ТОС (РСЗВ) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буратіно (значення).
ТОС-1 «Буратіно» / ТОС-1А «Солнцепьок»
ТОС-1А «Солнцепек» на виставці «Армія-2020»
ТОС-1А «Солнцепек» на виставці «Армія-2020»
ТипРСЗВ
ПоходженняСРСР
Історія використання
На озброєнніз 1988
Операторидив. Оператори
Історія виробництва
РозробникКБТМ, Омськ
Розроблено1982
ВиробникОЗТМ, Омськ
Виготовлення1988 — по т.ч.
ВаріантиТОС-1, ТОС-1М, ТОС-1А
Характеристики (ТОС-1)
Вага46 т
Довжина6,86 м
Ширина3,46 м
Висота2,60 м
Обслуга3
Калібр220 мм
Дальність вогню
МаксимальнаТОС-1: 3,6 км
ТОС-1А: 6 км
ТОС-2: до 15 км (зі снарядами ТБС-М3)
Головне
озброєння
Термобаричний боєприпас, Хімічний снаряд
Двигун840 кс
Дорожній просвіт470 мм
Операційна
дальність
по шосе: 550 км
Швидкістьпо шосе: 65 км/год
ТОС (РСЗВ) у Вікісховищі

ТОС (рос. тяжёлая огнемётная система) — сімейство російських важких вогнеметних систем залпового вогню калібру 220-мм. Ведуть вогонь запалювальними або термобаричними боєприпасами.

ТОС призначена для виведення з ладу легкоброньованої та автомобільної техніки, підпалювання й руйнування будівель і споруд об'ємним вибухом, а також знищення живої сили противника, розташованої на відкритій місцевості та у фортифікаційних спорудах.

Історія

[ред. | ред. код]

Ідея розробки потужної РСЗВ для використання запалювальних і термобаричних ракет виникла в СРСР в кінці 70-х років. Робо́ти з цього проекту було доручено «Конструкторському бюро транспортного машинобудування» (м.Омськ). Нова система мала заводську назву «Объект 634» або ТОС-1. Комплекс складався з 30 направляючих на шасі танка Т-72 і зарядної машини ТЗМ на базі КрАЗ-255Б. Використання бази танка дозволяло використовувати комплекс прямо у бойових порядках. Крім того, це був вимушений крок, оскільки у комплексу була замала бойова дальність використання — усього в 3,5 кілометра.

Комплекс призначався для виведення з ладу легкоброньованої й автомобільної техніки, підпалу та руйнування споруд та будівель, знищення живої сили супротивника (розташованої на відкритій місцевості і в фортифікаційних спорудах) осколками та ударною хвилею, а також виникнення пожеж.

Навіть на 2022 рік, після її неодноразового застосування у кількох війнах, система офіційно не прийнята на озброєння артилерійських частин, а числиться в штатах допоміжних підрозділів: військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту[1]. У військах комплекс мав неофіційну назву «Буратіно» за характерний зовнішній вигляд.

Конструкція

[ред. | ред. код]

ТОС-1 «Буратіно»

[ред. | ред. код]

Пакет з 30 направляючих для некерованих реактивних снарядів змонтований на поворотній платформі. Всі дії з наведення установки на ціль, задання кута піднесення пускової установки екіпаж здійснює, не виходячи з машини, за допомогою прицілу і зовнішніх систем.

У комплексі використовується спеціальна система керування вогнем, яка включає оптичний приціл, лазерний далекомір, датчик крену та електронний балістичний обчислювач. За допомогою лазерного далекоміра відстані до цілі визначаються з точністю до 10 метрів. Ці дані автоматично вводяться в балістичний обчислювач, що розраховує необхідний кут підняття пускової установки. Кут крену пакета ракет фіксується автоматичним датчиком і також автоматично враховується обчислювачем.

Некерована ракета складається з головної частини з наповнювачем (запалювальним або термобаричним), детонатора і твердопаливного реактивного двигуна.

Модифікації

[ред. | ред. код]

ТОС-1 «Буратіно»

[ред. | ред. код]

Важка вогнеметна система залпового вогню на базі танка Т-72, розроблена в 1971—1979 роках.

ТОС-1А «Солнцепьок»

[ред. | ред. код]
ТОС-1А «Солнцепьок» на параді в Баку, 26 червня 2013 року

2001 року на озброєння російської армії взяли систему ТОС-1А. Її основні відмінності:

  • кількість направляючих зменшена з 30 до 24;
  • встановлена нова система управління вогнем;
  • транспортно-заряджаюча машина виконана на базі Т-72;
  • нові некеровані ракети типів MO.1.01.04 та MO.1.01.04M з дальністю польоту до 6 км.

До складу системи ТОС-1А входять:[2]

  1. Бойова машина БМ-1 (Об'єкт 634Б) з пусковою установкою на шасі танка — 1 од;
  2. Транспортно-заряджальна машина ТЗМ-Т (Об'єкт 563) на шасі танка — 2 од;
  3. Некеровані реактивні снаряди (НКРС) калібру 220 мм МО.1.01.04 або МО.1.01.04М.

ТОС-2 «Тосочка»

[ред. | ред. код]
ТОС-2

Вперше ТОС-2 «Тосочка» була показана широкому загалу на параді Перемоги у Росії літом 2020 року. Розробником є тульське НПО «Сплав» ім. А. Н. Ганичева, а випускає машину «Мотовилихінські заводи» в Пермі. До кінця 2020 року перші бойові машини повинні пройти державні випробування, за результатами котрих буде прийнято рішення про прийняття на озброєння.

З відмінностей, кількість направляючих зменшено до 18 та встановлено на новому шасі Урал-63706 з повним приводом і броньованою кабіною та має кран для перевантаження ракет, нова СУВ. Нова ракета збільшить дальність (з нинішніх 6 км до 15 км) та влучність стрільби, зросте площа враження[3][4].

Серед іншого, дана модифікація покликана усунути головну ваду попередніх версій, яка стала яскраво помітна під час російсько-української війни — малу ефективну дальність боєприпасів. Нові снаряди ТБС-М3 мають дальність до 15 км[5].

ТОС-3 «Дракон»

[ред. | ред. код]
ТОС-3 «Дракон» (2024)

19 лютого 2024 року стало відомо що російський завод «Омсктрансмаш» розробляє нову вогнеметну систему ТОС-3 «Дракон». Попередньо що вона буде мати гусеничне шасі та пускову установку від ТОС-2[6]. А вже 9 квітня 2024 року індустріальний директор корпорації «Ростех» Бєкхан Оздоєв заявив що вже створено дослідний зразок який за характеристиками матиме збільшену дальність стрільби та застосовувати нові боєприпаси[7].

3 червня 2024 року була представлена ТОС-3 «Дракон», яка як і ТОС-1, розміщена на танковому шасі Т-72. Платформа має традиційний комплект динамічного захисту «Контакт-5». Пускова установка має 15 направляючих для некерованих термобаричних ракет ТБС-М3, що мають дальність польоту до 15 км. Для захисту пускової установки з ракетами на ТОС-3 з’явилися штатні заводські антидронові решітки. На самих решітках встановлені антени комплексу РЕБ «Волнорез»[8].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Радянське вторгнення до Афганістану

[ред. | ред. код]
Докладніше: Війна в Афганістані 1979—1989

У період з грудня 1988 року по лютий 1989 дві машини ТОС-1 брали участь у бойових діях в Чарікарській долині і на Південному Саланзі (в ході операції «Тайфун»). Тактика застосування РСЗВ полягала в раптовому вогневому ураженні противника, швидкому виведенні бойових машин і охорони з-під можливого обстрілу і відхід у пункти постійної дислокації радянських військ. Практично з обраної вогневої позиції удару завдавали тільки один раз, а час перебування бойової машини на вогневій позиції було скорочено до мінімуму[9].

Друга російсько-чеченська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Друга російсько-чеченська війна

Російські військові використовували «Буратіно» у Другій російсько-чеченській війні, зокрема під час облоги Грозного[10] та в боях за село Комсомольське в березні 2000 року[11].

Ірак

[ред. | ред. код]
Докладніше: Наступ у Північному Іраці (2014)

Поставлені в Ірак комплекси можливо використовуються в боях проти ІДІЛ.

