Донецьк (станція) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Донецьк (значення).
Станція Донецьк

Донецьк — Ясинувата
Донецьк — Волноваха
Донецька залізниця
Донецька дирекція
м. Донецьк


Вокзал станції Донецьк


Схема залізниці Донецької агломерації
48°02′38″ пн. ш. 37°44′46″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 37.74611° сх. д. / 48.04389; 37.74611
Рік відкриття 1872 (152 роки)
Попередня назва Юзово (1872—1924), Сталін (1924—1929), Сталіно (1929—1961)
Тип вузлова
Колій 9
Платформ 3
Тип платформ(и) 2 бічні та 3 острівні
Форма платформи прямі
Архітектори вокзалу Воронцов І. І.
Інженери-конструктори Полторак П. Г.
Вулиця площа Привокзальна
Відстань до Києва, км 801
Відстань до Ясинуватої-Пасажирської, км 12
Відстань до Волновахи, км 58
Відстань до Покровська, км 66
Код станції 480403 ?
Код «Експрес-3» 2214000 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову Кафе Автостоянка Аптека Таксофон
Мапа
Донецьк. Карта розташування: Донецька область
Донецьк
Донецьк
Донецьк на Вікісховищі

Доне́цьк — тимчасово недіюча вузлова залізнична станція Донецької залізниці. Розташована у північній частині міста Донецьк, у Київському районі.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1872 році під первинною назвою Юзово, в ході будівництва залізниці Костянтинівка — Доля. Згодом станція мала назви — Сталін (1924—1929) та Сталіно (1929—1961).

Під час німецько-радянської війни була зруйнована стара будівля вокзалу. У 1951 році за проєктом архітектора Воронцова І. І. побудована нова будівля вокзалу, яка отримала монументальну, центрально-осьову схему об'ємно-просторову конструкцію. Центральне місце вокзалу займає вестибюль, що домінує в загальній композиції вокзального комплексу.

Музей історії та розвитку Донецької залізниці

У 1960-х роках забудована Привокзальна площа. 4 серпня 2000 року, до 130-річниці утворення Донецької залізниці, біля залізничного вокзалу відкритий Музей історії та розвитку Донецької залізниці.

  • Вокзал до реконструкції
  • Вокзал за радянських часів
    Вокзал за радянських часів
  • Вигляд з Привокзальної площі (2009)
    Вигляд з Привокзальної площі (2009)
  • Вигляд на вокзал з платформи № 1
    Вигляд на вокзал з платформи № 1
  • Вигляд з перонів
    Вигляд з перонів
  • Скульптура шахтаря
    Скульптура шахтаря

У 2005 році, за 100 метрів від вокзалу (Привокзальна площа, 1), відкритий торговельно-готельний комплекс «Рубікон»[1][2].

Завдяки проведенню у Донецьку Чемпіонату Європи з футболу 2012 року залізничний вокзалу було капітально реконструйований, а також побудований приміський вокзал, який введений в експлуатацію 21 травня 2012 року[3]. Оновлений вокзальний комплекс складається з основної будівлі вокзалу, приміського та транзитного вокзалу, двох торговельних комплексів, двох конкорсів, автостанції. Окрім цього, повністю реконструйована залізнична інфраструктура всієї станції — укладено 15,8 км колії, 83 нових стрілочних переводів, встановлено 417 опор контактної мережі, змонтовано 28,15 км контактної мережі, модернізована 21 повітряна стрілка, близько 200 приладів освітлення, прокладено близько 25 км кабельної мережі, модернізовано понад 12 км повітряних ліній електропередач, збудовано дві та модернізовано дві трансформаторних підстанції тощо. Завдяки будівництву триповерхового транзитного та чотириповерхового приміського вокзалів за європейськими стандартами відокремлено потоки пасажирів у далекому та приміському сполученнях[4][5].

  • Вокзал після реконструкції
  • Залізничний вокзал
    Залізничний вокзал
  • Приміський вокзал
    Приміський вокзал
  • Конкорс
    Конкорс
  • Транзитний вокзал
    Транзитний вокзал

З 2014 року, внаслідок тимчасової окупації Донецька, станція перебуває у занедбаному стані.

5 серпня 2022 року, через потрапляння снаряда, зайнялась будівля вокзалу[6].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Основними напрямками приміських перевезень були: Маріуполь, Ясинувата, Чаплине, Горлівка, Луганськ, Дебальцеве тощо.

До 2014 року станція мала пряме сполучення з Києвом, Харковом, Одесою, Львовом, Ворохтою, Сімферополем, Севастополем, Уманню, Хмельницьким, Євпаторією, Мінськом, Москвою тощо, а також існувало пасажирське сполучення до кожної області України. Тричі на добу здійснювалися швидкісні перевезення до Києва, 1-2 рази на день до Харкова, Маріуполя, Луганська, Дніпра, Сімферополя тощо.

