French
DeutschСухівці (Рівненський район) — Вікіпедія
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2021) |
| село Сухівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Тер. громада | Зорянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060270150079172  |
| Облікова картка | с. Сухівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1446 |
| Населення | 551 |
| Площа | 1,37 км² |
| Густота населення | 402,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35335 |
| Телефонний код | +380 362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°39′11″ пн. ш. 25°51′23″ сх. д. / 50.65306° пн. ш. 25.85639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 195 м |
| Водойми | струмок Сухівський |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35333, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Радухівка, вул. Незалежності, 22 |
| Карта | |
  Сухівці | |
 Сухівці | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Су́хівці — село в Зорянській сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 551 осіб.
У селі бере початок струмок Сухівський.
Територія, на якій розташоване село, з 10 століття входила до складу Київської Русі.
З 11 століття — це землі пересопницького князівства з центром у Пересопниця.Очевидно, саме в цей час в селі Сухівці в урочищі «Замок», що знаходилося на мисі високої берегової тераси на правому березі колишньої річки Стубелки, виникло городище. Про це свідчать знахідки кераміки 11-13 століття.
У 1199 ро територія села разом з Пересопницьким князівством входить до складу Галицько — Волинського князівства.
У 1241 році через наші землі пройшло величезне військо монголо — татар.
З 1352 року територія входить до складу Великого князівства Литовського. Але після об'єднання Литви і Польщі (1569 р.) на сухівецькій землі, як і на весь край, поширюється влада польських феодалів.
Найдавніші вісті про Сухівці виринають з акта 1446 року .У ньому сказано що Свидригайло надає Михайлу Чорторийському маєтності Жуківскої волості серед котрих називаються Сухівці, але чомусь як «Суховсь», яке «Словник староукраїнської мови» за 1978 рік подає у реконструкції «Суховесь».
У 1570 році «село Суховцы» згадує реєстр податкових повинностей, за яким воно платить від 46 «димів», утримує 2 замкові «городні» . Накладна Пронського, дана 1587 року Жаславському на містечко Жуків, містить запис « з селом Суховцами», а документ наступного року — «при Суховецком дворе».
Донесення 1548 року іменує Сухівці дещо інакше .У ньому сказано, що при дорозі на «Суховіце» озброєні нападики пограбували з дворових возів весь «помол» зерна, а через рік виринає свідчення про пожежу лісу в «Горах близ Суховец», з приводу чого в «Суховцы» приїжала повітова комісія.
Акт 1744 року оскаржує Францішка Любомирського за перетримування селян — утікачів Казимира Стецького з «Суховец». У цьому році згоріли забудови гайового в «суховецком лесу» і колишній вітряк.
За даними 1889 року "с. Суховцы при безыменном ручье волости Дядьковической " утримувало 78 дворів, 620 парафіян, з яких 28 римокатоликів . У церкві Пресвятої Богородиці (Покрови), збудованій десь у 1750 році на кошти поміщика Новобільського й селян, зберігалися копії метричних книг з 1823 року. Тут були зосереджені цінні стародруки, рукописи.
Назву Сухівці можна осмислити як "сухе село, де перша частина у значенні «малоземельне». Околиця Сухівців заселена давно, про що свідчать старовинні могильники, кургани, колись фортечна гора Заммок, де, гадають, було розміщене староруське городище із захисною водоймою річки
(21.12.1922-21.06.2006 роки) Народився у селі Сухівці Рівненської області Рівненського району.
Був призваний до військової служби у березні 1944 року.
Додому повернувся у лютому 1945 року.
На фронті був кулеметником 24 гвардійського стрілецького полку, Другий Білоруський фронт. 10 жовтня 1944 року його поранило осколком і ліве передпліччя. Поранення було важким, після лікування у госпіталі він був визнаний інвалідом війни.
Нагороджений медалями: медаллю «За відвалу», Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» [1]
Народився 8 грудня 1926 року.
Воював у 139 запасному полку.
Мобілізований у 1944 році.
Нагороджений : медаллю Жукова, Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» , Орденом «За мужність», Медаллю «Захиснику Вітчизни».
(13.12.1925-)
Народився в с. Сухівці Рівненської області Рівненського району.
Призваний в ряди Радянської Армії у березні 1944 року. Після 4-х місячної підготовки попав на Перший Білоруський фронт під командуванням Рокоссовського.
Воював на території Польщі, був автоматником.
На початку 1945 року був поранений в плече. Після лікування в госпіталі продовжував воювати в авіаційних військах. Салют Перемоги зустрів у Польщі.
Після закінчення війни продовжував військову службу.
Повернувся додому у 1947 році
Нагороджений: Медаллю Жукова, медаллю «Захиснику Вітчизни», медаллю «Воздушо-десантные войска», Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Орденом «За мужність», Орденом Вітчизняної війни ІІІ ступеня.
Свято — Покровська церква
Збудована десь у 1750 році на кошти поміщика Новобільського й селян, зберігалися копії метричних книг з 1823 року. Тут були зосереджені стародруки, рукописи.
У селі народився заслужений журналіст України, багатолітній головний редактор газети «Молодь України» Володимир Боденчук (1955 — 2006).
Федоришин Микола — директор КЗ «Культурно — археологічний центр „Пересопниця“»
1952 року на хуторі поблизу села енкаведистами вбито художника та діяча Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради Ніла Хасевича, якому у 1992 встановлено пам'ятний знак (художник Валерій Войтович).
- Погода в селі Сухівці [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