Російсько-українська війна (2014—2025)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Війна на сході України та Російська зброя на Донбасі

На Донбасі 13 січня 2015 року російсько-терористичні формування застосували 220-міліметрову важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1 «Буратіно», з якої відкрили вогонь по околицях села Веселого,[12][13][14] розташованого неподалік міжнародного аеропорту в Донецьку[15]. За словами представників Міністерства оборони України українські військові знищили щонайменше одну установку ТОС-1 «Буратіно» в боях 3 лютого 2015 року[16].

У звіті за 27 вересня 2015 року СММ ОБСЄ заявила, що 26 вересня спостерігачі СММ виявили щонайменше 36 танків (невідомого типу) на підконтрольному бойовикам ЛНР полігоні в Круглику. Напередодні спостерігачі СММ помітили на тому ж полігоні одну важку вогнеметну систему залпового вогню (ТОС-1 «Буратіно», калібр 220 мм)[17][18].

15 жовтня 2015 року делегація Великої Британії в ОБСЄ звернулася до російської делегації за поясненнями стосовно наявності системи залпового вогню ТОС-1 «Буратіно» в бойовиків на Донбасі[19][20][21][22].

У січні 2016 року ГУР МО України передало представникам СММ ОБСЄ інформацію стосовно наявності в російських бойовиків у районах н.п. Новогригорівка, Макіївка і Донецьк забороненого Мінськими домовленостями озброєння — танків і важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратіно»[23][24].

Повномасштабне російське вторгнення

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

У березні 2022 стало відомо, що Росія планує застосувати системи термобаричної зброї (ТОС-1А) під час вторгнення в Україну[25][26].

Російська пропаганда неодноразово поширювала відео застосування цих систем. При чому, траплялись випадки, коли на пропагандистських відео було видно істотні недоліки даних систем: не надто високу точність та надто малу ефективну відстань застосування, що наражало їх на контрбатарейний вогонь та вогонь у відповідь[27]. Слабкий захист реактивних снарядів у напрямних призводив до суцільного знищення системи з обслугою. Потреба виходити на відстань прямої видимості робила установки вкрай вразливими для вогню у відповідь, але й перехід до застосування з закритих вогневих позицій виявився недостатнім з огляду на поширення FPV-дронів — баражуючих боєприпасів. Даний концептуальний дефект, закладений в систему іще на етапі проєктування спонукав росіян до активнішої роботи над наступною версією — ТОС-2 «Тосочка» з максимальною дальністю вже до 15 км[5].

2 березня була захоплена ТЗМ-Т система ТОС-1А «Солнцепьок» українськими військовими у Чернігівській області[28].

30 березня стало відомо, що українськими військовими була захоплена російська важка транспортно-заряджальна машина зі складу важкої вогнеметної системи ТОС-1А «Солнцепьок»[29].

2 квітня 2022 року Сухопутні війська, ССО й тероборона знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно»[30].

Знищена російська ТОС-1А «Солнцепьок» в Ізюмі після боїв за місто

5 квітня 2022 року українські військові вперше застосували захоплені російські ТОС-1А «Солнцепьок» в Ізюмському напрямку проти російських загарбників. Про це повідомив речник Одеської ОВА Сергій Братчук[31].

28 травня з'явилася інформація про застосування російськими військовими системи ТОС-2 «Тосочка» на Харківському напрямку[32].

В квітні 2023 року стало відомо про застосування українськими військовими трофейної ТОС-1А проти російських загарбників на східній ділянці фронту[33].

16 лютого 2025 року стало відомо про першу втрату ТОС-2 «Тосочка» армії РФ. Ворожа установка була знищена у селищі Петрівка Покровського району за 10 км від міста[34].

Станом на 28 березня 2025 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати російськими військами 26 РСЗВ ТОС-1А та ТОС-2: 23 знищено і 3 захоплено силами ЗСУ, ще низка були пошкоджені[35].

Громадянська війна в Сирії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Громадянська війна в Сирії та Участь Росії в сирійській громадянській війні

В жовтні 2015 року була помічена принаймні одна установка ТОС-1А «Солнцепьок» на транспортері в Сирії. Пускова установка виконана на шасі Т-72, на відміну від експортних машин російського виробництва на шасі Т-90С, вона була пофарбована не в пустельний, а типовий для російських ЗС «зелений» камуфляж, номери на ній були зафарбовані[36][37][38].

