Збаразький замок — Вікіпедія

Збаразький замок
Збаразький замок
49°40′00″ пн. ш. 25°46′20″ сх. д. / 49.66667° пн. ш. 25.77222° сх. д. / 49.66667; 25.77222
Статус	відкритий для огляду за плату в 100 гривень
Країна	Україна
Розташування	Збараж (Тернопільська область)
Архітектурний стиль	Ренесанс, ранішнє Бароко
Автор проєкту	Вінченцо Скамоцці
Архітектор	Вінченцо Скамоцці
Будівник	Андреа дель Аква, Г.ван Пеен (ймовірно)
Засновано	1631
Будівництво	1626 — 1631
Стан	Ведеться постійний косметичний ремонт з реставрацією.
Збаразький замок (Україна)
Збаразький замок у Вікісховищі

Зба́разький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в місті Збараж Тернопільської області.

Розташований трохи осторонь від центру міста, у парку, на так званій Замковій горі.

Перший Збаразький замок звів 1393 року князь Дмитро-Корибут на Княжій горі в нинішньому приміському селі Старий Збараж. Його зруйнували татари в 1474, 1598 роках.

Замок споруджено у 1626–1631 роках за проєктом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, ймовірно, Г. ван Пеена коштом Христофора Збаразького. Проєкт замку В. Скамоцці спочатку описав у трактаті «Про ідею універсальної архітектури» (інший переклад — «Ідея загальної архітектури», Венеція, 1615 р.), потім був втілений у Збаражі.

1675 року замок захопили, спалили турки.

Загальний вигляд замку середини XVII століття відтворений на гравюрі голландця Вільгельма Гондіуса. Збаразький замок квадратний у плані, зведений на пагорбі. Цоколь мурований із каменю, верх — із цегли, стіни обкладені тесаним пісковиком. Товщина стін 2-го поверху сягає 175 см, на рівні верхнього підвалу — 105 см. Укріплення було оточене ровом 40 м, валом шириною 23 м. Рів за допомогою гідротехнічної системи наповнювали водою. З кожного бастіону на кутах ходи вели до палацу.

Зі сходу фортецю оточували ліси, стави й болота, із заходу і півночі — високі береги річки Гнізна, з півдня — крутий яр. За початковим планом бічні сторони мали дорівнювати діагоналі квадрата, проведеного по осі головного фасаду.

Влітку 1649 року коронне військо, укріпившись у таборі біля замку, витримало тривалу облогу козацько-селянського війська під проводом Б. Хмельницького і його союзників-татар. 1675 року фортецю пошкоджено турецько-татарським військом під проводом Ібрагіма Шишман-паші.

Сучасний ансамбль замкових споруд склався протягом ряду пізніших перебудов. У середині XIX століття тут працював цукровий завод, під керівництвом генерала Бема. 1896 року в замковому палаці відбулась пожежа. У 1920—1930-х роках, організацією польських офіцерів запасу було здійснено відповідні роботи з відбудови замкового палацу, з подальшими планами по пристосуванню його під гімназію. Ці плани не вдалося завершити через початок другої світової війни у 1939 році.

Збаразький замок

Згодом — у 1984 році, тут відкрито молодіжний культурно-спортивний комплекс. За часів нової незалежності України, з 1994 року в палаці Збаразького замку розмістився  краєзнавчий музей. Цього ж року Збаразький замок став архітектурною пам'яткою, новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника міста Збаража. В січні 2005 року заповіднику надано статус національного, з назвою: Національний заповідник «Замки Тернопілля», основним осередком якого став Збаразький замок.

Замок квадратний у плані, оточений з усіх боків болотами. Укріплення замку, які відображали найновіші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва, складалися з казематових валів з ескарпами, чотирьох бастіонів і рову, який оточував весь замок.

На місці палацу — прямокутного в плані — раніше було внутрішнє подвір'я. Сам палац двоповерховий, кам'яний, потинькований, з характерними для ренесансу спрощеними формами. Головний вхід до будівлі підкреслює балкон на кам'яних консолях. Наріжні кути споруди прикрашені рустом. Дах із заломом.

Фасади казематів також виконані в ренесансних формах.

В'їзна вежа розташована на одній осі з парадним входом до палацу. П'ятигранні бастіони збереглись частково — на висоту куртини. В кожному з них були тунелі, що сполучали їх з казематами і замковим подвір'ям.

У повоєнний період в замку містилися карцери НКВС, де знищено десятки людей, тіла яких скидали до криниці на подвір'ї замку та заливали бетоном. На початку 1990-х років останки було перепоховано на цвинтарі місцевими мешканцями.

Від 1994 року 3баразький замок входить до комплексу споруд 3баразького державного історико-архітектурного заповідника.

У 2019 році Збаразький замок повністю відреставрували.

У 2021—2022 роках за програмою «Велика реставрація» оновили перехідний міст та внутрішні стіни рову, які прилягають до оборонного валу фортифікаційної споруди^[1].

• 
  Одна із зал першого поверху
• 
  Інтер'єр першого поверху
• 
  Зала Козацької слави
• 
  Органна зала
• 
  Вітальня
• 
  Одна із зал другого поверху
• 
  Інтер'єр другого поверху

• Дуда І. Збаразький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 633—634. — ISBN 966-528-197-6.
• Мороз В. Замки Тернопілля. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. — 176 с. — ISBN 978-966-07-1438-0.

Зовнішні відеофайли
	Збаразький замок на YouTube (з висоти пташиного польоту) // Roman Pryshlyak. — 2014. — 28 вересня.
	Збаразький замок на YouTube // 7chudes. — 2012. — 11 грудня.

• Збаразький замок, 4К відео з дрона [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Збараж [Архівовано 27 січня 2011 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
• Марина Гнатенко. «Шляхетні мури» [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2011. — 20 січня.
• Фортеця в Збаражі на фільмі з дрона (2018) [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.].
• Збаразький замок: історія, культура, туризм / Нац. заповідник «Замки Тернопілля»; авт. проету О. Іванов. — Тернопіль: б. в., 2009. — 20 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Збаразький замок. Путівник. Тернопіль, Облполіграфвидав, 1988.

1. ↑ У Збаражі реставрували замковий міст