Блощинці — Вікіпедія

село Блощинці
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Узинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32020230020030747
Основні дані
Засноване	1607
Населення	1000[джерело?]
Поштовий індекс	09164
Телефонний код	+380 04563
Географічні дані
Географічні координати	49°46′38″ пн. ш. 30°19′36″ сх. д. / 49.77722° пн. ш. 30.32667° сх. д. / 49.77722; 30.32667
Водойми	р. Красна
Місцева влада
Адреса ради	09164, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Острійки, Миру, 29а
Карта
Блощинці
Блощинці
Мапа

Бло́щинці — село в Білоцерківському районі Київської області. Розташовано над річкою Красною. Входить до складу Узинської міської громади.

Населення — близько 1000 жителів.

Нинішнє село засноване 1607 році. Його мешканці брали активну участь у гайдамацькому русі. В 1768 р. тут діяв гайдамацький загін під проводом запорожця А.Журби.15 липня того ж року в Блощинцях відбулася сутичка гайдамаків з карателями, які вбили 30 і взяли в полон 64 повстанців. У лютому наступного року карателі знову напали на село, схопили 9 селян і стратили їх у Рокитному.

В 1919 р. в селі створено один з перших на Білоцерківщині компартійний осередок, в 1922 р. з найвищими почестями село вимушено зустрічало голову ВЦВК окупаційної російської влади М. І. Калініна, що було увічнено меморіальною дошкою на стіні клубу.

В 1925 році в селі Блощинці було організовано комуну, якій передано в користування поміщицький двір.
В 1926 році створені: комуна «Червоний Жовтень», ТСОЗ «Єднання» та ТСОЗ ім. Шевченка.
В 1930 році створено три колгоспи: «Перемога», «Згода», «1 Травня».
В 1932 році ці три колгоспи об'єдналися в один колгосп «Згода». На початку 30-х років Блощинецька сільська рада відносилась до Узинського району. В Блощинцях було розкуркулено і вислано до Сибіру 12 сімей: Дубовик Гнат, Ненько Клим, Бахмач Павло, Гарнага Йосип, Чайка Кирило, Махиня Юхим, Жуковський Трохим, Мельниченко Сидор, Бідношия Вакула, Жуковський Йосип, Махиня Йосип, Стуконога Клим.
В 33-му село голодувало. Архівних даних про кількість дворів та чисельність жителів не збереглося. З клірових відомостей (Історичний нарис В.Перерви і Р.Бабенко «Блощинецько-Томилівська парафія Архістратига Михаїла у 19 ст.») маємо дані, що до Голодомору в селі проживало біля двох тисяч людей. Після Голодомору даних немає. Померлих з голоду встановлено 150 чоловік, але очевидці стверджують, що було їх набагато більше. На кладовищі в 2007 році встановлено пам'ятний знак хрест «Жертвам Голодомору».

Біля села на березі річки збереглися за­лишки двох городищ. Тут розкопано також кургани кочівників XI—XII століть.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Блощинці XVIII ст. — Київського воєв., з 1793 р. Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст.- Блощинської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/blos_001.xml [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

• Ванда Вермінська (1900—1988) — польська співачка.
• Гарнага Іван Володимирович (13 січня 1924 — травень 2012) — український архівіст, краєзнавець.
• Мельниченко Сергій Іларіонович (14 лютого 1920 — 31 січня 1945) — Герой Радянського Союзу.
• Махиня Павло Євменович (10 березня 1919 — 7 січня 1993) — Герой Радянського Союзу.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 76. — ISBN 978-966-7195-95-3.
• Błoszczyńce, wieś nad rzeką Uziną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 165. (пол.)

1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних