Тарган (село) — Вікіпедія
село Тарган | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Тер. громада | Володарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32020030310066244 |
Основні дані | |
Засноване | 16 століття |
Населення | 559 |
Площа | 2,105 км² |
Густота населення | 265,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09362 |
Телефонний код | +380 4569 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′45″ пн. ш. 29°59′43″ сх. д. / 49.54583° пн. ш. 29.99528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 179 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09362, с. Тарган, вул. Зарічна, буд. 26 |
Карта | |
Мапа | |
Тарга́н — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 559 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947. Село відоме тим, що ще за комуністичних часів наприкінці 1980-х мешканці села самостійно встановили пам'ятник жертвам Голодомору — 360 односельцям. Це був перший подібний пам'ятник на території України.
Назва походить від назви річки Тарганка. За переказом, козаки зненацька напали на військо татар, що стояло на іншому березі річки, «таранило» військо. Так річку назвали Тарган, а згодом Тарганка.
З 1917 року — у складі УНР. Після 1918 року у вирі партизанського опору російсько-більшовицькій окупації. Як помста — терор голодом. Проте селяни організували асиметричний опір Голодомору, що дало змогу істотно мінімізувати втрати. Хоча й без до того підтверджена кількість убитих комуністами — 360 осіб.
Восени 1941 року сталіністів вигнали із села. 1943 — сталіністи повернулися.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 558 | 99.82% |
румунська | 1 | 0.18% |
Усього | 559 | 100% |
- Бабенко Андрій — допомагав пережити Голодомор 1932—1933 голодуючим.
- Бесараб Петро — допомагав пережити Голодомор 1932—1933 голодуючим.
- Махінчук Микола Гаврилович (1944) — український поет, прозаїк, публіцист, журналіст і краєзнавець. Заслужений журналіст України, член НСПУ.
- Соловей Пилип Артемович — перебуваючи на посаді голови колгоспу, організував громадське харчування у селі, чим допомагав пережити Голодомор 1932—1933 голодуючим[2].
- Список рятівників людей від Голодомору в Україні 1932—1933
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
- Тарган: Забирали хліб і… життя[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Центр досліджень визвольного руху — Стаття «Історики встановили імена людей, які рятували співвітчизників в часи Голодомору». Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 19 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-30 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Володарського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |