Населення Болгарії — Вікіпедія

Населення Болгарії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність7,186 млн осіб
Густота65,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції0,29 ‰
Природний рух
Природний приріст▼-0,58 %
Народжуваність8,92 ‰
Фертильність1,45 дітей на 1 жінку
Смертність14,44 ‰
Смертність немовлят8,66 ‰
Вікова структура
 • до 14 років14,53 %
 • 15–64 років66,75 %
 • старіші за 65 років18,72 %
Середня тривалість життя74,39 року
 • чоловіків71,05 року
 • жінок77,93 року
Статева структура
загалом0,95 чол./жін.
при народженні1,06 чол./жін.
до 15 років1,06 чол./жін.
15–64 років1,05 чол./жін.
після 65 років0,69 чол./жін.
Етнічні групи
Націяболгари
Найбільший етносболгари
Мови
Офіційнаболгарська
Також у побутітурецька, циганська

Населення Болгарії. Чисельність населення країни 2015 року становила 7,186 млн осіб (101-ше місце у світі)[1]. Чисельність болгар стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 8,92 ‰ (210-те місце у світі), смертність — 14,44 ‰ (3-тє місце у світі), природний приріст — -0,58 % (225-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Населення Болгарії порівняно з 1988 роком скоротилося більше ніж на 1,5 млн (з 8,98 млн) як за рахунок природного так і за рахунок міграційного скорочення. За базовим варіантом прогнозу чисельність населення Болгарії до 2020 року скоротиться до 7,137 млн осіб (7,22 млн осіб за високим варіантом прогнозу, 7,095 млн осіб за низьким), до 2040 року до 6,30 млн осіб (6,63 млн осіб за високим варіантом прогнозу, 6,134 млн осіб за низьким), до 2060 року до 5,475 млн осіб (6,09 млн осіб за високим варіантом прогнозу, 5,19 млн осіб за низьким).

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Болгарії, станом на 2015 рік, дорівнює 8,92 ‰ (210-те місце у світі); 2008 року — 10,2 ‰[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,45 дитини на одну жінку (204-те місце у світі); 2008 року — 1,48[1]. Рівень застосування контрацепції 69,2 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,3 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Болгарії 2015 року становила 14,44 ‰ (3-тє місце у світі); 2008 року — 14,5 ‰[1]. Смертність в селах майже вдвічі вища (20,4 ‰, ніж у містах (12,1 ‰).

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,58 % (депопуляція) (225-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Болгарії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Болгарії становить 42,4 року (25-те місце у світі): для чоловіків — 40,6, для жінок — 44,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,39 року (120-те місце у світі), для чоловіків — 71,05 року, для жінок — 77,93 року; 2008 року ці показники дорівнювали 72,82, 69,22 і 76,66 року, відповідно[1].

Вікова структура населення Болгарії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 14,53 % (538 266 чоловіків, 505 927 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 9,95 % (373 340 чоловіків, 341 507 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 43,35 % (1 598 130 чоловіків, 1 517 744 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 13,45 % (451 841 чоловік, 514 696 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,72 % (547 887 чоловіків, 797 555 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,2; коефіцієнт розлучуваності — 1,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,3 року, жінки — 26,9 року, загалом — 28,6 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 65,9 особи/км² (144-те місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, з дещо підвищеною густотою навколо великих міст.

