Потіївка (Білоцерківський район) — Вікіпедія

село Потіївка
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Маловільшанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA32020090120093535
Основні дані
Засноване	XVII ст.
Населення	853
Поштовий індекс	09184
Телефонний код	+380 4563
Географічні дані
Географічні координати	49°36′46″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 49.61278° пн. ш. 30.23222° сх. д. / 49.61278; 30.23222
Водойми	Поть, Насташка
Місцева влада
Адреса ради	09184, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Потіївка, вул. Центральна, 6а
Карта
Потіївка
Потіївка
Мапа
Потіївка у Вікісховищі

Поті́ївка — село в Маловільшанській сільській громаді Білоцерківського району Київської області, до 2020 року центр сільської ради. Лежить над річками Поть та Насташка.

Населення — понад 850 жителів.

Потіївка заснована ротмістром ланд-міліції Білоцерківського староства Андрієм Компаном 1745 р. за дозволом («правом»), наданим білоцерківським старостою Станіславом-Вінцентієм Яблоновським. Дозвіл фіксує заснування села на урочищі Потіївка, назва якого, можливо, пов'язана з місцевим родом Потіїв (згадуються 1652 р.). На підставі цього документу Компан запросив до нового села 80 шляхтичів, які за оренду садиб з угіддями мали нести військову службу на власних конях. Компан також осадив у Потіївці селян.

В 1774 р. привілей від короля Станіслава ІІ Августа на спадкове володіння Білоцерківським староством отримав великий коронний гетьман Францишек-Ксаверій Браницький. Він вступив у володіння цим величезним маєтком (зокрема, й Потіївкою) наприкінці 1778 р. Нащадки Браницького володіли цим селом до 1918 р.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Потіївка Єзерянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/poti_002.xml

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Прізвища місцевої шляхти: Ахлер (Ахлєр), Багінський, Барановський, Барщевський, Бачинський, Безкошевський, Бжеський (Бжиський), Біляський (Білявський), Блендовський (Блиндовський), Брезецький, Брецький, Бушенський, Вашковський, Венцковський, Вертелецький (Вертелевський), Винарецький, Висоцький, Волотовський, Вольський, Волянецький, Гілчевський, Глинський, Горань, Грабовський, Граскевич, Гретзовський, Гриновецький, Грінковський, Грінчевський, Ґораз, Дабіжа, Донець, Дзядевич (Дзядович), Дубіневич (Дубеневич), Загорський, Залузький, Зековецький, Зенкевич, Іванецький, Капленський, Кияшко, Ковальський, Козмінський, Компан, Конофецький (Конофицький), Корбут герба Корчак, Кореневський (Кореньовський), Корзун, Косменський, Крульовський, Кульковський, Ласіцький, Лемешинський (Лемишинський), Ліпчевський, Ломинський (Ломенський), Лубковський, Лукомський, Малиновський, Меляновський, Миколаєвський (Ніколаєвський), Мінорецький, Могорит, Моковський, Мокрицький, Мошковський (Моршковський), Нагаєвський, Нагуєвський, Ножинський, (Ноженський), Ободзінський, Овсяницький (Овсянецький), Олеярський, Ольшевський (Олішевський), Ореєвський, Осовський, Пашинський (Пашенський), Пількевич (Пелькевич), Пишкань, Пошковський, Путарецький, Растовецький (Ростовецький), Рачинський (Раченський), Рокосовський (Рокоссовський), Рудковський, Савлович (Совлович), Саражинський, Селецький (Сілецький), Скопенський (Скопінський), Соботович, Сонкевич, Стенжицький (Стенжецький), Сташевський, Студзінський, Сумовський (Шумовський), Суський, Токарський, Уляницький (Ульяницький), Філецький, Філіцин, Чайковський, Чарнецький (Чернецький), Черенанський (Черепанський?), Чернишенко, Шишковський, Юревич, Ягодзінський (Ягоденський), Якубовський.

• Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Український Генеалогічний Форум

• Чернецький Є. Браницькі. — Біла Церква: Видавець О. Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9
• Правобережний гербівник. Т. 1. Шляхта Васильківського, Таращанського та Звенигородського повітів / Уклав Є. Чернецький. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006. — 160 с., іл.
• Чернецький Є. Шляхта в с. Потіївка // Тема. Информационно-рекламный еженедельник Белой Церкви и региона. — 2011. — 21 липня. — № 29 (250). — С. 13.
• Чернецький Є. Родовід Кваш, Мандрик та Барщевських. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2005. — 24 с., генеалогічні табл.

1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних