Одеса (баскетбольний клуб) — Вікіпедія

Одеса
Прізвисько	Катрани
Ліги	Суперліга
Заснований	1992
Арена	УСК «Одеса» (900 місць
Місто	Одеса,  Україна
Командні кольори
Президент	Олег Бичков
Головний тренер	Олег Юшкін
Чемпіонство	4 рази (1998, 1999, 2001, 2002)
Сайт	bipa.com.ua
Форма
Домашня На виїзді Альтернативна

Баскетбольний клуб «Одеса» — український баскетбольний клуб з Одеси, заснований у 1992 році під назвою «БІПА-Мода». Чотириразовий чемпіон Суперліги України.

• «БІПА-Мода» 1992—1996
• «БІПА-Мода-СКА» 1996—1999
• МБК «Одеса» 1999—2006
• БК «Одеса» 2006—2015
• ОБК «БІПА-Одеса» 2015—2016
• БК «Одеса» 2018—донині

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Професійний баскетбольний клуб в Одесі започатковано 19 червня 1992 року. Біля джерел клубу стояли його президент Аркадій Табачник та засновник Петро Кріс, співвласники українсько-німецького підприємства «БІПА-Мода». Новостворена команда отримала таку саму назву. У середині сезону 1992/1993 до «БІПА» приєдналася низка гравців та тренерів з іншої одеської команди — «Баскод». Оновлений колектив, який очолив Віталій Лебединцев, у своєму першому сезоні, вигравши 40 матчів із 44-х, став чемпіоном Першої ліги. Також «БІПА-Мода» здобула перший свій трофей — Кубок України.

У першому колі першості 1993/1994, у своєму першому сезоні у Вищій лізі, новобранці класу найсильніших двічі обіграли в Одесі на той момент дворазових чемпіонів України — баскетболістів київського «Будівельника» та закінчили перше коло чемпіонату на першому місці. У підсумку сезон команда завершила на третій позиції — у серії плей-оф за третє місце «БІПА-Мода» обіграла донецький «Шахтар». Успіхи в сезоні дозволили одеситам заявитися на міжнародні матчі Єврокубків.

Незважаючи на очевидні успіхи клубу, напередодні сезону 1994/1995 керівництво приймає рішення затвердити тандем тренерів Володимира Родовинского та заслуженого тренера Білорусі Валентина Вороніна. Тим не менш, невдалий старт сезону призводить до того, що спочатку йде Родовінський, а Воронін після короткочасної самостійної роботи зміщується на позицію другого тренера. Головним же наставником клубу стає німецький фахівець Штефан Кох. У результаті пертурбації на тренерському містку відбиваються і результати команди. «БІПА-Мода» закінчує сезон на четвертому місці.

У сезоні 1995/1996 головним тренером команди призначили Олега Гойхмана, який намагався стабілізувати кадрову ситуацію в клубі. Але час, відведений творчий пошук, виявився не безмежним, й у результаті команда опускається на п'яте місце.

У сезоні 1996/1997 на тренерський місток «БІПИ» був запрошений найвідоміший його наставник — заслужений тренер СРСР і Росії Юрій Селіхов, відомий за роботою зі збірними СРСР та Росії, а також з московським ЦСКА. У межах селекційної роботи було запрошено баскетболістів Томаса Макгі та центрового Олександра Окунського. Команда впевнено рухалася турнірними сходами, але у фінальній серії плей-оф, двічі обігравши вдома київський колектив «Будівельник-Хорда», тричі поступилася в гостях, тим самим поступившись киянам у боротьбі за «золото» Суперліги.

Проте вже наступного сезону 1997/1998 одеський клуб уперше стає чемпіоном України. Перед початком сезону Селіхов запросив до команди найдосвідченіших гравців збірної України — Ігоря Харченка та Леоніда Яйла, а також одного з плеймейкерів збірної Литви — Томаса Почесаса. У підсумку перевага «БІПА-Моди» над своїми суперниками виявилася настільки великою, що у фінальній серії команда грала лише три матчі і здобула чемпіонство фактично без боротьби. Баскетбольна команда «БІПА-Мода», а пізніше СКА «БІПА-Мода», за шість років перетворилася на фаворита всіх українських змагань та поступово входила до лав грандів європейського баскетболу.

2 грудня 1997 року від кулі найманого вбивці на 51-му році життя загинув президент і засновник БК «БІПА-Моди» Аркадій Борисович Табачник. Вражена та знекровлена ​​команда знаходить у собі сили довести сезон 1997/1998 до переможного кінця. Тим не менш, у міжсезоння клуб залишає низка провідних гравців, а також її тренер Юрій Селіхов.

З того часу в Одесі в період літнього міжсезоння проводиться баскетбольний турнір Меморіал Аркадія Табачника, в якому зустрічаються найкращі колективи міста.

Після відходу Селіхова до тренерської роботи повертається колишній керівник колективу — Віталій Лебединцев, якому довелося збирати команду буквально частинами. Але постійні проблеми з фінансуванням та невизначеність не дають гравцям грати на повну силу.

