Вулиця Євгена Чикаленка (Київ) — Вікіпедія

Вулиця Євгена Чикаленка Київ
Вулиця Євгена Чикаленка в Києві
Місцевість	Старий Київ
Район	Шевченківський
Назва на честь	Чикаленко Євген Харламович
Колишні назви
Єлизаветинська, Новоєлизаветинська, Пушкінська
Загальні відомості
Протяжність	975 м
Координати початку	50°26′53.2″ пн. ш. 30°31′9.4″ сх. д. / 50.448111° пн. ш. 30.519278° сх. д. / 50.448111; 30.519278
Координати кінця	50°26′22.7″ пн. ш. 30°30′57.3″ сх. д. / 50.439639° пн. ш. 30.515917° сх. д. / 50.439639; 30.515917
поштові індекси	01034, 01004
Транспорт
Найближчі станції метро	«Театральна»  «Площа Українських Героїв»  «Хрещатик»
Автобуси	А 24 (Пл. Українських Героїв, будні)
Тролейбуси	Тр 5, 8, 9, 17 (Пл. Українських Героїв)
Рух	односторонній
Покриття	асфальт, бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11398
У проєкті OpenStreetMap	r370284
Мапа
Вулиця Євгена Чикаленка у Вікісховищі

Ву́лиця Євге́на Чикале́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Прорізної вулиці до площі Українських Героїв.

Прилучаються вулиця Богдана Хмельницького, бульвар Тараса Шевченка, вулиці Гетьмана Павла Скоропадського і Велика Васильківська.

Частина вулиці між Прорізною вулицею та бульваром Тараса Шевченка виникла у 1840-х роках і мала назву Єлизаветинська, на честь російської імператриці Єлизавети Петрівни. З 1869 року — Новоєлизаветинська^[1]. Заключна частина вулиці сформувалася на початку 1870-х років, коли було продано та забудовано пустир навпроти університету (частину пустиря було забудовано, частину — перетворено на парк. 1899 року надано назву Пушкінська, з нагоди 100-річчя від дня народження Олександра Пушкіна.

На вулиці майже повністю збереглася забудова кінця XIX — початку ХХ століття. Лише початкова частина вулиці частково постраждала під час руйнування Хрещатика восени 1941 року і декілька будинків було знищено (№ 1, 2, 3, 4, 6).

У 70-х роках XIX ст. власником усієї парної частини вулиці був Василь Тарновський, який згодом частинами продав величезне землеволодіння. Вулиця належала до першого розряду, тому її забудовували кам'яними фасадними дво- і триповерховими будинками. Наприкінці XIX- на початку XX ст. поверховість та щільність забудови збільшилися^[2].

Сучасна назва вулиці на честь мецената, одного з ініціаторів створення Центральної Ради Євгена Чикаленка — з 2022 року.^[3] Така пропозиція набрала найбільшу кількість голосів при голосуванні на платформі «Київ Цифровий».^[4]

• № 11 (1898-1899) — прибутковий будинок
• № 14 (1910—1912) — залізничні каси (арх. Олександр Вербицький).
• № 21 (1900-ті) — прибутковий будинок. До 1920 року його займало Англійське консульство в Києві. У 1920 році будинок було націоналізовано і передано житлокооперації. В 1944 році будинок було заброньовано за співробітниками театру ім. Шевченка.^[5]
• № 22 а (1870-ті) — особняк та садиба Дуніних-Борковських.
• № 33 (1896) — прибутковий будинок.
• № 34 (1875; 1883) — особняк Гарнич-Гарницького.
• № 35 (початок XX ст.) — прибутковий будинок.
• № 36 (1875; 1950-ті) — особняк Михайла Ващенка-Захарченка.
• № 45 (1901) — прибутковий будинок.

Будинки № 5, 7 (арх. Д. Дяченко), 8, 9, 10, 11а, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 25, 30, 31, 32, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 43а споруджені у 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.

• № 1-3/5 — Кнайп-клуб Купідон
• № 6 — Посольство Туркменістану в Україні.
• № 7 — книгарня-кав’ярня «Моя книжкова полиця»
• № 10 — залізничні каси.
• № 11 — посольство Перу.
• № 12А- KISA bar
• № 22 а — Київський міський клінічний ендокринологічний центр, кафедра ендокринології НМУ імені О. О. Богомольця.
• № 30 — Товариство Червоного Хреста України, національний комітет.
• № 32 — видавництво «Либідь».
• № 33 — дитячий садок № 183.
• № 36 — Українська православна церква Київського патріархату, резиденція патріарха.
• № 42/4 — бізнес-центр і банківська установа.
• № 45 — відділення Ощадбанку.

• У будинку № 1-3/5 до своєї смерті 18 жовтня 2000 року мешкав науковець-механік Ігор Іщенко;
• У будинку № 2-4/7 з 1957 року до своєї смерті 4 грудня 2004 року мешкав науковець-економіст Іван Лукінов, де на його честь у 2017 році встановлено меморіальну дошку^[6];
• У будинку № 4 (не зберігся) знаходилася друкарня Стефана Кульженка;
• У будинку № 5 мешкав художник Олексій Шовкуненко;
• У будинку № 8 мешкав і творив композитор Олександр Білаш, де на його честь встановлено меморіальну дошку;
• На будинку № 17 встановлено меморіальну дошку І. Нечуй-Левицькому (в будинку, що стояв на цьому місці, письменник мешкав протягом 1889—1910 років);
• У будинку № 20 мешкали артисти Зоя Гайдай, Марія Литвиненко-Вольгемут, Михайло Роменський, Олександр Хвостенко-Хвостов;
• У будинку № 21 мешкав диригент Веніамін Тольба;
• У будинку № 23 мешкали політик і літератор Володимир Винниченко (встановлено меморіальну дошку), композитор Михайло Вериківський;
• У будинку № 24 до 1917 року знаходилося Австро-Угорське консульство в Києві^[7];
• У будинку № 35 до 1914 року мешкав професор лінгвістики Університету св. Володимира Федір Кнауер;
• У будинку № 36 мешкали історик, науковець та громадський діяч, директор 1-ї Київської гімназії Микола Стороженко та у 1990-і роки — Святійший Патріарх всієї України-Руси Володимир Романюк;
• У будинку № 40 упродовж 1890—1919 років мешкав професор класичної філології Університету св. Володимира Юліан Кулаковский.

• Київ, Пушкінська вулиця. Перелік будівель. PhotoBuildings.com.
•  Старий Київ. Пушкінська - театральний квартал і вегетаріанське товариство на YouTube
•  Старий Київ. Вулиця Пушкінська та її знамениті мешканці на YouTube

• Пушкінська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

• Пушкінська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 138.

• Пушкінська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 182. — ISBN 5-88500-070-0.

• Пушкінська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 211. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Пушкінська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
• Вул. Пушкінська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
• Друг О. М., Малаков Д. В., «Особняки Києва». — К., «КИЙ», 2004.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 464. (рос.)