Новий Гребеник — Вікіпедія

село Новий Гребеник
Вид на село зі сторони Слобідки
Вид на село зі сторони Слобідки
Вид на село зі сторони Слобідки
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130320046389
Облікова картка Новий Гребеник 
Основні дані
Засноване 1920 (104 роки)
Населення ▲ 26 (01.01.2018)[1]
Площа 0,817[2] км²
Густота населення 23,71 осіб/км²
Поштовий індекс 67425
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°55′13″ пн. ш. 30°5′4″ сх. д. / 46.92028° пн. ш. 30.08444° сх. д. / 46.92028; 30.08444
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Новий Гребеник. Карта розташування: Україна
Новий Гребеник
Новий Гребеник
Новий Гребеник. Карта розташування: Одеська область
Новий Гребеник
Новий Гребеник
Мапа
Мапа

CMNS: Новий Гребеник у Вікісховищі

Див. також: Гребеник

Но́вий Гребеник — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 26 осіб. Відноситься до Чобручанського старостинського округу.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1 вересня 1946 року с-ще Новий Гребеник було в складі Шевченківської сільської ради[3].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 36 осіб, з яких 16 чоловіків та 20 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 23 особи.[5]

2010 — 22 особи;

2011 — 22 особи[6].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 82,61 %
російська 17,39 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Паспорт Старостинської сільської ради (PDF). Процитовано 16 січня 2019.
  2. ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  3. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  6. ↑ Роздільнянська районна рада — Паспорт Старостино. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_Гребеник&oldid=40487251