Сезон 1998/1999 ознаменувався переходом клубу «БІПА-Мода» у статус муніципального та зміною назви на МБК «Одеса». Президентом став Руслан Боделан — міський голова Одеси. Виникла надія на вирішення проблеми стабільного фінансування команди — головної проблеми більшості спортивних організацій пострадянського простору. З новими силами та оновленим складом (як гравців, так і тренерів) команда була налаштована дуже серйозно, про що говорить перемога у Фіналі над київським ЦСКА.

Це показали і фінальні матчі національного чемпіонату 1999/2000. Знадобилося п'ять ігор, щоб з'ясувати стосунки між одеситами та БК Київ — «командою Сашка Волкова». Незважаючи на значну різницю у фінансових можливостях клубів, «Одеса» не здавалася до кінця. І хоча перше місце дісталося столичним «знаменитостям», головний тренер МБК «Одеса» Віталій Лебединцев в інтерв'ю газеті «Одеса-Спорт» невдовзі після закінчення чемпіонату міг з чистою совістю заявити: «Мене не залишає відчуття, що ми виграли фінал.»

Сезон 2000/2001 є найбільш вдалим в історії клубу: МБК «Одеса» став чемпіоном та володарем Кубка України. Одесити здобули перший європейський трофей — Кубок Виклику NEBL, а одеський Палац спорту удостоюється приймати «Фінал чотирьох» цього турніру, обійшовши у суперечці за цю подію Арену БК «Спартак» із Санкт-Петербурга. На жаль, практично всі гравці покинули команду в міжсезоння, і вже вкотре в Одесі створюється нова команда, тренувати яку наступного сезону треба було Валентину Вороніну. У міжсезоння у МБК «Одеса» з'являється фарм-клуб, де грають молоді вихованці одеського баскетболу.

Сезон 2001/2002 також вийшов золотим для нашої команди – одесити відстояли свій титул найкращого клубу країни, ставши чотириразовими чемпіонами України. Одесити отримали право виступати в основній сітці NEBL, де в перший рік змогли виступити гідно, пройшовши до другого раунду змагань. Тепер, перед новою командою, стояли вже більш серйозні завдання. Крім того, що вже навіть не обговорювалося, перемога в чемпіонаті України, керівництво команди поставило завдання успішно виступати у NEBL та у розіграшах FIBA.

У сезоні 2002/2003 МБК «Одеса» посіла третє місце в регулярному чемпіонаті, що зводить колектив з новим принциповим суперником з міста-супутника Одеси — Південного Баскетбольного Клубу «Хімік», що належить Одеському припортовому заводу. 2002 рік започатковує новий феномен українського баскетболу — Чорноморське дербі. У цьому поєдинку одесити беруть гору та успішно доходять до фіналу Суперліги. Однак цього разу «золото» дісталося майбутньому володареві серії з сьоми чемпіонств поспіль — маріупольському Азовмашу, який набирав обертів.

Обіцянки грошей не можуть утримати гравців і клуб поступово скочується в середняки. Йдуть усі новоприбулі тренери та гравці, а реалізації поставленого завдання як не було, так і немає. На тренерській посаді клубу з'являється Вадим Пудзирей. МБК «Одеса», незважаючи на труднощі, як і раніше, залишалось одним із грандів українського баскетболу. У серії плей-оф волею долі, після поразки від домінуючого на всіх фронтах Азовмаша, «Одеса» знову зустрічається з «Хіміком». У сезоні 2003/2004 перемога в матчі за третє місце дістається одеситам, як і «бронза» Суперліги.

У сезоні 2004/2005 після регулярного чемпіонату команди грали не плей-оф, а груповий етап із 6 команд, які виявляли подальших восьми учасників плей-оф. МБК «Одеса» впевнено опинився у першій шістці, гарантувавши тим самим собі місце у матчах на вибуття. Але клуб у черговий раз чекала битва з сусідами у матчі за третє місце. БК «Хімік» здобув «суху» перемогу в серії (3-0), завоювавши свої перші медалі в Україні.

Відсутність фінансування та відсутність планомірних тренувань дається взнаки, у зв'язку з чим клуб відкидає все далі і далі в турнірній таблиці. Домашня арена — Одеський Палац Спорту часто здавався під різні заходи та виставки, через що команда мала проводити зустрічі на майданчиках суперників. Сезон 2005/2006 Одеса завершила на 10-му місці. Чергові вибори в країні принесли зміну в одеській міській раді. Клуб буквально перебував на межі розформування. До початку нового сезону МБК «Одеса» налічував у складі три гравці.

