Населення Гренландії — Вікіпедія

Населення Ґренландії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	57,7 тис. осіб
Густота	0,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції	5,98 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0 %
Народжуваність	14,48 ‰
Фертильність	2,03 дітей на 1 жінку
Смертність	8,49 ‰
Смертність немовлят	9,23 ‰
Вікова структура
• до 14 років	21,35 %
• 15–64 років	70,1 %
• старіші за 65 років	8,55 %
Середня тривалість життя	72,1 року
• чоловіків	69,41 року
• жінок	74,92 року
Статева структура
загалом	1,1 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,03 чол./жін.
15–64 років	1,29 чол./жін.
після 65 років	1,15 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	ґренландці
Найбільший етнос	інуїти
Нацменшини	данці
Мови
Офіційна	ґренландська, данська
Також у побуті	англійська

Населення Ґренландії. Чисельність населення країни 2015 року становила 57,7 тис. осіб (206-те місце у світі)^[1]. Чисельність ґренландців залишається відносно стабільною, народжуваність 2015 року становила 14,48 ‰ (135-те місце у світі), смертність — 8,49 ‰ (77-ме місце у світі), природний приріст — 0 % (196-те місце у світі) .

Народжуваність у Ґренландії, станом на 2015 рік, дорівнює 14,48 ‰ (135-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,03 дитини на одну жінку (118-те місце у світі)^[1].

Смертність у Ґренландії 2015 року становила 8,49 ‰ (77-ме місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0 % (196-те місце у світі)^[1].

Середній вік населення Ґренландії становить 33,8 року (85-те місце у світі): для чоловіків — 35, для жінок — 32,6 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,1 року (144-те місце у світі), для чоловіків — 69,41 року, для жінок — 74,92 року^[1].

Вікова структура населення Ґренландії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

• діти віком до 14 років — 21,35 % (6 263 чоловіка, 6 064 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 16,2 % (4 736 чоловіків, 4 615 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 42,03 % (12 751 чоловік, 11 516 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,87 % (3 858 чоловіків, 2 996 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,55 % (2 640 чоловіків, 2 294 жінки)^[1].

Густота населення країни 2015 року становила 0,1 особи/км² (242-ге місце у світі)^[1]. Поселення концентруються на морському південно-західному узбережжі; внутрішні території вкриті покровним льодовиком безлюдні.

Ґренландія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 86,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,74 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста країни: Нуук (столиця) — 17,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)^[1].

п о р Найбільші міста Гренландії Оцінка на кінець 2018 року.
	№	Назва	Комуни	Населення	№	Назва	Комуни	Населення
Нуук Сісіміут	1	Нуук	Сермерсоок	17 984	11	Нанорталік	Куяллек	1 196	Ілуліссат Аасіаат
	2	Сісіміут	Кекката	5 509	12	Касігіаннгіут	Кекерталік	1 075
	3	Ілуліссат	Аваната	4 554	13	Упернавік	Аваната	1 073
	4	Аасіаат	Кекерталік	3 212	14	Кекертарсуак	Кекерталік	854
	5	Какорток	Куяллек	3 012	15	Каанаак	Аваната	621
	6	Маніїтсок	Кекката	2 582	16	Кангаатсіак	Кекерталік	561
	7	Тасіїлак	Сермерсоок	2 063	17	Кангерлуссуак	Кекката	538
	8	Нарсак	Куяллек	1 374	18	Куллорсуак	Аваната	422
	9	Уумманнак	Аваната	1 364	19	Іттоккортооорміїт	Сермерсоок	355
	10	Пааміут	Сермерсоок	1 334	20	Кангааміут	Кекката	304

Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,98 ‰ (198-ме місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Головні етноси країни: інуїти — 70 %, данці  — 24 %, інші—4% населення (2022 рік)^[1].

Офіційна мова^[2] — ґренландська (східноінуїтська). Інші поширені мови: данська, англійська.

У Гренландії з 1 липня 2009 року єдиною офіційною мовою є гренландська (одна з ескімоських мов). Раніше другою офіційною мовою була данська. Багато мешканців Гренландії володіють англійською мовою як третьою. Основна релігія — християнство (лютеранство).

І гренландська (ескімосько-алеутська мова), і данська мови були державними з моменту встановлення самостійного правління в 1979 році; більшість населення може говорити обома мовами. Гренландська мова стала єдиною офіційною мовою країни в червні 2009 року. На практиці данська мова, як і раніше, широко використовується в адміністрації та вищій освіті, а також залишається першою чи єдиною мовою для деяких данських іммігрантів у Нууці та інших великих містах. Дискусія про роль гренландської та данської мов в майбутньому країни триває. Орфографія гренландської мови була створена в 1851 році та переглянута в 1973 році. Країна має 100 % рівень грамотності.

Kalaallisut — це гренландський діалект Західної Гренландії, яким говорить найгустонаселеніший район острова. Це призвело до фактичного статусу діалекту як офіційної «гренландської» мови, хоча на північному діалекті Inuktun, як і раніше, говорить приблизно 1000 мешканців Каанааку, а на східному діалекті Tunumiit — близько 3000. Кожен із цих діалектів майже незрозумілий для інших і розглядається деякими лінгвістами як окремі мови. Звіт ЮНЕСКО назвав інші діалекти, які перебувають під загрозою зникнення, і нині вживаються заходи для захисту східно-гренландських діалектів.

Англійська мова є ще однією важливою мовою для Гренландії. Її викладають у школах із першого класу.

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство, традиційні вірування інуїтів^[1].

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,67 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,23 ‰ (143-тє місце у світі); хлопчиків — 10,54 ‰, дівчаток — 7,85 ‰^[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)^[1].

За межею бідності 2007 року перебувало 9,2 % населення країни^[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 39 тис. унікальних інтернет-користувачів (192-ге місце у світі), що становило 67,6 % загальної кількості населення країни^[1].

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 26,99 тис. осіб (207-ме місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 13,9 %; промисловість і будівництво — 19,2 %; сфера послуг — 67 % (станом на 2012 рік)^[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 9,4 %, 2010 року — 4,2 % (111-те місце у світі)^[1].

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 1,29 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці за 64 роки — 1,15 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Данії:

• .

• Населення Землі
• Населення Північної Америки
• Населення Данії

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (рос.) Гренландия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Гренландия // Страны и народы. Америка. Общий обзор. Северная Америка / Редкол. : Ю. П. Аверкиева и др. — М. : «Мысль», 1980. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Гренландії

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Denmark : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Данії.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Denmark. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Данії.
• Denmark. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Данії.
• Denmark. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Данії від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme nordiske kontor i Danmark : [дан.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН у Копенгагені.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.