Дороті Кроуфут Годжкін — Вікіпедія

Дороті Кроуфут Годжкін
Dorothy Crowfoot Hodgkin
Народилася12 травня 1910(1910-05-12)
Каїр, Єгипет
Померла29 липня 1994(1994-07-29) (84 роки)
Ілмінгтон, Ворікшир, Велика Британія
·геморагічний інсульт
Місце проживанняВелика Британія Велика Британія
Країна Велика Британія[1]
Діяльністьбіолог, хімік, фізикиня, біохімік, кристалограф, біофізикиня
Alma materСамервільський коледж, Кембриджський університет
Галузьбіохімія
ЗакладСомервіль коледж (Оксфорд)
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникДжон Десмонд Бернал[2]
Аспіранти, докторантиJudith Howardd
Том Бланделл
Barbara Wharton Lowd
Judith Ann Kathleen Howardd[3]
ЧленствоЛондонське королівське товариство[2]
Леопольдина
Академія наук СРСР[4]
Американська академія мистецтв і наук[2]
Російська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія наук США
Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Відома завдяки:Розробку рентгеноструктурного аналізу білків,
визначення структури інсуліну
БатькоJohn Winter Crowfootd[5]
МатиGrace Mary Hood Crowfootd[2][5]
Брати, сестриElizabeth Grace Crowfootd[5]
Joan Crowfoot Payned[5]
Diana Crowfootd[5]
У шлюбі зThomas Lionel Hodgkind[2][5]
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1964)

Дороті Мері Кроуфут Годжкін (англ. Dorothy Mary Crowfoot Hodgkin, Ходжкін[6], 12 травня 1910, Каїр, Єгипет — 29 липня 1994, Велика Британія) — британська біохімікиня, розробниця рентгеноструктурного аналізу білків, учасниця встановлення структур пеніциліну та вітаміну B12. В 1964 році отримала Нобелівську премію з хімії «за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин».[7] У 1969 році, за п'ять років після отримання Нобелівської премії, Дороті Годжкін також встановила структуру інсуліну.[8]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство

[ред. | ред. код]

Дороті Кроуфут народилася 12 травня 1910 року в Каїрі, Єгипет. Її батько Джон Вінтер Кроуфут[en] був археологом, тому сім'я постійно переїжджала в різні куточки світу — дитинство Дороті пройшло в Єгипті, Англії та Судані. Від батька Дороті успадкувала любов до історії та археології.

Мати Дороті — Ґрейс Мері Кроуфут[en], до шлюбу Гуд, (англ. Hood) також активно допомагала чоловіку в його діяльності, окрім того, сама була старанним ботаніком і зробила значний вклад в опис флори Судану. Також вона була міжнародним авторитетом з коптських тканин. Саме від матері Дороті отримала базове знання ботаніки.[7],[9]

Наукова робота

[ред. | ред. код]
Молекулярна модель пеніциліну, створена Дороті К. Годжкін (прибл. 1945 р.)
(з експозиції Музею науки)

Ще у школі в Англії Дороті захоплювалася кристалами і вивчала хімію і кристалографію. Подорожуючи з батьком, у 13-річному віці вона зробила кількісний аналіз деяких мінералів в Судані. В Йорданії вона брала участь у розкопках візантійських храмів[10].

У 1932 році Кроуфут закінчила вивчати хімію у Соммервільському коледжі Оксфордського університету, коли було суворе обмеження на вступ жінок[11]. Після чого отримала стипендію, що дозволила їй продовжити навчання у Кембріджі. Там вона попрацювала з ірландським піонером рентгеноструктурного аналізу Джоном Берналом. Разом вони розробили метод аналізу монокристалів білків, занурених у маточний розчин[10].

У 1935 році Дороті, використавши свій спадок, змогла придбати власний рентгенівський апарат, на якому вона продовжувала роботу з аналізу стеролів, особливо йодиду холестерину. За цю роботу у 1937 вона отримала ступінь доктора[12].

Під час війни, у 1942 році, Годжкін почала вивчати молекулярну структуру пеніциліну. До 1949 року ця робота була нею завершена. Отримані результати дозволили розпочати масове виробництво цього препарату, значно здешевивши його[10].

У 1956 році Годжкін отримує посаду лекторки з курсу рентгенівської кристалографії в Оксфордському університеті. Наступного року, вона визначила структуру вітаміну B12 — над цим завданням вона працювала з 1948 року[12].

Також на B12 у 1961 році Годжкін вперше показала зв'язок у металорганічних сполуках між металом і вуглецем[10].

Після отримання премії Дороті Годжкін продовжувала активно працювати, і у 1972 році визначила структуру Zn-інсуліну, майже в 9 разів більш масивної молекули ніж вітамін B12[12].

Того ж року вона очолила Міжнародне товариство кристалографів, і займала цю посаду до 1975 року.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]
Орден Заслуг Дороті Годжкін

У 1957 році дослідниця була нагороджена Королівською медаллю.

У 1964 році Дороті Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «За визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин»[13]. Вона стала третьою жінкою, яка отримала цю нагороду (після Марії і Ірен Кюрі).

Наступного року вона отримала Орден Заслуг. Дороті Годжкін стала другою жінкою, що отримала цю нагороду. Першою була Флоренс Найтінгейл у 1907 році[14].

У 1976 році вона отримала медаль Коплі.

Дороті Годжкін є серед визначних осіб, яких може бути зображено на нових 50-фунтових банкнотах Великої Британії[15].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1937 році Дороті Кроуфут одружилася з Томасом Лайонелом Годжкіном[en], істориком Африки[16]. У подружжя було троє дітей: син Люк, став математиком[17], донька Елізабет — істориком[18], син Тобі — біологом[19].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Catalog of the German National Library
  2. а б в г д Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 606. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-52628.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  5. а б в г д е Kindred Britain
  6. Дороті Мері Ходжкін. Український громадський комітет підтримки Нобелівського руху. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.[недоступне посилання з 24 червня 2019]
  7. а б Біографія Дороті Кроуфут Годжкін на офіційному сайті Фундації Нобеля. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
  8. Дороті Кроуфут Годжкін. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.(англ.)
  9. Дороти Кроуфут Ходжкин. Химический факультет МГУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2003. Процитовано 20 червня 2010.(рос.)
  10. а б в г ПРОФЕССОР, ЛАУРЕАТ НОБЕЛЕВСКОй ПРЕМИИ ДОРОТИ КРОУФУТ-ХОДЖКИН [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Рейчел Ігнотофскі. Жінки в науці. 50 безстрашних першопрохідниць, що змінили світ. — Вид-во «Вівсянка», 2020 . — С. 65.
  12. а б в КРОУФУТ-ХОДЖКИН (Crowfoot-Hodgkin) Дороти(рос.)
  13. The Nobel Prize in Chemistry 1964 [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  14. Order of Merit [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  15. На нових 50-фунтових банкнотах може бути зображено Маргарет Тетчер або Стівена Гокінга [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] «Інтерфакс-Україна»
  16. Mr Thomas Hodgkin. The Times. 26 березня 1982.(англ.)
  17. «Dr Luke Hodgkin» [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], Academic Staff, King's College London(англ.)
  18. Fellows and governance of the Rift Valley Institute. riftvalley.net. Rift Valley Institute. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.(англ.)
  19. «Toby Hodgkin» [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.], PAR Researcher Database.(англ.)