У сезоні 2006/2007 клуб перейшов у власність нових власників – компанії «Сінтез-Оіл» . Команду взяла під опіку група «Приват» та запросила на роль наставника Володимира Брюховецкого . Президентом клубу, який став називатися БК «Одеса», став Олег Леонідович Бичков. У команди з'явився дублюючий склад. Було створено дитячо-юнацький клуб «ДЮК Одеса». Проведено реконструкцію УСК «Краян», який зрештою став для команди домашньою ареною. Проте за підсумками сезону одесити зупинилися за крок від зони плей-оф. Тоді від БК Кривбассбаскет і МБК Миколаїв, які посіли сьоме і восьме місця, команду Брюховецького відокремило лише одне очко. Цього вистачило, щоб керівництво вирішило змінити тренера, повернувши до Одеси досвідченого Юрія Селіхова.

У сезоні 2011/2012 клуб повертається у фаворити чемпіонату. Підписуються баскетболісти Джастін Лав разом з Шоном Кінгом і американцем Віллі Діном. Вдома команда бере гору в 17-ти із 22-х протистоянь. Провідні гравці регулярно потрапляють у п'ятірку тижня та місяця. БК «Одеса» стає учасником Фіналу чотирьох Кубка Суперліги в Южному, в якому правда поступається запорізькому Ферро і пожертвувавши матчем за третє місце, виставивши гравців дубля, починає готуватися до заключних зустрічей регулярного чемпіонату. Картину затьмарив скандал із виходом у лютому з клубу Віллі Діна. У фінальній битві за 4 місце в регулярному чемпіонаті одесити поступаються вдома в матчі проти Кривбасбаскету і в підсумку посідають сьомий рядок, який зводить клуб із нинішнім володарем кубка — Будівельником. Проте кияни зустріли дуже сильний опір в особі БК «Одеса» та для з'ясування переможця знадобились усі 5 ігор. Кияни перемогли, але сил поборотися за медалі їхній клуб вже не мав. Головний тренер Одеси Олег Юшкін, після вдалих виступів колективу, підписує довгостроковий контракт із клубом терміном на 5 років.

Початок сезону 2012/2013 обертається повним провалом для «Одеси». Дубль команди розформовується і частина молодих гравців переходить в оренду в БК «Торнадо», який виступає у Вищій Лізі України. На місце легіонерів, що пішли, беруться молоді гравці з NCAA які не справляються з пресингом українського чемпіонату. Контракт терміном на два роки з клубом підписує одесит, гравець збірної України Андрій Агафонов. Але зусиль окремих гравців не вистачає на повну силу і до кінця першого кола команда скочується на дно турнірної таблиці. Але після Нового Року ситуація змінюється на краще. Молодих легіонерів замінюють досвідчені захисники Брейзлтон та Кольєвич, а також центровий збірної Латвії Каспарс Ципрус. Команда починає вибиратися з останніх рядів і здобуває низку перемог над куди сильнішими суперниками. На жаль, провал на початку сезону виявився дуже великим і за 6 ігор до кінця регулярного чемпіонату команда втрачає останній шанс на вихід у плей-оф.

Сезон 2013-2014 розпочався з вдалих трансферів, які відіграли вагому роль в грі команди. Здолавши 15 перемог команда зайняла 6 місце і пробилася в плей-оф. Де програла в серії 2:0 Азовмашу.

Сезон 2014-2015 вийшов провальним. БК «Одеса» займає 9 місце в чемпіонаті. В сезоні отримали 8 перемог.

Сезон 2015-2016 розпочаався зі зміни назви команди на БК «БІПА-МОДА», також змінився власник клубу — Розенцвіт Григорій Володимирович. З новим президентом в команди було більше можливостей, трансфери гравців були на високому рівні. Результати не стали чекати «БІПА-МОДА». В плей-оф команда програла в серії Кривбасу (2:0) і зайняли 7 місце в чемпіонаті України.

Сезон 2016-2017 БК «БІПА-МОДА» завершив на 5 місці де здобув 14 перемог, але в плей-оф програли Черкаським Мавпам.

• Чемпіон України: 1998, 1999, 2001, 2002;

• Срібний призер чемпіонату України: 1997, 2000, 2003;

• Бронзовий призер чемпіонату України: 1994, 2004, 2023;

• Кубок України: 1993, 2001;
• Кубок України: 2009, 2019;
• Кубок УБЛ: 2009.

• НЕБЛ: 2001.

• Найбільша перемога в усіх змаганнях:
  • 174:86 (+88) — проти «Училище фізкультури» (Харків), Перша ліга, 31 січня 1993 року, Одеса.

• Найбільша кількість набраних очок в одній грі: 53 — Сергій Пінчук (16.04.1997 Ферро — БІПА-Мода-СКА 109:76)

Примітка. Враховано усі офіційні турніри, в яких брав участь одеський клуб, — чемпіонат України, Українська баскетбольна ліга, Кубок України, Кубок УБЛ, Кубок Суперліги і єврокубки. Через відсутність повних даних не були враховані: вересневий турнір 1992 року за право грати у першій лізі, Перша ліга сезону 1992/93 і чемпіонат УБЛ 1994/95

• Спиваковский М. А., Усатюк Ю. И., Кравченко Ю. В. «БИПА». Одесса.: ВМВ, 2012. 480 с. + 48 с. ил. [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]

• Офіційна вебсторінка [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Дані на сторінці Суперліги