French
DeutschГлибочок (Куяльницька сільська громада) — Вікіпедія
| село Глибочок | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район | Подільський |
| Тер. громада | Куяльницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120110120030654 |
| Облікова картка | Глибочок |
| Основні дані | |
| Засноване | 1902 |
| Населення | 508 |
| Площа | 1,92 км² |
| Густота населення | 264,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66343 |
| Телефонний код | +380 4862 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°43′45″ пн. ш. 29°29′29″ сх. д. / 47.72917° пн. ш. 29.49139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 111 м |
| Водойми | Ягорлик |
| Відстань до обласного центру | 210 км |
| Відстань до районного центру | 8,2 км |
| Найближча залізнична станція | Подільськ |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А |
| Карта | |
  Глибочок | |
 Глибочок | |
| Мапа | |
 | |
Глибочо́к — село Куяльницької сільської громади в Подільському районі Одеської області, Україна. Населення становить 508 осіб. Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом місцевого значення.
У ході Російсько-Турецької війни 1768-1774 років вздовж річки Ягорлик велися воєнні дії, у яких брали участь поселенці прикордонної залоги. Бої відзначалися надмірною жорстокістю, в результаті чого на узбережжі Ягорлика з обох сторін залишилися поховання у вигляді насипних могил. Московитські війська, які перейшли на Лівий берег Ягорлика, не змогли надовго там закріпилися і були витіснені знову на правий берег річки, а потім відійшли вглиб Поділля. Залога, через яку проходили турки, зазнала від них значних руйнувань, і фактично була знищена.
Турки пересунулися далеко на Південь, але через рік, в 1775 році повернулися і знову напали на прикордонну залогу, знищивши всіх поселенців. В 1779 році, коли з'явилася велика кількість населених пунктів як на правому так і на лівому березі прикордонних річок Ягорлик – Кодима, їх налічувалося більше 14 на Правому березі Ягорлика, аж до Дністра. На місці розгромленої і спаленої залоги в низинній частині балки почалося забудова населеного пункту, який дістав назву Туркевичі. Першу хвилю поселенців складали вільні люди з Правобережної України, другу – поляки, що тікали від польської шляхти на вільні землі. У 1895 році була побудована церква з парканом із каменю, який сільські чоловіки возили возами з кар’єрів сучасного Окнянського району. При церкві була початкова школа трирічна школа.
За річкою Ягорлик на лівому березі простягався широкий лан незайманих земель, які після прокладання залізниці були закладені в земельний банк. Ці землі орендувалися, і тільки в 1910 році банк вирішив їх продати вільним громадянам. Так, в 1910 році на Лівобережній стороні річки Сухий Ягорлик з’явилося поселення власників землі, з упорядкуванням самого поселення вздовж річки і ділянок землі до залізниці. Через те, що село розкинулося на великих ділянках сільсько-господарських угідь, то і свою першу назву отримало Широкий Лан. Ця назва була до кінця 30-х років ХХ століття, а саме село входило до місцевого самоуправління Туркенівської сільської ради. А вже в 1932 році село Туркевичі було перейменовано на Глибочок (та обєднали Туркевичі і Широкий лан), розташовані в глибокій балці річки Сухий Ягорлик. В 1936 році церква була зруйнована.
Село Глибочок відзначено на археологічній карті Подільської губернії Юрія Сіцінського (1901) в окремій книзі «Памятники старины в Подолии». Згідно карті, на території села Глибочок є три давніх кургани як пам'ятки стародавніх поселень.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 60 жителів села[1].
У 1950-х — 1960-х роках до Глибочка було приєднано село Широколанівка, яке до 1 лютого 1945 року носило назву Італьянка і було перейменоване зігдно Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області.[2][3]
Колишній орган місцевого самоуправління — Олексіївська сільська рада.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 87 чоловіків та 111 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 508 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,98 % |
| російська | 5,31 % |
| молдовська | 3,74 % |
| вірменська | 1,57 % |
| болгарська | 0,20 % |
| інші | 0,20 % |
- ↑ Глибочок. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 956, 984.
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |