Новоградениця — Вікіпедія

село Новоградениця
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130340098719
Облікова картка Новоградениця 
Основні дані
Засноване 1924
Перша згадка 1924 (100 років)
Населення 30 (01.01.2015)[1]
Площа 0,202[2] км²
Густота населення 230,34 осіб/км²
Поштовий індекс 67491
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°39′50″ пн. ш. 30°19′34″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 30.32611° сх. д. / 46.66389; 30.32611
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Новоградениця. Карта розташування: Україна
Новоградениця
Новоградениця
Новоградениця. Карта розташування: Одеська область
Новоградениця
Новоградениця
Мапа
Мапа

Новоградени́ця — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 30 осіб. Належить до Виноградарського старостинського округу.

Історія

[ред. | ред. код]

Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 4 людини:

  • Калин Іван Михайлович
  • Каневець Семен Єфремович
  • Сошина Марія Павлівна
  • Терентєва Ганна Федорівна[3].

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Ново-Градениця був частиною Виноградарської сільської ради, яка була у складі Біляївського району[4].

У 1965 році село у складі Виноградарської сільради перейшло в підпорядкування від Біляївського до Роздільнянського району[5].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Виноградарської сільради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 41 особа, з яких 18 чоловіків та 23 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 41 особа.[7]

2010 — 43;

2011 — 43[8].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 60,98 %
російська 39,02 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Виноградарської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2019. Процитовано 16 червня 2016.
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  3. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 860
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371.
  5. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Виноградарської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2021.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали як рідну мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.