Дубровка (станція метро) — Вікіпедія

Дубровка
Московський метрополітен Люблінсько-Дмитровська лінія
Загальні дані
Тип	колонна-стінова трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення	62 м
Проєктна назва	Шарикопідшипниковська
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	162 м
Ширина	19 м
Дата відкриття	11 грудня 1999
Архітектор(и)	В. З. Филіппов[ru], С. М. Бєлякова
Інженер(и)-конструктор(и)	Є. Барський, М. Бєлова
Пересадка на	Дубровка А: 766, c799 Тм: 12, 43
Виходи до	вулиці Шарикопідшипниковської
Час відкриття	05:30
Час закриття	01:00
Код станції	161, ДБ

п о р Люблінсько-Дмитровська лінія

Легенда Фізтех Ліанозово Яхромська Селігерська ТЧ «Лихобори» Верхні Лихобори Окружна Петровсько-Розумовська Фонвізінська Бутирська Оборотний тупик Мар'їна Роща Достоєвська Трубна Стрітенський бульвар ССГ до Кільцевої лінії Чкаловська Римська Крестьянська застава Дубровка Оборотний тупик Кожуховська ТЧ-15 «Печатники» Печатники Оборотний тупик Волзька Любліно Братиславська Мар'їно Оборотний тупик Борисово Шипиловська Зябликово ССГ до Замоскворіцької лінії Оборотний тупик

«Дубро́вка» (рос. Дубровка) — 161-ша станція Московського метрополітену, розташована на Люблінсько-Дмитровській лінії між станціями «Крестьянська застава» і «Кожуховська». Відкрита 11 грудня 1999 року на діючій дільниці між станціями «Крестьянська застава» та «Кожуховська». Назва станції походить від однойменній місцевості. Проєктна назва — Шарикопідшипниковська.

«Дубровка» є однією з перших станцій метро колонно-стінового типу в Московському метрополітені. Крім того, за таким проєктом також побудовано декілька станцій, які розташовані на Люблінській-Дмитровській лінії: «Крестьянська застава», «Трубна», «Достоєвська»^[1].

Конструкція станції — колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення. Станція була споруджена за новим проєктом, без підплатформових приміщень, її колони й колійні стіни спираються на монолітну залізобетонну плиту. Глибина закладення — 62 м.

Станція з колійним розвитком — 3 стрілочних переводи та 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу.

За станцією у напрямку від центру розташований одноколійний оборотний тупик, що використовується для обороту поїздів.

• 
  Схема колійного розвитку станції

Колійні стіни, а також колони-стіни між центральним залом і платформами облицьовані світлим мармуром. Підлогу викладено сірим, червоним і чорним гранітом. Для освітлювання станції використовані світловоди оригінальної конструкції. У північному торці центрального залу розташоване мозаїчне панно (художник — Зураб Церетелі).

На станції є можливість пересадки на:

• станцію МЦК «Дубровка»;
• автобуси № 766, c799;
• трамваї № 12, 43

Станція «Дубровка» тривалий час була не відкрита на вже діючій лінії. Щоб впоратися з потужними пливунами, через які повинен був пройти ескалаторний нахил, було застосувано штучне заморожування, але проморозити ґрунт так і не вдалося через скидання гарячої води під землю на Шарикопідшипниковому заводі. І лише коли завод остаточно припинив діяльність, роботу на станції вдалося завершити.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубровка (станція метро)

• Станція «Дубровка». Московський метрополітен. (рос.)
• Станція «Дубровка». metro.ru. (рос.)
• Фотоальбом. metro.ru. [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Станція «Дубровка». Прогулянки по метро. (рос.)
• Станція «Дубровка». Енциклопедія нашого транспорту. [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

55°43′05″ пн. ш. 37°40′36″ сх. д. / 55.71806° пн. ш. 37.67667° сх. д. / 55.71806; 37.67667

Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.