Кузнецов Михайло Георгійович — Вікіпедія

Кузнецов Михайло Георгійович
Народився	1904 Миронівка, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	22 березня 1958(1958-03-22) Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС (1958)
Нагороди

Миха́йло Гео́ргійович Кузнецо́в (1904, Миронівка, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 22 березня 1958(1958-03-22), Ростов-на-Дону) — радянський державно-партійний діяч. Перший секретар Ізмаїльського обкому КП(б)У (1940–1941), перший секретар Чернігівського обкому КП(б)У (1943–1948). Депутат Верховної Ради СРСР I та II скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

Народився в родині залізничника. У 1920 році закінчив Городецьку початкову школу і вступив до комсомолу. З 1921 року працював агентом карного розшуку в Київській губернії.

До 1925 року — в Київській губернській надзвичайній комісії (ЧК). Перебував на комсомольській роботі, вибирався секретарем Ново-Шепелицького районного комітету комсомолу Малинського округу.

У 1927 році закінчив дворічну школу радянського та партійного будівництва у Києві.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1928 року — на профспілковій роботі. У 1930—1931 роках - редактор Лохвицької районної газети. Потім — на партійній роботі в Куликівській та Путивльській машинно-тракторних станціях (МТС) Чернігівської області.

З 1937 по 1938 рік — 1-й секретар Грем'яцького районного комітету КП(б) України (Чернігівська область). З 1938 по грудень 1939 року — секретар Чернігівського міського комітету КП(б)У.

17 грудня 1939 — серпень 1940 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

Від серпня 1940 року до початку німецько-радянської війни — 1-й секретар Аккерманського (Ізмаїльського) обласного комітету КП(б) України.

У Червоній армії: з 1941 року — член Військової ради Приморської армії; з 1942 року — член Військової ради Воронезького фронту, генерал-майор інтендантської служби; до вересня 1943 року — член Військової ради Волховського фронту, генерал-майор інтендантської служби.

Від 12 вересня 1943 до 3 березня 1948 року — 1-й секретар Чернігівського обласного і міського комітетів КП(б) України.

Після 1948 року — парторг ЦК ВКП(б) на будівництві Волго-Донського каналу.

До березня 1958 року — заступник голови виконавчого комітету Ростовської обласної ради депутатів трудящих.

Помер 22 березня 1958 року в місті Ростові-на-Дону. Похований на Братському цвинтарі Ростова-на-Дону.

• генерал-майор інтендантської служби (6.12.1942)

• орден Леніна (23.01.1948)
• орден Трудового Червоного Прапора
• два ордени Червоного Прапора (1945, 1945)
• орден Вітчизняної війни I ступеня (1.02.1945, за успішне виконання плану хлібозаготівлі 1944 року)
• медаль «За оборону Одеси»
• медаль «За оборону Севастополя»
• медалі

• Кузнецов Михаил Георгиевич [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
• Кузнецов Михайло Георгійович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 113–114.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 55.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.