Бокшин — Вікіпедія
село Бокшин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Тер. громада | Великомежиріцька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060090030047518 |
Облікова картка | Бокшин |
Основні дані | |
Засноване | 1577 |
Населення | 99 |
Площа | 0,554 км² |
Густота населення | 178,70 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34730 |
Телефонний код | +380 3651 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°36′57″ пн. ш. 26°51′26″ сх. д. / 50.61583° пн. ш. 26.85722° сх. д. |
Відстань до обласного центру | 45 км |
Відстань до районного центру | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Рівненська область, Корецький район, с. Світанок |
Карта | |
Мапа | |
Бо́кшин — село у складі Великомежиріцької сільської громади Рівненського району Рівненської області; населення – 99 осіб.
Від давньослов'янського прізвиська Бокша, яке, у свою чергу, означає корову з білою плямою на боці[1].
- 1577 — перша письмова згадка про село, як про власність Романа Гойського[2].
- 1650 — власність Казимира Нарушевича[3].
- 1651 — у селі налічувалося 10 будинків[3].
- 1675 — власність пінського маршалка князя Кароля Дольського[3].
- 1897 — 18 будинків, 207 мешканців[3].
- У 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 49 верст, від волості 5. Дворів 39, мешканців 211[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99 | 100% |
- Церква Св. Параскеви П'ятниці.
- ↑ Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів, 1990. — С. 64.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T.15. — Warszawa, 1900. — S. 189.
- ↑ а б в г Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 120.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 12 лютого 2020.
- Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. — Луцьк, 2000. — 144 с.