Населення Федеративних Штатів Мікронезії — Вікіпедія

Населення Федеративних Штатів Мікронезії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність105,2 тис. осіб
Густота149,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції20,93 ‰
Природний рух
Природний приріст−0,46 %
Народжуваність20,54 ‰
Фертильність2,49 дітей на 1 жінку
Смертність4,23 ‰
Смертність немовлят21,18 ‰
Вікова структура
 • до 14 років31,34 %
 • 15–64 років65,13 %
 • старіші за 65 років3,53 %
Середня тривалість життя72,62 року
 • чоловіків70,59 року
 • жінок74,75 року
Статева структура
загалом0,98 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,03 чол./жін.
15–64 років0,98 чол./жін.
після 65 років0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Націямікронезійці
Найбільший етнострукці
Нацменшинипонпейці, косреанці, япці
Мови
Офіційнаанглійська
Також у побутічуукська, косяе, понапе, япська

Населення Федеративних Штатів Мікронезії. Чисельність населення країни 2015 року становила 105,2 тис. осіб (194-те місце у світі)[1]. Чисельність мікронезійців стабілізувалась і незначно зменшується, народжуваність 2015 року становила 20,54 ‰ (81-ше місце у світі), смертність — 4,23 ‰ (204-те місце у світі), природний приріст — −0,46 % (223-тє місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Федеративних Штатах Мікронезії, станом на 2015 рік, дорівнює 20,54 ‰ (81-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,49 дитини на одну жінку (77-ме місце у світі)[1].

Смертність у Федеративних Штатах Мікронезії 2015 року становила 4,23 ‰ (204-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив -0,46 % (депопуляція) (223-тє місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Федеративних Штатів Мікронезії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Федеративних Штатів Мікронезії становить 24 роки (158-ме місце у світі): для чоловіків — 24,7 для жінок — 25,3 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,62 року (137-ме місце у світі), для чоловіків — 70,59 року, для жінок — 74,75 року[1].

Вікова структура населення Федеративних Штатів Мікронезії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 31,34 % (16 761 чоловік, 16 215 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20 % (10 576 чоловіків, 10 469 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 38,41 % (19 583 чоловіки, 20 827 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 6,72 % (3494 чоловіки, 3580 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,53 % (1660 чоловіків, 2051 жінка)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 27,5 року, жінки — 25,5 року, загалом — 26,5 року (дані за 2010 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 149,2 особи/км² (82-ге місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]

Федеративні Штати Мікронезії середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 22,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,27 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Палікір (столиця) — 7,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 20,93 ‰ (221-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Федеративні Штати Мікронезії є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
трукці
  
49.3%
понпейці
  
29.8%
косреанці
  
6.3%
япці
  
10.7%
полінезійці
  
1.6%
азіати
  
1.4%
інші
  
0.8%

Головні етноси країни: трукці — 49,3 %, понпейці — 29,8 %, косреанці — 6,3 %, япці — 10,7 %, полінезійці — 1,6 %, азіати — 1,4 %, інші — 0,8 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Мови Мікронезії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
%
трукська
  
%
косяе
  
%
понапе
  
%
япська
  
%
улітійська
  
%
волеаї
  
%
нукуоро
  
%
капінкамарангі
  
%

Офіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: чуукська (трукська), косяе, понапе, япська, улітійська, волеаї, нукуоро, капінкамарангі.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії Мікронезії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
54.7%
протестанти
  
41.1%
мормони
  
1.5%
інші
  
1.9%
атеїсти
  
0.7%
агностики
  
0.1%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 54,7 %, протестантизм — 41,1 % (конгрегації — 38,5 %, баптизм — 1,1 %, адвентизм — 0,8 %, Асамблея Бога — 0,7 %), мормони — 1,5 %, інші — 1,9 %, не сповідують жодної — 0,7 %, не визначились — 0,1 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,18 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 13,7 % ВВП країни (6-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 21,18 ‰ (82-ге місце у світі); хлопчиків — 23,46 ‰, дівчаток — 18,79 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 100 випадків на 100 тис. народжень (71-ше місце у світі)[1].

Федеративні Штати Мікронезії входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 33,2 % (12-те місце у світі)[1].

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94,8 % населення в містах і 87,4 % в сільській місцевості; загалом 89 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 85,1 %, у сільській місцевості — 49 %, загалом по країні — 57,1 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 62,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 55,3 %; частка осіб похилого віку — 7,1 %, або 14,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2000 року перебувало 26,7 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, у країні 42,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 33 тис. унікальних інтернет-користувачів (196-те місце у світі), що становило 31,5 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2010 року становили 37,92 тис. осіб (199-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,9 %; промисловість і будівництво — 5,1 %; держслужбовці — 75 %; сфера послуг — 19 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2010 року дорівнювало 16,2 % працездатного населення (157-ме місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Мікронезія — великий споживач марихуани[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Федеративних Штатів Мікронезії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться державними установами.

Переписи

[ред. | ред. код]
Переписи населення
Рік Населення Зміна
1920 29 660
1925 29 810 +0.5%
1930 29 727 −0.3%
1935 29 920 +0.6%
1958 39 289 +31.3%
1967 50 172 +27.7%
1973 62 357 +24.3%
1980 73 159 +17.3%
1989 95 740 +30.9%
1994 105 506 +10.2%
2000 107 008 +1.4%
2010 102 624 −4.1%
Джерело: Дані офіційних переписів[7][8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар The Federated States of Micronesia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 13 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (англ.) Census of 2010 (англ.). pacificweb.org. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 6 березня 2015 року. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |brisé le= (довідка)
  8. (англ.) Census of 1994 (англ.). pacificweb.org. Процитовано 6 березня 2015 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]