Населення Кабо-Верде — Вікіпедія

Населення Кабо-Верде
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	545,9 тис. осіб
Густота	129,2 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0,63 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲1,36 %
Народжуваність	20,33 ‰
Фертильність	2,29 дітей на 1 жінку
Смертність	6,11 ‰
Смертність немовлят	23,45 ‰
Вікова структура
• до 14 років	30,1 %
• 15–64 років	64,82 %
• старіші за 65 років	5,08 %
Середня тривалість життя	71,85 року
• чоловіків	69,58 року
• жінок	74,19 року
Статева структура
загалом	0,94 чол./жін.
при народженні	1,03 чол./жін.
до 15 років	1,01 чол./жін.
15–64 років	0,85 чол./жін.
після 65 років	0,61 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	кабовердійці
Мови
Офіційна	португальська

Населення Кабо-Верде. Чисельність населення країни 2015 року становила 545,9 тис. осіб (174-те місце у світі)^[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,33 ‰ (82-ге місце у світі), смертність — 6,11 ‰ (161-ше місце у світі), природний приріст — 1,36 % (87-ме місце у світі) .

Народжуваність в Кабо-Верде, станом на 2015 рік, дорівнює 20,33 ‰ (82-ге місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,29 дитини на одну жінку (93-тє місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 61,3 % (станом на 2005 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,5 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2005 рік)^[1].

Смертність в Кабо-Верде 2015 року становила 6,11 ‰ (161-ше місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,36 % (87-ме місце у світі)^[1].

Середній вік населення Кабо-Верде становить 24,9 року (157-ме місце у світі): для чоловіків — 24,1, для жінок — 25,7 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 71,85 року (147-ме місце у світі), для чоловіків — 69,58 року, для жінок — 74,19 року^[1].

Вікова структура населення Кабо-Верде, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 30,1 % (82 623 чоловіки, 81 731 жінка);
• молодь віком 15—24 роки — 20,99 % (57 307 чоловіків, 57 303 жінки);
• дорослі віком 25—54 роки — 38,53 % (102 186 чоловіків, 108 177 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,29 % (12 194 чоловіки, 16 709 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,08 % (10 466 чоловіків, 17 297 жінок)^[1].

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 26,2 року, жінки — 21,5 року, загалом — 23,9 року (дані за 2010 рік)^[2].

Густота населення країни 2015 року становила 129,2 особи/км² (92-ге місце у світі)^[1]. Розміщення населення на 9 населених островах країни досить нерівномірне. Східні острова мають посушливий клімат і заселені спорадично, здебільшого населення займається видобутком солі, риболовлею й обслуговує туристів. Більша частина населення розміщується на південних островах. Інтенсивне землеробство і випасне скотарство на схилах призвели до деградації вразливих вулканічних ґрунтів, посиленню ерозії, чим значно звузили ареал сільськогосподарського розселення.

Кабо-Верде високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 65,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,99 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Прая (столиця) — 145,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)^[1].

п о р Найбільші міста Кабо-Верде Instituto Nacional de Estatística, 2010.
	№	Назва	Муніципалітет	Населення
Прая Мінделу	1	Прая	Прая	127 832	Санта-Марія Ассомада
	2	Мінделу	Сан-Вісенті	70 468
	3	Санта-Марія	Сал	23 839
	4	Ассомада	Санта-Катаріна	12 026
	5	Порто-Ново	Порто-Ново	9 430
	6	Педра-Бадежу	Санта-Круз	9 345
	7	Сан-Філіп	Сан-Філіп	8 125
	8	Таррафал	Таррафал	6 177
	9	Сал-Рей	Боа-Вішта	5 407
	10	Сідаді-Велья	Рібейра-Гранді	4 625

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,63 ‰ (140-ве місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

У країні перебуває 115 осіб без громадянства^[1].

Кабо-Верде є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[3].

Головні етноси країни: креоли — 71 %, африканці — 28 %, європейці — 1 % населення^[1].

• 
  Селянська родина кабовердійців
• 
  Кабовердійки
• 
  Кабовердійські діти грають на вулиці в карамболу

Офіційна мова^[4]: португальська. Інші поширені мови: креольська мова кріолу (суміш португальської з лексикою західноафриканських мов).

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 77,3 %, протестантизм — 3,7 % (назарейці — 1,7 %, адвентизм — 1,5 %, Царство Боже — 0,4 %), інші течії християнства — 4,3 % (християни-раціоналісти — 1,9 %, свідки Єгови — 1 %, Асамблея Бога — 0,9 %, Новоапостольська церква — 0,5 %), іслам — 1,8 %, інші — 1,3 %, не сповідують жодної — 10,8 %, не визначились — 0,7 % (станом на 2010 рік)^[1].

Рівень письменності 2015 року становив 87,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 92,1 % — серед чоловіків, 83,1 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 5 % ВВП країни, станом на 2013 рік (76-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2014 рік).

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,31 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,8 % ВВП країни (164-те місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 23,45 ‰ (76-те місце у світі); хлопчиків — 26,89 ‰, дівчаток — 19,91 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 42 випадків на 100 тис. народжень (83-тє місце у світі)^[1].

Кабо-Верде входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Станом на серпень 2016 року в країні зареєстровано випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності^[1].

2014 року зареєстровано 3,4 тис. хворих на СНІД (112-те місце в світі), це 1,09 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (44-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (125-те місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 11,7 % (131-ше місце у світі)^[1].

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94 % населення в містах і 87,3 % в сільській місцевості; загалом 91,7 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 81,6 %, в сільській місцевості — 54,3 %, загалом по країні — 72,2 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2004 рік, дорівнює 0,02 км³ на рік, або 48,57 тонни на одного мешканця на рік: з яких 6 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 93 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 45,1 %; частка осіб похилого віку — 7 %, або 14,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2000 року перебувало 30 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,9 %, верхній дециль — 40,6 % (станом на 2001 рік)^[1].

Станом на 2012 рік, у країні 153,27 тис. осіб не має доступу до електромереж; 70,6 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 84,4 %, у сільській місцевості — 46,8 %^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 235 тис. унікальних інтернет-користувачів (153-тє місце у світі), що становило 43 % загальної кількості населення країни^[1].

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 196,1 тис. осіб (172-ге місце у світі)^[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 12 % працездатного населення, 2013 року — 16,4 % (133-тє місце у світі)^[1].

Територія архіпелагу використовується як перевалочний пункт для латиноамериканського кокаїну на шляхах до Західної Європи, важливим моментом міжнародної кооперації слугує спільна португальська мова для Бразилії, Кабо-Верде, Гвінеї-Бісау й Португалії. 2002 в країні ухвалено закон, спрямований на боротьбу з відмиванням грошей, 2008 року створено відділ фінансової розвідки (оцінка ситуації 2008 року)^[1].

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США,

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,73 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 0,61 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

• Населення Землі
• Населення Африки

• Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (рос.) Кабо-Верде // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Кабо-Верде // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
• (рос.) Кабо-Верде // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Кабо-Верде

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Cape Verde : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Кабо-Верде.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Cape Verde. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей у Кабо-Верде.
• Cape Verde. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Кабо-Верде.
• Cape Verde. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Кабо-Верде від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Cape Verde : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.