З 29 липня 2014 року пасажирські перевезення офіційно припинені, через війну на сході України[7][8], проте, до російського вторгнення в Україну (з 2022), була можливість користуватися найближчими залізничними станціями Авдіївка, Волноваха, Костянтинівка, Покровськ, Бахмут тощо.

До 2011—2014 років через станцію Донецьк прямували транзитні пасажирські поїзди:[9]

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Донецьк (до 2011—2014)
№ Маршрут сполучення Проміжні станції Дата скасування
22/21 Маріуполь — Львів Волноваха, Донецьк, Макіївка, Синельникове II, Дніпро, П'ятихатки, Олександрія, Знам'янка, Кропивницький, Жмеринка, Деражня, Хмельницький, Тернопіль, Золочів 08.11.2011[10]
78/77 Маріуполь — Москва Донецьк, Макіївка, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лозова, Харків, Бєлгород, Курськ, Орел, Тула I-Курська 09.08.2014[11]
144/143 Маріуполь — Санкт-Петербург Донецьк, Макіївка, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лозова, Харків, Бєлгород, Курськ, Орел, Тула I-Курська, Москва, Твер, Бологе-Московське 22.05.2012[12]
322/321 Маріуполь — Харків Донецьк, Макіївка, Горлівка, Бахмут, Лиман, Балаклія 26.05.2012[13]
384/383 Маріуполь — Барановичі, Вітебськ Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Дебальцеве, Лисичанськ, Сватове, Куп'янськ, Харків, Люботин, Суми, Путивль, Конотоп, Бахмач, Гомель, Бобруйськ, Мінськ / Жлобин, Могильов I, Орша 22.07.2014[14]
386/385 Маріуполь — Липецьк Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Дебальцеве, Луганськ, Міллерово, Лиски, Воронеж 10.11.2011[15][16]
616/615 Маріуполь — Полтава Донецьк, Макіївка, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Лозова, Красноград 06.09.2011[17]

19 серпня 2019 року, через п'ять років припинення залізничного сполучення, окупаційне керівництво Донецької залізниці відновило приміське сполучення до станцій Мандрикине та Оленівка.

У квітні 2020 року, через пандемію на COVID-19, донецький залізничний вокзал знову припинив приймати пасажирів.

Послуги вокзалу

[ред. | ред. код]
  • Сервіс-центр
  • Перукарня
  • Платна зала чекання підвищеної комфортності
  • Паркування автомобілів
  • Платний туалет (безкоштовного немає, проте була можливість відвідувати з квитком на поїзд або місячним проїзним на приміські поїзди)
  • Кімнати тривалого відпочинку
  • Продаж розкладів руху поїздів
  • Платна довідка
  • Оголошення через гучномовець на прохання пасажирів, організацій
  • Послуги багажного відділення
  • Послуги камер схову
  • Доставка квитків
  • Продаж квитків на поїзди міжнародного сполучення
  • Користування залом офіційних делегацій
  • Резервування місць для групових перевезень.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Транзитний вокзал

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Готель «Рубікон». gohotels.com.ua.
  2. ↑ Готель біля вокзалу Донецька. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 4 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. ↑ Вокзальний комплекс у Донецьку введено в експлуатацію. Урядовий портал. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 23 травня 2012.
  4. ↑ Зроблено в Україні. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 23 травня 2012.
  5. ↑ Відкриття оновленого залізничного вокзалу у Донецьку (відео). Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 21 грудня 2019.
  6. ↑ В Донецьку палає залізничний вокзал. Мілітарний. 5 серпня 2022.
  7. ↑ В мережі з'явилися свіжі знімки залізничного вокзалу в окупованому Донецьку (фото). Obozrevatel.com. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. (рос.)
  8. ↑ Поїзди в Донецьк і Луганськ: що думають залізничники про відновлення сполучення. economocs.segodnya.ua. 20 січня 2020. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. (рос.)
  9. ↑ Скасування нічних поїздів. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  10. ↑ Мариупольцев постепенно отсекают от пассажирских услуг железной дороги?. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019. (рос.)
  11. ↑ Архівована копія. Inforesist.org. 9 серпня 2014. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 13 листопада 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  12. ↑ Новий розклад руху поїздів на 2012/2013 рр.: усі зміни. Вечерний Харьков. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 21 грудня 2019. (рос.)
  13. ↑ Поїзд з Маріуполя до Харкова замінять двоповерховою електричкою. 0629.com.ua. 26 березня 2012. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 21 грудня 2019. (рос.)
  14. ↑ Скасовується поїзд № 384/383 Барановичі — Маріуполь з 22 липня 2014 року. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  15. ↑ Мариупольцам усложнили жизнь — Донецкая железная дорога отменила ряд поездов из Мариуполя. 0629.com.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 21 грудня 2019. (рос.)
  16. ↑ Поїзд Маріуполь — Липецьк припиняє курсування з 10 листопада 2011 року. Донбас інформаційний. 19 жовтня 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 21 грудня 2019. (рос.)
  17. ↑ Маршрут поїзда № 616 Маріуполь — Полтава. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 21 грудня 2019. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Донецьк
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донецьк_(станція)&oldid=43735026