Новоіванівка (Донецький район) — Вікіпедія

село Новоіванівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Амвросіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080010230092730
Облікова картка Новоіванівка 
Основні дані
Населення 633
Поштовий індекс 87352
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°40′39″ пн. ш. 38°23′1″ сх. д. / 47.67750° пн. ш. 38.38361° сх. д. / 47.67750; 38.38361
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Водойми р. Сухий Яланчик, балка Павлівська (Степанова)
Відстань до
обласного центру
77,1 км
Відстань до
районного центру
19,2 км
Найближча залізнична станція Амвросіївка
Відстань до
залізничної станції
18,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87352, Донецька область, Амвросіївський район, с. Новоіванівка, вул. Советська, 5а
Сільський голова Крайнюков Сергій Володимирович
Карта
Новоіванівка. Карта розташування: Україна
Новоіванівка
Новоіванівка
Новоіванівка. Карта розташування: Донецька область
Новоіванівка
Новоіванівка
Мапа
Мапа

Новоіва́нівка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 19 км і проходить автошляхом Т 0519.

Землі села межують із територією с. Культура Старобешівського району Донецької області.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Новоіванівка перебуває на території ОРДЛО.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 79 людей[1].

24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще були українські військові). Тоді у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський, прапорщик Борис Грязнов та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 633 особи, з них 59,4 % зазначили рідною мову українську та 39,81 % — російську[2].

Менканці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог. Донецька область, ст. 93-94
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
  3. Демиденко, 2009, с. 107.

Джерела

[ред. | ред. код]