Марківка (Роздільнянський район) — Вікіпедія
село Марківка | |
---|---|
Школа села Марківка | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Тер. громада | Степанівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140150090049172 |
Облікова картка | Марківка |
Основні дані | |
Засноване | 1820 (204 роки) |
Перша згадка | 1820 |
Населення | ▲305 (01.01.2018)[1] |
Площа | 1,601 км² |
Густота населення | 189,88 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67410 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°55′46″ пн. ш. 29°56′49″ сх. д. / 46.92944° пн. ш. 29.94694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 14 м |
Водойми | р. Кучурган |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27 |
Карта | |
Мапа | |
|
Маркі́вка (у минулому — Вікторштадт, Андреуцово, Наксі-Маркове (до 01.02.1945[2]), Марко-Гаюсова, Нове Марково, Клейн-Нейдорф) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 305 осіб.
В 1887 році у селищі Наксія (Марко Гаюсова) Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 26 чоловіків та 31 жінка[3].
Станом на 20 серпня 1892 року при селі Наксія (Клейн-Нейдорф) 1-го стану були польові (1195 десятин, 882 сажні), садові та городні (4 десятини, 1518 сажнів) землеволодіння Ебергарда Шмирера і Міхаеля Майера з товаришами.[4]
У 1896 році в селищі Наксія (Марко-Гаюсова) Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 25 дворів, у яких мешкало 188 людей (102 чоловіка і 86 жінок); при селищі Кардамичівка. В населеному пункті був винний склад[5].
На 1 січня 1906 року в селищі Наксія (Марко-Гаюсова) Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване праворуч Кучургану, були десятинники при економії С. І. Гаіоса; проживали малороси; існували колодязі та став; 35 дворів, в яких мешкало 235 людей (125 чоловіків і 110 жінок)[6].
У 1916 році в селищі Наксія[7] (Марко-Гаюсова) Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 185 людей (69 чоловік і 116 жінок)[8].
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Наксія (Марко-Гаюсова) Ново-Петрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 53 домогосподарства. Для 53 домогосподарів рідною мовою була українська. В селищі 239 людей наявного населення (100 чоловіків і 139 жінок). Родина домогосподаря: 92 чоловіка та 116 жінок (родичів: 5 і 15; найманих робітників: 3 і 8 відповідно). Тимчасово відсутні — 5 чоловіків (солдати Червоної Армії)[9].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 262 особи, з яких 117 чоловіків та 145 жінок.[10]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 304 особи.[11]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,41 % |
російська | 4,28 % |
молдовська | 1,32 % |
- Добровольський Ігор Іванович (1967) — футболіст
- ↑ Паспорт Марківської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 15.(рос.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 22.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 374.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 120.(рос.)
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941 (рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 314.(рос.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 24-25.(рос.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |