Дороті Кроуфут Годжкін — Вікіпедія
Дороті Мері Кроуфут Годжкін (англ. Dorothy Mary Crowfoot Hodgkin, Ходжкін[6], 12 травня 1910, Каїр, Єгипет — 29 липня 1994, Велика Британія) — британська біохімікиня, розробниця рентгеноструктурного аналізу білків, учасниця встановлення структур пеніциліну та вітаміну B12. В 1964 році отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин».[7] У 1969 році, за п'ять років після отримання Нобелівської премії, Дороті Годжкін також встановила структуру інсуліну.[8]
Дороті Кроуфут народилася 12 травня 1910 року в Каїрі, Єгипет. Її батько Джон Вінтер Кроуфут[en] був археологом, тому сім'я постійно переїжджала в різні куточки світу — дитинство Дороті пройшло в Єгипті, Англії та Судані. Від батька Дороті успадкувала любов до історії та археології.
Мати Дороті — Ґрейс Мері Кроуфут[en], до шлюбу Гуд, (англ. Hood) також активно допомагала чоловіку в його діяльності, окрім того, сама була старанним ботаніком і зробила значний вклад в опис флори Судану. Також вона була міжнародним авторитетом з коптських тканин. Саме від матері Дороті отримала базове знання ботаніки.[7],[9]
Ще у школі в Англії Дороті захоплювалася кристалами і вивчала хімію і кристалографію. Подорожуючи з батьком, у 13-річному віці вона зробила кількісний аналіз деяких мінералів в Судані. В Йорданії вона брала участь у розкопках візантійських храмів[10].
У 1932 році Кроуфут закінчила вивчати хімію у Соммервільському коледжі Оксфордського університету, коли було суворе обмеження на вступ жінок[11]. Після чого отримала стипендію, що дозволила їй продовжити навчання у Кембріджі. Там вона попрацювала з ірландським піонером рентгеноструктурного аналізу Джоном Берналом. Разом вони розробили метод аналізу монокристалів білків, занурених у маточний розчин[10].
У 1935 році Дороті, використавши свій спадок, змогла придбати власний рентгенівський апарат, на якому вона продовжувала роботу з аналізу стеролів, особливо йодиду холестерину. За цю роботу у 1937 вона отримала ступінь доктора[12].
Під час війни, у 1942 році, Годжкін почала вивчати молекулярну структуру пеніциліну. До 1949 року ця робота була нею завершена. Отримані результати дозволили розпочати масове виробництво цього препарату, значно здешевивши його[10].
У 1956 році Годжкін отримує посаду лекторки з курсу рентгенівської кристалографії в Оксфордському університеті. Наступного року, вона визначила структуру вітаміну B12 — над цим завданням вона працювала з 1948 року[12].
Також на B12 у 1961 році Годжкін вперше показала зв'язок у металорганічних сполуках між металом і вуглецем[10].
Після отримання премії Дороті Годжкін продовжувала активно працювати, і у 1972 році визначила структуру Zn-інсуліну, майже в 9 разів більш масивної молекули ніж вітамін B12[12].
Того ж року вона очолила Міжнародне товариство кристалографів, і займала цю посаду до 1975 року.
У 1957 році дослідниця була нагороджена Королівською медаллю.
У 1964 році Дороті Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»[13]. Вона стала третьою жінкою, яка отримала цю нагороду (після Марії і Ірен Кюрі).
Наступного року вона отримала Орден Заслуг. Дороті Годжкін стала другою жінкою, що отримала цю нагороду. Першою була Флоренс Найтінгейл у 1907 році[14].
У 1976 році вона отримала медаль Коплі.
Дороті Годжкін є серед визначних осіб, яких може бути зображено на нових 50-фунтових банкнотах Великої Британії[15].
У 1937 році Дороті Кроуфут одружилася з Томасом Лайонелом Годжкіном[en], істориком Африки[16]. У подружжя було троє дітей: син Люк, став математиком[17], донька Елізабет — істориком[18], син Тобі — біологом[19].
- 5422 Годжкін — астероїд, названий на її честь.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ а б в г д Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 606. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-52628.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
- ↑ а б в г д е Kindred Britain
- ↑ Дороті Мері Ходжкін. Український громадський комітет підтримки Нобелівського руху. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.[недоступне посилання з 24 червня 2019]
- ↑ а б Біографія Дороті Кроуфут Годжкін на офіційному сайті Фундації Нобеля. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
- ↑ Дороті Кроуфут Годжкін. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
- ↑ Дороти Кроуфут Ходжкин. Химический факультет МГУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2003. Процитовано 20 червня 2010.(рос.)
- ↑ а б в г ПРОФЕССОР, ЛАУРЕАТ НОБЕЛЕВСКОй ПРЕМИИ ДОРОТИ КРОУФУТ-ХОДЖКИН [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Рейчел Ігнотофскі. Жінки в науці. 50 безстрашних першопрохідниць, що змінили світ. — Вид-во «Вівсянка», 2020 . — С. 65.
- ↑ а б в КРОУФУТ-ХОДЖКИН (Crowfoot-Hodgkin) Дороти(рос.)
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1964 [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Order of Merit [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ На нових 50-фунтових банкнотах може бути зображено Маргарет Тетчер або Стівена Гокінга [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] «Інтерфакс-Україна»
- ↑ Mr Thomas Hodgkin. The Times. 26 березня 1982.(англ.)
- ↑ «Dr Luke Hodgkin» [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], Academic Staff, King's College London(англ.)
- ↑ Fellows and governance of the Rift Valley Institute. riftvalley.net. Rift Valley Institute. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.(англ.)
- ↑ «Toby Hodgkin» [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.], PAR Researcher Database.(англ.)
Це незавершена стаття про біохіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |