Корчів'я — Вікіпедія
село Корчів'я | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський | ||||
Тер. громада | Костопільська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA56060350120080781 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 715 | ||||
Площа | 0,69 км² | ||||
Густота населення | 894,2 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35064 | ||||
Телефонний код | +380 3657 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°54′56″ пн. ш. 26°24′51″ сх. д. / 50.91556° пн. ш. 26.41417° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 183 м | ||||
Водойми | річка Замчисько | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35024, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Підлужне | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Корчі́в'я — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 715 осіб.
Селом протікає річка Замчисько.
Символи затверджені 28 листопада 2024 року рішенням Костопільської міської ради. Автори – А. Гречило та Ю. Терлецький.
У золотому полі виходить зелений корч, поверх нього на синій балці - срібний карась.
Зелений корч символічно уособлює назву села (герб є промовистим). Синя смуга означає річку Замчисько, а карась - багатство місцевих водойм. Золото (на прапорі - жовтий колір) є символом сільського господарства та добробуту. Щит увінчано золотою сільською короною з колосків, що вказує на статус села.
Квадратне полотнище, яке складається з трьох горизонтальних смуг - жовтої, синьої та жовтої (співвідношення їхніх ширин рівне 3:2:3), на жовтих смугах з нижнього краю виходить зелений корч, на синій - білий карась, повернутий до древка.
У 1906 році село Підлужанської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 43 верст, від волості 5. Дворів 22, мешканців 175[1].
В лісі поблизу с. Корчів'я під час німецько-радянської війни та тимчасової окупації окремих територій фашистськими військами 22.08.1942 розстріляно близько 4 тис. осіб єврейської національності, які перед цим були зібрані окупантами з містечка Степань, сіл Осова, Кричильськ, Корост, Велике Вербче, Волоша, Казимирка та зосереджені у тимчасовому таборі на місці теперішньої штучної водойми (ставка) при в'їзді з боку Костополя.[джерело?]
У селі діє Корчівська початкова школа, Українська православна церква, два магазини, сауна.[джерело?]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 572 особи, з яких 282 чоловіки та 290 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 616 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,87 % |
російська | 0,97 % |
гагаузька | 0,16 % |
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |