Калантаївка — Вікіпедія

село Калантаївка
Сільський будинок культури
Сільський будинок культури
Сільський будинок культури
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130200071050
Облікова картка Калантаївка 
Основні дані
Засноване 1856
Перша згадка 1856 (168 років)
Населення ▼708 (01.01.2018)[1]
Площа 1,563 км²
Густота населення 317,98 осіб/км²
Поштовий індекс 67464
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°43′18″ пн. ш. 30°16′59″ сх. д. / 46.72167° пн. ш. 30.28306° сх. д. / 46.72167; 30.28306
Середня висота
над рівнем моря 		83 м
Найближча залізнична станція Єреміївка
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Калантаївка. Карта розташування: Україна
Калантаївка
Калантаївка
Калантаївка. Карта розташування: Одеська область
Калантаївка
Калантаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Калантаївка у Вікісховищі

Каланта́ївка (у минулому — Колонтаївка, Донцова, Донцовка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 708 осіб. Відстань до районного центру та центру громади шосейним шляхом — 26 км, залізницею — 22 км.

Повз Калантаївку проходить автошлях обласного значення О160506 (ст. Вигода - Роздільна).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1856 році в поселенні Донцовка (Калантаївка) статського радника Дубецького було 30 дворів[2].

У 1887 році в присілку Колонтаївка (Донцове) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 47 чоловік та 43 жінки[3].

В 1896 році в присілку та на станції Калантаївка (Донцова) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 62 двори, у яких мешкало 379 людей (193 чоловіка і 186 жінок)[4].

На 1916 рік в присілку Колонтаївка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 360 чоловік (162 чоловіка і 198 жінок)[5].

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Ново-Дмитрівської сільської ради[6].

На 1 травня 1973 року в Калантаївці знаходився господарський центр колгоспу імені Кірова[7].

З 18 жовтня 2019 року село стало центром Калантаївської сільської ради[8].

У рамках декомунізації у селі була перейменована вулиця Леніна, нова назва – Центральна[9].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Калантаївської сільради і було її центром.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 215 чоловіків та 267 жінок.[10]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 497 осіб.[11]

2015 — 726

2016 — 720

2017 — 724

2018 — 708

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
українська 89,54 %
російська 7,65 %
молдовська 2,41 %
болгарська 0,40 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Паспорт Кіровської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  2. ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 64.
  3. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
  4. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 308.(рос.)
  5. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
  6. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  7. ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1973 р.) / Виконком Одеської обл. Ради депутатів трудящих; П. Ф. Руденко (відп.), В. М. Єгоренкова, М. С. Тищенко (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1973. — С. 110.
  8. ↑ Відомості Верховної Ради України. — 2019 — № 42 — с. 56.
  9. ↑ Інформація щодо стану виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Одеській області в частині перейменованих/не перейменованих назв об’єктів топоніміки (PDF).
  10. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  11. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  12. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калантаївка&oldid=38280489