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Болгарії

Болгарія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 73,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,31 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Софія (столиця) — 1,226 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Області Населення № Назва Області Населення
Софія
Софія
Пловдив
Пловдив 		1 Софія Столична 1 204 685 11 Перник Перницька 80 191 Варна
Варна
Бургас
Бургас
2 Пловдив Пловдивська 338 153 12 Хасково Хасковська 76 397
3 Варна Варненська 334 870 13 Ямбол Ямбольська 74 132
4 Бургас Бургаська 200 271 14 Пазарджик Пазарджицька 71 979
5 Русе Русенська 149 642 15 Благоєвград Благоєвградська 70 881
6 Стара Загора Старозагорська 138 272 16 Велико-Тирново Великотирновська 68 783
7 Плевен Плевенська 106 954 17 Враца Врачанська 60 692
8 Сливен Сливенська 91 620 18 Габрово Габровська 58 950
9 Добрич Добрицька 91 030 19 Асеновград Пловдивська 50 846
10 Шумен Шуменська 80 855 20 Видин Видинська 48 071
Співвідношення міського і сільського населення за даними переписів
Перепис Міське
населення 		% Сільське
населення 		%
1887 593 547 18,8 2 560 828 81,2
1892 652 328 19,7 2 658 385 80,3
1900 742 435 19,83 3 001 848 80,17
1910 829 522 19,13 3 507 991 80,87
1920 966 375 19,94 3 880 596 80,06
1934 1 302 551 21,43 4 775 388 78,57
1946 1 735 188 24,68 5 294 161 75,32
1956 2 556 071 33,57 5 057 638 66,43
1965 3 822 824 46,46 4 405 042 53,54
1975 5 061 087 57,99 3 666 684 42,01
1985 5 799 939 64,81 3 148 710 35,19
1992 5 704 552 67,21 2 782 765 32,79
2001 5 474 534 68,98 2 454 367 31,02
2011 5 339 001 72,5 2 025 569 27,5

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,29 ‰ (126-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 13,82 тис. біженців з Сирії. За приблизними оцінками влітку 2016 року до країни прибуло додатково 41,57 тис. біженців з Сирії[1].

У країні перебуває 67 осіб без громадянства[1].

Болгарія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
болгари
  
 76.9%
турки
  
 8%
цигани
  
 4.4%
інші
  
 10.7%
Докладніше: Народи Болгарії, Турки в Болгарії та Цигани в Болгарії

Головні етноси країни: болгари — 76,9 %, турки — 8 %, цигани — 4,4 %, росіяни, вірмени і румуни разом — 0,7 %, інші — 10 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Етнічна карта Болгарії на рівні поселення, перепис 2011 року
Етнічна карта Болгарії на муніципальному рівні, перепис 2011 року
Національний склад областей за переписом 2011 року[5]
Область Болгари Турки Цигани
Благоєвградська 89 % 6 % 3 %
Бургаська 80 % 13 % 5 %
Добрицька 75 % 13 % 9 %
Габровська 92 % 6 % 1 %
Хасковська 79 % 13 % 7 %
Кирджалійська 30 % 66 % 1 %
Кюстендильська 93 % 0 % 6 %
Ловецька 91 % 3 % 4 %
Монтанська 86 % 0 % 13 %
Пазарджицька 84 % 6 % 8 %
Перницька 96 % 0 % 3 %
Плевенська 91 % 4 % 4 %
Пловдивська 87 % 6 % 5 %
Разградська 43 % 50 % 5 %
Русенська 81 % 13 % 4 %
Шуменська 59 % 30 % 8 %
Сілістринська 57 % 36 % 5 %
Сливенська 77 % 10 % 12 %
Смолянська 91 % 5 % 0 %
Софія 96 % 1 % 2 %
Софійська 91 % 0 % 7 %
Старозагорська 86 % 5 % 8 %
Тирговиштська 55 % 36 % 7 %
Варненська 87 % 7 % 3 %
Великотирновська 90 % 7 % 2 %
Видинська 91 % 0 % 8 %
Врачанська 93 % 0 % 6 %
Ямбольська 87 % 3 % 8 %

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Болгарії

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Болгарії (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
болгарська
  
 76.8%
турецька
  
 8.2%
циганська
  
 3.8%
інші
  
 10.5%
Докладніше: Мови Болгарії

Офіційна мова[6]: болгарська, нею володіє 76,8 % населення країни. Використовується також турецька — 8,2 %, циганська — 3,8 %, інші — 10,5 % (дані на 2011 рік)[7][8]. Болгарія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[9].

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Болгарії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
православні
  
 59.4%
мусульмани
  
 7.8%
інші
  
 1.7%
атеїсти
  
 3.7%
агностики
  
 27.4%
Докладніше: Релігія в Болгарії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 59,4 %, іслам — 7,8 %, інші — 1,7 % (римо-католицтво, протестантизм, Вірменська апостольська церква, юдаїзм), не сповідують жодної — 3,7 %, не визначились — 27,4 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Болгарії

Рівень письменності 2015 року становив 98,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,7 % — серед чоловіків, 98,1 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,5 % ВВП країни, станом на 2012 рік (108-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Болгарії

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,87 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,4 % ВВП країни (71-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 8,66 ‰ (150-те місце у світі); хлопчиків — 9,73 ‰, дівчаток — 7,52 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 11 випадків на 100 тис. народжень (152-ге місце у світі)[1].

Болгарія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (72-ге місце у світі)[1].

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 99 % в сільській місцевості; загалом 99,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 86,8 %, в сільській місцевості — 83,7 %, загалом по країні — 86 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 6,12 км³ на рік, або 821,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 16 % припадає на побутові, 68 % — на промислові, 16 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 51,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,5 %; частка осіб похилого віку — 30,4 %, або 3,3 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 21,8 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 35,2 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,072 млн унікальних інтернет-користувачів (75-те місце у світі), що становило 56,7 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,535 млн осіб (113-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 7 %; промисловість і будівництво — 30,1 %; сфера послуг — 62,9 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10 % працездатного населення, 2014 року — 10,7 % (118-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 23,8 %, серед юнаків — 23,8 %, серед дівчат — 23,7 % (30-те місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність у Болгарії

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Головний європейський перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну, південноамериканського кокаїну на європейський ринок; незначний виробник перкурсорів; через корупцію країна уразлива до відмивання грошей організованої злочинності через фінансові установи (оцінка ситуації 2008 року)[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми в Болгарії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Болгарії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Болгарії
Рік Населення Зміна
700 1 100 000 —
1365 2 600 000 +136.4%
1887 3 154 375 +21.3%
1892 3 310 713 +5.0%
1900 3 744 283 +13.1%
1905 4 035 575 +7.8%
1910 4 337 513 +7.5%
1920 4 846 971 +11.7%
1926 5 528 741 +14.1%
1934 6 077 939 +9.9%
1946 7 029 349 +15.7%
1956 7 613 709 +8.3%
1965 8 227 966 +8.1%
1975 8 727 771 +6.1%
1985 8 948 649 +2.5%
1989 9 009 018 +0.7%
1992 8 487 317 −5.8%
2001 7 932 984 −6.5%
2011 7 364 570 −7.2%
2014 7 245 677 −1.6%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи

[ред. | ред. код]

Демографічна політика

[ред. | ред. код]

Поступове зменшення кількості болгарського населення перешкоджає економічному зростанню та поліпшенню добробуту, а заходи управління, зроблені для пом'якшення негативних наслідків, не враховують сутність проблеми. Програма уряду на період 2017 - 2021 рр. є першою, яка спрямована на скасування тенденції. Програма також визначає пріоритетні засоби для досягнення цієї мети: заходи щодо підвищення народжуваності, зменшення еміграції молоді та створення регуляторної та інституційної спроможності для впровадження сучасної імміграційної політики, що відповідає потребам болгарського бізнесу.[12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Bulgaria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. ↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
  4. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. ↑ (болг.) Населення за етнічною самоідентифікацією. [Архівовано 2012-04-22 у Wayback Machine.] — Национален статистически институт Република България.
  6. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. ↑ (болг.) Население и демографски процеси. [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.] — Национален статистически институт Република България.
  8. ↑ (болг.) Население към 01.03.2001 г. по области и майчин език. NSI. 1 березня 2001. Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 09.12.2010.
  9. ↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  10. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  11. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  12. ↑ (англ.) (болг.) L. Ivanov. Demographic priorities and goals of the Government Program 2017–2021. [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Presentation at the round table Demographic Policies and Labour Mobility organized by the Ministry of Labour and Social Policy, and the State Agency for the Bulgarians Abroad. Sofia, 19 September 2017. 4 pp.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Болгарії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Болгарії&oldid=43638692