Рясники — Вікіпедія
село Рясники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Тер. громада | Бабинська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060010090074962 |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 675 |
Площа | 1,38 км² |
Густота населення | 500,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35430 |
Телефонний код | +380 3650 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°37′40″ пн. ш. 26°30′32″ сх. д. / 50.62778° пн. ш. 26.50889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 195 м |
Водойми | річка Горинь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35430, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Рясники |
Карта | |
Мапа | |
|
Ря́сники — село Бабинської ТГ Рівненського району Рівненської області.
Село розташоване на правому березі річки Горинь.
Станом на др. пол. XVI ст. Рясники у володінні шляхтичів Гостських. 1578 року Ярофій Гостський записав село у вічне володіння своїй дружині Ганні з Козинських. У договорі про розмежування її земель з володіннями Андрія Бабинського від 1588 року, Рясники згадуються все ще, як її власність.
В кінці XVIII ст. село у власності Генріха Немирича. На поч ХІХ ст. переходить його родичу Лукашу Лежницькому.
У 1897 році с. Рясники нараховувало 62 двори і близько 400 мешканців.
У 1906 році село Бугринської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 36 верст, від волості 11. Дворів 148, мешканців 940[1].
Нині в Рясниках налічується понад 200 дворів (включно з дачниками) і постійним населенням 675 людей.
Немирич Генріх Бонавентурович власник ... - до 1800[2]
Лежницький Лукаш власник 1800 - 1807 [3]
Стецький Людвик власник 1807 - 1832[4]
Стецький Генрик Людвикович власник 1833 - ...
Абамелек Ганна Петрівна (з останнього грузинського царського роду Багратіоні) власниця 1860 ~ 1900 (пом. 18 серпня 1903р у віці 78 років. Рясники)[5]
Ушинська (Виноградська) Марія Миколаївна власниця 1900 ~ 1903 (пом.11 травня 1903р у віці 43 роки. Рясники)[5]
Ушинський Костянтин Костянтинович власник 1903 ~ 1917[5]
Поспіловська (Ушинська) Маріамна поміщиця 1920 ~ 1939[6][7]
- Річ Посполита — Волинське воєводство, Острозький повіт (до 1793)
- Російська імперія — Волинське намісництво, Острозький повіт (1793 ~ 1795)
- Російська імперія — Волинська губернія, Острозький повіт (1795 - 1917)
- Українська Народна Республіка — Погоринська Земля, Рівненський земський центр (1917)
- Українська Держава — Волинська губернія (1918)
- Польська республіка — Волинське воєводство, Рівненський повіт, Бугринська ґміна[8] (1920 - 17.10.1939)
У селі поховані Марія Миколаївна Ушинська (1859—1903) та Лідія Олександрівна баронеса Врангель (1881—1910).
- Марія Миколаївна Ушинська була невісткою славетного українського педагога XIX ст. Костянтина Дмитровича Ушинського, дружиною його сина Костянтина. Син Костянтина Дмитровича та Надії Семенівни Ушинських Костянтин проживав разом з дружиною Марією наприкінці XIX на початку XX століття у своєму маєтку в с. Рясники. В роду Ушинських були такі відомі українські прізвища як Лизогуби, Дорошенки, Розумовські.
- Веніславський Олександр Станіславович (1897—1989) художник.
- Веніславський Микола Олександрович (1930—2006) — український актор, балетмейстер, фотохудожник.
- Павлюк Пилип Матвійович — громадський і кооперативний діяч 1920-х-1930 рр., автор повісті «Козацький монастир» 1936 р., наукової розвідки «Історія села Дермані» 1935 р. , «Волинська Українська кооперація у минулому й сучасному» 1937 р., «Волинська Швейцарія» 1926 р. , «Про виховання молоді», 1926 р.. Батько українського поета — Антіна Павлюка.
- Павлюк Антін (1899—1937) — український поет, прозаїк, перекладач.
- Павлюк Тарас Миколайович (1969 - 2022) - молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Поспіловський Дмитро Володимирович (1935—2014) — канадський історик українського походження, публіцист, економіст і радянолог. Правнук відомого педагога Костянтина Дмитровича Ушинського.
- Усик Ігор Олегович (1994—2022) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Згідно з повітовим переписом Бугринської ґміни Рівненського повіту, станом на жовтень 1936 року було зареєстровано 1200 осіб.
До 1917 року в селі повноцінно працювали гуральня та млин. В радянський період функціонував колгосп. Після здобуття Україною незалежності він був переформатований у фермерське сільське господарство. На сьогодні в селі розташовані школа I-III ст., бібліотека, ковбасний цех, пилорама та декілька магазинів.
- Могила Марії Ушинської та баронеси Врангель в Рясниках.
- Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.— Т. 2: Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский / Составил Н. И. Теодорович.— Почаев, 1889.— С. 725.
- Рясники // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 539. (пол.).— S. 539. (пол.)
- Raśniki 2.), wś nad Horyniem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 529. (пол.).— S. 529. (пол.)
- Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство / Ол. Баранович; ВУАН; соц.-екон. від.; комісія іст.-географ. - Київ : Укрполіграфоб'єднання ім. Леніна, 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / ВУАН; ВУАН. – 1930. ст 51
- Національно-визвольна війна в Україні. 1648—1657. Збірник за документами актових книг / Керівник проекту Музичук О. В.; Упор.: Сухих Л. А., Страшко В. В. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — К., 2008. — 1011 с. Ст. 89
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 970.
- ↑ Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 990.
- ↑ Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 1036.
- ↑ а б в Державний Архів Рівненської Області (ДАРО) фонд 740, опис 2, спр 81.
- ↑ Державний Архів Рівненської Області (ДАРО) фонд 740, опис 6, спр 82.
- ↑ Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 1037.
- ↑ Eastern Borderlands Places.