людей (2024) за версією «Time»^[56]

• Керівник Офісу Президента України [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Сайт Офісу Президента України

• Who is Mr. Єрмак? Юрист. Бізнесмен. Продюсер. Віцепрезидент? [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.]// Українська правда, 02.12.2020
• Єрмак замість Богдана. Хто такий новий очільник Офісу Зеленського [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]// ВВС-News, 11.02.2020
• «Сірий кардинал» Єрмак намагається завоювати прихильність Заходу [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода, 15.06.2021
• «Втомився слухати цей бруд». Єрмак відповів на звинувачення у «співпраці» батька з ФСБ [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Zelensky's chief aide flexes power, irks critics — and makes no apologies, (укр. Головний помічник Зеленського маніпулює владою, дратує критиків — і не вибачається), Siobhán O'Grady, David L. Stern and Isabelle Khurshudyan, Washington Post, 18 травня 2024 року.
• Court of Zelensky rocked by aide's ‘thirst for power’ Senior officials in Ukraine are increasingly alarmed at the president's reliance on Andriy ­Yermak, his chief of staff, (укр. Суд сколихнула „жага влади“ помічника Зеленського. Високопосадовці в Україні все більше стурбовані тим, що президент покладається на Андрія Єрмака, голову своєї адміністрації.), Maxim Tucker, The Times, 7 липня 2024 року.