Новоіванівка (Донецький район) — Вікіпедія
село Новоіванівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Донецький район |
Тер. громада | Амвросіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14080010230092730 |
Облікова картка | Новоіванівка |
Основні дані | |
Населення | 633 |
Поштовий індекс | 87352 |
Телефонний код | +380 6259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°40′39″ пн. ш. 38°23′1″ сх. д. / 47.67750° пн. ш. 38.38361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 94 м |
Водойми | р. Сухий Яланчик, балка Павлівська (Степанова) |
Відстань до обласного центру | 77,1 км |
Відстань до районного центру | 19,2 км |
Найближча залізнична станція | Амвросіївка |
Відстань до залізничної станції | 18,3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87352, Донецька область, Амвросіївський район, с. Новоіванівка, вул. Советська, 5а |
Сільський голова | Крайнюков Сергій Володимирович |
Карта | |
Мапа | |
Новоіва́нівка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.
Відстань до райцентру становить близько 19 км і проходить автошляхом Т 0519.
Землі села межують із територією с. Культура Старобешівського району Донецької області.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Новоіванівка перебуває на території ОРДЛО.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 79 людей[1].
24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще були українські військові). Тоді у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський, прапорщик Борис Грязнов та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.
За даними перепису 2001 року населення села становило 633 особи, з них 59,4 % зазначили рідною мову українську та 39,81 % — російську[2].
- В селі народився Ковальов Федір Власович (1919—1988) — український радянський художник, мистецтвознавець.
- У 1939—1941 роки тут працював учителем російської мови та літератури Бразов Леонід Петрович[3].
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 93-94
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
- ↑ Демиденко, 2009, с. 107.
- Демиденко Т. П. Служив Батьківщині пером і багнетом (матеріали до наукової біографії Л. Бразова) (PDF) // Витоки педагогічної майстерності. — Полтава : Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2009. — С. 106 —109. Процитовано 25 грудня 2012.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |