Портал:Українська музика — Вікіпедія

Розділ Вікіпедії: Українська музика
Проєкт  |  Портал


редагувати
  Українська музика
Файл:Ukrainian musicians.jpg
Українські музиканти.

Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.

Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область)

редагувати
  Вибрана стаття

Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його.

Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення
редагувати
  Обраний життєпис української музики. Музичні продюсери

І́гор Васи́льович Кондратю́к (* 14 березня 1962, с. Пригір'я (Ландау) Високопільського району Херсонської області) — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен.

Народився 14 березня 1962 року у колишній німецькій колонії, яку перейменовано на село Пригір'я Високопільського району Херсонської області. Із золотою медаллю 1979 року закінчив Каланчацьку середню школу № 1. 1984 року закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціалізація — оптика твердого тіла).::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Рок-виконавці та музиканти
Файл:Кузьменко Андрій Вікторович

'Андрі́й Ві́кторович Кузьме́нко (псевдонім — Кузьма; нар. 17 серпня 1968, Самбір, Львівська область — пом. 2 лютого 2015, Лозуватка, Дніпропетровська обл.) — український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін».

Народився 17 серпня 1968 року в Самборі Львівської області. Опісля його родина переїхала у м. Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу по класу фортепіано. Закінчив факультет стоматології, йому було це нецікаво, однак довчився на прохання батьків..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти поп-музики
Файл:GaitanaEssami.jpg

Гайта́на Ессамі́ (мовою лінґала Gaita-Lurdes Essami; Ґайта-Лурдес, у перекладі з лінґала — «сильна і велика») (нар. 24 березня 1979, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська співачка та автор пісень конголезького походження, яка поєднує у своїй творчості манеру соул виконання з танцювальною стилістикою пісень, що включають елементи джазу, блюзу, фанк-, соул- та фолк- музики. Вона є автором більшості власних пісень.

Народилась 24 березня 1979 у Києві. До п'яти років жила у Республіці Конго, звідки родом її батько, розмовляла лише французькою та мовою лінґала. Потім разом з мамою повернулась до України. Батько Гайтани досі мешкає у Браззавілі, займається транспортним бізнесом і з дочкою бачиться рідко.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Джазові музиканти та виконавці

Джама́ла або Jamala (справжнє ім'я — Суса́на Джамаладі́нова; крим. Susana Camaladinova; 27 серпня 1983(19830827), Ош, СРСР) — українська та кримськотатарська співачка і кіноакторка. Має також вірменське коріння. Переможниця конкурсу «Нова хвиля 2009».

Дитинство Джамали пройшло в Криму, в селі Малоріченське, що під Алуштою. Вона виросла в родині музикантів — мати працювала викладачем у музичній школі, а батько — диригент за освітою. Тут вчилася з 1992 в музичній школі № 1 (м. Алушта) за класом фортепіано, яку закінчила в 1998 році. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Репери

VovaZIL'Vova (Вова зі Львова, справжнє ім'я: Володимир Ігорович Парфенюк; *30 грудня 1983, Львів) — український виконавець у стилі реп.

Володимир Парфенюк народився 30 грудня 1983 року у місті [[Львові ]]. За три роки після його народження вся сім'я переїхала в район Сихів (південний схід Львова). Писати пісні Володимир почав з 2002 року, у 2005 році почав читати реп. Також у 2005 році стає ведучим шоу VovaZIL'Vova на каналі M1, де він обговорював американських реп-виконавців і показував їхні кліпи. Проєєкт проіснував до 2007 року. У 2006 році вийшов його перший альбом «Вино, кобіти, патіфон». У жовтні 2007 року з'являється його другий альбом «ЙОЙ #1»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти фольк-гуртів

Ілла́рія (справжнє ім'я: Катерина Прищепа[1]) — українська співачка, композитор та поетеса; солістка власного музичного проєкту ILLARIA.

Народилася 6 грудня 1986 року у Києві. Має українське та грецьке коріння.[2]

Співати та писати музику почала змалку. Під час навчання в Київському інституті музики імені Р. М. Глієра досліджувала український фольклор, світові музичні набутки та брала участь у різноманітних мистецьких проєктах. Вже відтоді Ілларія виявляла схильність до етнічної музики. Вихід пісні «Вільна» влітку 2006 року остаточно закріпило її уподобання, окресливши її власний оригінальний стиль. За рік презентувала свій промо-диск «Рано», до якого увійшли 4 авторські твори.[3].::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки народних колективів та хорів
Михайло Мінський виступає у м. Торонто. (фото з 1954 р.)

Миха́йло Мі́нський (справжнє прізвище: Спірін (Спірідонов) Михайло Григорович, * 12 серпня 1918, Тихий Пльос, нині: Бугаєво Катайського району Курганської області Росії — † 9 жовтня 1988, Зволле, Нідерланди) — український концертно-камерний і оперний співак-баритон. Соліст та диригент Хору донських козаків Сержа Жарова.

Михайло Мінський рано почав захоплюватися музикою і співом та грати на баяні. З 1935 року навчався на Робітничому факультеті, потім студіював геологію в Казанському університеті — і одночасно вчився співу у вокальному відділенні технікуму. У 1941 році він став членом Академічного хору, де його помітила М. В. Владімірова, запропонувавши йому навчатися у Консерваторії ім. П. І. Чайковського. Проте ці плани розвіяла війна. М.Мінського забрали до Червоної армії. Як військовополонений, він опинився на українських землях, де й захопився українською народною піснею та музикою. Коли Мінський працював на примусових роботах біля кордону з Угорщиною, виявилося, що його господар є співаком Хору донських козаків Платова. Саме від нього Мінський дізнався про Хор донських козаків Сержа Жарова..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Оперні співаки

Вікторія Іванівна Лук'янець (20 листопада 1966(19661120), Київ, Радянський Союз) — одна з найтитулованіших українських оперних співачок. У її активі — десятки виступів на престижних світових сценах, зокрема в Метрополітен-опера та Ла Скала. Вона солістка знаменитої Віденської опери, а з 1998 року ще й незалежна виконавиця.

Вікторія народилася в Києві. Свою музичну освіту розпочала у ранньому віці, до п'яти років, з уроків гри на фортепіано. Навчатися співу почала у віці 14 років, пізніше вступила до Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Хорові диригенти, хормейстри та керівники оркестрів

Григо́рій Гу́рійович Верьо́вка (нар. 13 (25) грудня 1895(18951225), Березна — пом. 21 жовтня 1964, Київ) — український композитор і хоровий диригент, педагог.

Народився в українській родині в козацькому містечку Березному на Чернігівщині. 1916 закінчив Чернігівську духовну семінарію. 19181921 навчався в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка по класу композиції у Болеслава Яворського, диригування — в Олександра Орлова. 1933 закінчив інститут екстерном.

Від 1919 року працює як організатор і керівник самодіяльності, викладав хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Альтисти, скрипалі та віолончелісти

Владислав Францович Алоїз (Музикант Алоїз; 1 липня 1860(18600701), Прага — 1918, Петроград) — український і російський віолончеліст, композитор, педагог. Чех за походженням.

Закінчив Празьку консерваторію по класу віолончелі і класу фортепіано у 1879 році. Того ж року переїхав до Російської імперії.

У 1880–1886 роках виступав в Києві у складі квартету Київського відділення Російського музичного товариства (РМТ), в також викладав у Київському музичному училищі по класу віолончелі і фортепіано..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Трубачі, флейтисти, трембітарі та інші музиканти духових інструментів
Ганзбург І. Г. (Фото 1945 р., Берлін)

Ізраї́ль Григо́рович Га́нзбург (* 5 жовтня 1923, Ромни — † 7 жовтня 1995, Харків) — український тромбоніст, педагог.

1952 року закінчив Харківську державну консерваторію по класу М. О. Кашиця та В. О. Туського.

У 19411945 роках учасник Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій (стрілець, командир відділення 341 стрілецького полку 64 стрілецькою дивізії, старшина музвзводу 399 артилерійської бригади 82 стрілецької дивізії).

Музикант та диригент військових оркестрів (19421950), артист оркестру оперної студії Харківської державної консерваторії (1950 — 1953), соліст оркестру Харківського державного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Піаністи та органісти

Володи́мир Самí́йлович Го́ровиць (*1 жовтня 1903, Київ — †5 листопада 1989, Нью-Йорк, США) — український радянський та американський піаніст 20 століття, «король королів піанізму»[джерело?].

Народився в Києві, в родині відомого, авторитетного та заможного київського інженера Самуїла Горовиця. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Підґрунтям заможного життя була діяльність діда піаніста — київського купця 1-ї гільдії Йоахима Горовиця — відомого в Києві мецената.

Перші кроки в музиці Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалася в Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Акордеоністи та баяністи

Степан Олексійович Сабадаш (*5 червня 1920, Ванчинець — †25 серпня 2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер.

Народився 5 червня 1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького району Чернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися грі на трубі і вже через півроку був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Кобзарі та бандуристи
Петро Древченко

Петро Семенович Древченко (Древкін, Дриґавка; * 1863 року на Полтавщині — † 1934) — кобзар.

Кобзарі Михайло Кравченко, Терешко Пархоменко і Петро Древченко

Народився 1863 року на Полтавщині у сім'ї поміщицьких дворових. Із дванадцяти років жив у Харкові, в районі Залютино. У тринадцять років перехворів на віспу і втратив зір. Із чотирнадцяти років пішов у навчання до кобзаря Гната Гончаренка. Навчався чотири роки. У вісімнадцять років отримав дозвіл на самостійне кобзарювання. Із двадцяти років одружений. «Петр Семенович Древченко во многом напоминаєт своєго учителя (…) Обладает он превосходным баритоном і чудно поет. О его пении высокого мнения и учитель его Гончаренко», — писав Є. Крист. П. Древченко мав непосидючий характер, за що отримав прізвисько «Дриґавка». Багато подорожував. У середовищі кобзарів вважався ерудованим співцем і користувався заслуженою повагою.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Поети-піснярі

Ю́рій Євге́нович Рибчи́нський (нар. 22 травня 1945, Київ) — український поет, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України (1995)[4], народний артист України (2000)[5], один із основоположників сучасної української естрадної пісні.

Народився 22 травня 1945 року в Києві, в старовинному районі міста — Поділ.

У 1967 році закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка.

З 1998 по 2000 рік — Радник Президента України з питань культури..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Композитори

Степан Олексійович Сабадаш (*5 червня 1920, Ванчинець — †25 серпня 2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер.

Народився 5 червня 1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького району Чернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися грі на трубі і вже через півроку був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Музикознавці

Валеріа́н Дани́лович Довже́нко (* 14 вересня (27 вересня за новим стилем) 1905, Ростов-на-Дону — † 5 січня 1995, Київ) — український музикознавець і композитор. Доктор мистецтвознавства (1969). Професор (1973).

1931 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут, 1936 року — аспірантуру при ньому та Київську консерваторіюПилипа Козицького, Семена Богатирьова та Льва Ревуцького)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Категорії


редагувати
  Нові статті
  • Jointjay — започаткував 3 вересня 2024 користувач K0zak1991
  • V Legion — започаткував 27 липня 2024 користувач Drive432
  • DJ Anna Lee — започаткувала 26 липня 2024 користувачка Ата
  • Aparthate — започаткував 25 липня 2024 користувач Drive432
  • Enleo — започаткував 23 липня 2024 користувач DLU
редагувати
  Добра стаття

Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський () — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці.

Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: І. Шамо, В. Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, О. Канерштейн, М. Полоз.

Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), державними преміями СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971) .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
На відкритті пам'ятної дошки Ігореві Ґереті
редагувати
  Чи Ви знаєте...


редагувати
  Рок-гурти України

Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів. Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі поп-музики

Називний відмінок (NazVId)  — український гурт з міста Тернопіль.

Гурт засновано у 2005 році.

За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"[6], "Креатиff парад", "Підкамінь"[7] та ін.

Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі ритм&блюз
Брати Блюзу на початку творчого шляху (1992)

Брати Блюзуукраїнський музичний гурт, заснований у 1992 році. Переможець (Ґран-прі) фестивалю «Червона рута» в Донецьку (1993)

Створений 1992 року братами з Калуша Івано-Франківської області - Мирославом і Олегом Левицькими.
.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Джаз-бенди України

Медікус — українська музична джазова формація. Побувавши на фестивалі молоді і студентів у Москві (1957), де виступали джазові колективи, Ігор Хома запалився ідеєю організувати свій ансамбль, що і було зроблено після повернення до Львова. Спершу його колектив мав назву «Ритм». Він став першим після Другої світової війни українським джазовим оркестром у Львові.

Професор кафедри фортепіано ЛНМА ім. М.Лисенка Марія Крих згадує: «На початку 50-х років, коли ми були студентами, й мови не могло бути про якийсь джаз.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі реп, хіп-хоп та арендбі

«RIZUPS» (укр. «Різапс») — український хіп-хоп гурт, заснований 23 жовтня 2007 року. На цей час, до складу входять двоє учасників: Назар-Хайдар Хассан (Хас) та Мар'ян Сакалюк (Марік).

Гурт «RIZUPS» був створений 23 жовтня 2007 року, в складі якого було 5 учасників. Згодом іх стало всього двоє: Сакалюк Мар'ян («MARIK from RIZUPS»), Хассан Назар («HAS from RIZUPS»). Назва гурту походить від афро-американського «RAZE IT UP», що означає «повстань». Після деяких перефразувань виникла назва «RIZUPS». До неофіційного складу гурту входять: Чериба Богдан (музичний директор), Тарас Косцьов'ят (фотограф), партнерами по творчості є Мухар Володимир («RDStudio»), Лозинська Таня, Олександр Федорович («QUANT»), Ярина Прокопчук («Ya Ra») нью-метал-гурт «Sample Rate»..::::::::::::::::читати далі



Танок на майдані Конґо

редагувати
  Фольк-колективи та народні вокально-інструментальні ансамблі України

Русичі — український фольк-рок- і фанк-гурт з міста Білгород-Дністровський (Одеська область).

Перший виступ відбувся 2005 року.

Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу.

2009 року група представляла Україну на одному з найбільших фестивалів світу — Przystanek Woodstock ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Хори України
Академічний хор ім. Платона Майбороди

Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України (Хор Українського радіо, Хор Радіо) — один із найавторитетніших хорових колективів держави. Заснований у 1932 році, він належить до масштабних хорових капел, що мають велику історію, потужні виконавські традиції, універсальний репертуар.

Персоналії

Славетна історія колективу пов'язана із іменами найвидатніших українських хорових диригентів ХХ-XXI сторіч: Г. Таранова, О. Міньківського, В. Мінька, Ю. Таранченка, Г. Куляби, В. Мальцева, П. Муравського, В. Скоромного. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні сайти України
  • https://luliq.com - новинки сучасної української музики, підібрані найсвіжіші комозиції, відеокліпи та альбоми вітчизняних музикантів будь-якого жанру із рецензією на музичні твори
  • http://www.uaestrada.org/ - Сайт про українську естраду 50-х - 90-х років: величезна кількість записів для прослуховування і скачування, інтернет-радіо, фотоальбоми, відео, статті, дискографія
  • http://www.pisni.org.ua/songlist/ – Сайт з величезною кількістю текстів українських пісень, також є мінусівки, ноти, акорди, дещо з аудіозаписів
  • http://www.plastinki.in.ua/ - Music Ocean – Сайт з платівками ансамблів і гуртів СРСР та української діаспори
  • http://toloka.to/ - toloka.hurtom.com – Український торрент-трекер, на якому викладена велика кількість альбомів наших виконавців
  • http://www.ukrmusic.org/ -ukrmusic.org – Портал української музики та звукозапису: каталог платівок з вітчизняною музикою та інформація про гурти/співаків
  • ournotes.in.ua – Сайт з нотами українських композиторів
  • nashe.com.ua – Сайт з текстами українських пісень
  • minus.lviv.ua – Сайт з мінусовками українських пісень
  • kampot.org.ua – Сайт “Таємна Січ” з величезною кількістю альбомів української музики
  • proridne.com – Слова, ноти і відео українських народних пісень
  • sssrviapesni.info – Сайт про радянські вокально-інструментальні ансамблі, є багато українських, можна скачувати аудіозаписи і дещо з відео
  • share.net.ua – Форум, на якому викладено багато альбомів з українською музикою
  • ukrsong.narod.ru – Сайт про оперних та естрадних співаків минулих літ
  • files.ukraine.ck.ua – Величезний сервер з українською музикою
  • vulyk.ua – Сайт, на якому можна слухати пісні онлайн
  • mp3forum.com.ua – Ще один форум, на якому багато української музики
  • http://radiokultura.org/programs/item.html?prog_id=119
редагувати
  Музична література України
  • Грінченко М. Історія української музики. — К.,1922; Нью-Йорк, 1961
  • Білокопитов О. Композитори радянської України — Х.,1934
  • Железный А. И. Наш друг — грампластинка. — Київ, 1989.
  • Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, в 2-х томах
  • Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики, в 2-х томах. — К., 1964
  • Мала українська музична енциклопедія. Упорядник О.Залеський — Мюнхен, 1971
  • Історія української музики в 6-ти томах під ред. М. М. Гордійчук і ін. Т.1,2 — К.1989; т.3 — К.,1990; т.4 — К.,1992; т.5 — К.,2004
  • Шульгіна В.. Музична україніка: інформаційний і національно-освітній простір: Дис. д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2002
  • Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
  • Муха Антон Композитори України та української діаспори. — К.: 2004. — ISBN 966-8259-08-4
  • Корній Л. Історія української музики, част. 1: Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.; част. 2: 2 пол. XVIII ст.; част. 3: XIX ст. Київ — Харків — Нью-Йорк 1996, 1998, 2001. 315, 387, 479 c.


редагувати
  Українські пісні

«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» — пісня на слова українського поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка,[8][9][10][11] покладена на музику Людмилою Александровою[12] (про що згадується, наприклад, в літературно-науковому місячнику «Червоний шлях»[13])..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Списки української музики

Нижче подано повний список творів Миколи Лисенка (1842—1912). Джерела, на основі яких складено список, подано у розділі Джерела.

За винятком музично-драматичних, вокальні твори Лисенка тут згруповано не за жанровими ознаками, а за основними тематичними блоками. Для огляду основних творів Лисенка за жанровими ознаками зверніться до статті Микола Лисенко.

Опери

  • «Гаркуша» (лібр. Михайла Старицького за п’єсою Олекси Стороженка) (1864, незакінчена)
  • «Андрашіада» (лібр. М. Старицького і М.Драгоманова) (1866—67, музика не збереглася)
  • «Чорноморці» (лібр. М.Старицького за п'єсою Я.Кухаренка, 1872).::::::::::::::::читати далі
редагувати
  Музичні конкурси України

«Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль.

Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Міжнародні музичні конкурси, в яких брали участь українці

Україна дебютувала на Пісенному конкурсі Євробачення у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la Vista», де посів 14 сходинку.А вже у 2004 році співачка Руслана з піснею «Wild Dances» приносить Україні перемогу і право на проведення ювілейного п'ятидесятого Пісенного конкурсу Євробачення.Це перша перемога України в конкурсі.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні кінофільми та мюзікли України

«Зефір у шоколаді» (рос. Зефир в шоколаде) — музична комедія режисера Олександра Павловського 1994 року. Спільна російсько-українська робота, одна з перших кінострічок незалежної України.

Під час чергової спроби побудувати соціалізм в окремій країні, загін радянських десантників, перебуваючи на службі в одній з африканських країн, рятує від смерті маленького хлопчика. Капітан загону (Олександр Панкратов-Чорний) привозить його в СРСР і залишає в дитячому будинку в Одесі. Чорношкірому малюку дають поширене радянське ім'я Вася (Антон Зайцев), і хлопчик росте, навіть не підозрюючи про те, хто він насправді.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні телепрограми України

Караоке на майдані — телепередача, один з найбільш рейтингових проєктів в Україні, який протримався на ринку понад 10 років. Ведучий і співавтор проєкту — Ігор Кондратюк. Кум Ігоря Кондратюка, Андрій Козлов є другим співавтором «Караоке на майдані». До запуску в Україні цей формат йшов в Росії три роки на каналі «31»(лютий 1997 року — до кінця 1999 року). В Україні цей проєкт стартував 17 січня 1999 по 29 липня 2007 року на телеканалі «Інтер». Канал «1+1» транслював цю програму з 5 серпня 2007 року. Останній випуск програми на цьому каналі вийшов 13 грудня 2009 року. З 20 грудня 2009 року виходить на каналі СТБ. З весни 2010 переможець однієї передачі отримує шанс взяти участь в пісенному конкурсі Ікс-Фактор. З 600-ої програми переможці отримують футболку з порядковим номером. З 31 жовтня 2010 року переможець отримує у подарунок телевізор..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Концертні зали та майданчики України

Національний палац мистецтв «Україна» — одна з найбільших концертних зал Києва та України, основне місце проведення концертів та політичних заходів у столиці.

Палац споруджений у 1965 —1970 роках на місці колишнього ринку на Великій Васильківській вулиці.

Архітектори проєкту: Є. О. Маринченко, П. Н. Жилицький (лауреати Державної Шевченківської премії 1971 року), І. Г. Вайнер, інженери: П. Булаєвський, В. Сидоренко.

Автор інтер'єрів: архітектор І. Й. Каракіс. Головна проєктна організація — державний проєктний інститут «Київпромбуд».

Запроєктований у першу чергу як місце проведення з'їздів Комуністичної партії України (на зразок Палацу з'їздів у Кремлі в Москві), і в другу чергу як концертна зала. Урочисто відкритий 17 квітня 1970 року до 100-річчя від дня народження В. Леніна.

У 1996 році був виконаний капітальний ремонт, побудований новий прес-центр. У 1998 палац отримав статус «Національного».::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні клуби України
Будівля Львівського театру ляльок

«Ля́лька» — культовий[14][15][16] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,[17] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб[18], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888».

Назва походить від того, що клуб знаходиться в приміщенні Львівського обласного театру ляльок (площа Данила Галицького, 1). У закладі відбувалися концерти різних стилів і напрямків: рок, готика, джаз, електронна музика, фольк та інші. Водночас був відомий як кіно-клуб, літературна кав'ярня та місце презентацій і прес-конференцій. Від часу заснування там провели понад 5 000 акцій, зокрема відомі музичні фестивалі «Слухай українське», «Тарас Бульба» та «Jazz Bez». У 1998—2008 роках з клубом активно співпрацювало мистецьке об'єднання «Дзиґа».::::::::::::::::читати далі


редагувати
  Вікіпроєкти



редагувати
  Братні портали


Україна • Портал:Українська діаспора • Портал:Українська повстанська армія • Портал:Українське мистецтво • Портал:Українська література • Портал:Українська мова • Портал:Сучасна українська література • Портал:Український кінематограф • Портал:Українська музика • Портал:Український рок • Портал:Український спорт • Портал:Українська наука • Портал:Географія України


Мистецтво • Архітектура (Фортифікація • Дерев'яна архітектура • Храми східної традиції) • Бароко • Кераміка • Кінематограф • Мультиплікація • Образотворче мистецтво (Живопис • Класицизм • Рококо • Модерн • Графіка • Колекції • Скульптура) • Музика (Джаз • Естрада • Кантрі • Класична музика • Мюзикл • Опера • Оперета • Панк • Прогресивний рок • Рок • Рок-н-рол • Російський рок • Фолк-рок • Хард-рок • Хеві-метал • The Beatles) • Танець (Балет) • Театр • Телебачення • Фотографія • Цирк


Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Голос країни
  2. «Голос країни — 2»: Иллария рассказала о своем имени, Константине Меладзе и неформате — Дуся, 16.02.2012. (рос.)
  3. Біографія — ILLARIA
  4. Указ Президента України від 29 червня 1995 року № 496/95 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  5. Указ Президента України від 25 травня 2000 року № 718/2000 «Про присвоєння Ю. Рибчинському почесного звання „Народний артист України“»
  6. Небесна Ірина, Полещук Олена. Гітариста переплутали з “тьолкою”. Новини Вінниці Житомира Тернополя - 20 хвилин. 07.04.2008.
  7. Тернопільський гурт “Називний відмінок” відкривав другий день фестивалю “Підкамінь”(відео). Погляд. 26.07.2011.
  8. Українські народні пісні з репертуару Б.Р. Гмирі / упоряд. Т. Шефер . — Київ : Музична Україна, 1972. — 64 с.
  9. Українські народні пісні з репертуару Анатолія Мокренка — Київ : Музична Україна, 1980. — 64 с.
  10. Барабанова О.А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30 - 50-х років XIX століття: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.А. Барабанова ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2008. — 19 с. — укр.
  11. Смірнова Н.П. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Н.П. Смірнова ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с. — укр.
  12. Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011.
  13. «Червоний шлях», 1926 р., № 9.
  14. «Гайдамаки» виступили у Львові (music.com.ua, 25.03.2002)
  15. Кінець канікул (tartak.com.ua, 01.02.2004)
  16. Історія гурту «Fakultet»
  17. Формальною причиною було те, що дирекція Театру ляльок відмовилася продовжити із КМЦ «Дзиґа», що була засновником «Ляльки», угоду про співпрацю. Водночас однією з версій реальної причини був тиск податківців на «помаранчевих» львівських бізнесменів.
  18. «Лялька» перетворилась на етно-джаз клуб (lvivstory.com, 03/12/2007)