22 жовтня 2015 року в інтернеті з'явились відео і фотографії застосування системи ТОС-1 в боях у провінції Латакія. Згідно з оприлюдненою інформацією, події відбувались в місцевості Джабаль аль-Акрад[39][40].

27 серпня 2016 року в інтернеті публікують відеоролик на YouTube, в коментарях до якого стверджують про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню російського виробництва. На сайті www.baladi-news.com/ar стверджується, що мова може йти про систему ТОС-1А «Солнцепьок». Відзначається, що кадри зняті в районі Алеппо. Вогонь вівся з протитанкового ракетного комплексу «Корнет» виробництва КБ машинобудування (Тула)[41]

За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські збройні сили випробували в бойових умовах війни в Сирії понад 160 нових видів зброї і військової техніки. За даними «Валдайського клубу» серед випробуваних видів озброєнь були й системи ТОС-1А «Солнцепьок»[42].

Друга карабаська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Друга карабаська війна

24 жовтня 2020 року міністерство оборони Вірменії повідомило про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню калібру 220-мм ТОС-1 сил Азербайджану оприлюднивши відповідне відео[43].

Через рік після завершення бойових дій у Нагірному Карабасі з'явилось відео застосування важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Солнцепьок» ЗС Вірменії проти Азербайджану[44].

Втрати

[ред. | ред. код]
  • 4 червня 2016 року важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепек» було знищенно у Сирії поблизу Алеппо[45].
  • Восени 2020 року під час другої карабаської війни збройні сили Азербайджану знищили вірменську ТОС-1А за допомогою БПЛА «Байрактар ТБ2»[46].
  • 1 березня 2022 року силами Збройних сил України було захоплено важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1А «Солнцепьок» та ТЗМ до неї[47].
  • 3 березня 2022 року на Чернігівщині було захоплено місцевими мешканцями транспортно-заряджаючу машину з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»[47].
  • 19 березня 2022 року було знищено ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»[48].
  • 26 березня 2022 року силами Збройних сил України було захоплено ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок» у Гусарівка (Балаклійський район)[49][50].
  • 29 березня 2022 року українські військові з ПТРК Стугна-П було знищено важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[51].
  • 1 квітня 2022 року ЗСУ захопили другу важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[52].
  • 2 квітня 2022 року ЗСУ захопили ще одну важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[53].
  • 15 квітня 2022 року ЗСУ захопили чергову вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок» з повним боєкомплектом[54].
  • 20 травня 2022 року Збройними силами України за допомогою ПТРК «Стугна-П» була знищена чергова ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»[55].
  • Щонайменше одну РСЗВ ТОС-1А «Солнцепьок» було знищено в ході харківського контрнаступу ЗСУ у вересні 2022 року[56].
  • 14 лютого 2023 року військовослужбовці 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців під Вугледаром знищили ТОС-1А «Солнцепьок»[57].
  • 17 липня 2023 року ЗСУ знищили дві установки ТОС-1А «Солнцепьок»[58].
  • 20 жовтня 2023 бійці 59 ОМПБр знищили установку ТОС-1А «Солнцепьок» поблизу Авдіївки[59].
  • 30 жовтня 2023 на Авдіївському напрямку підрозділом центру спеціальних операцій «А» СБУ було знищено ще одну БМ ТОС-1А «Солнцепьок»[60].
  • За даними осінтерів Oryx, станом на 20 жовтня 2023 року відомо про російські втрати 10 ТОС-1А (6 знищених, 4 захоплених) та 7 ТЗМ-Т від ТОС-1А (3 знищених, 4 захоплених)[61].
  • 3 квітня 2024 спільними зусиллями 60 та 63-ї механізованих бригад було знищено ТОС-1А «Солнцепьок»[62].
  • 10 червня воїнами 63 ОМБр було знищено важку вогнеметну систему ТОС «Солнцепьок»[63].
  • 2 серпня 2024 року воїни СБУ знищили ТОС-1А «Солнцепьок»[64].
  • 14 лютого 2025 року на Покровському напрямку вперше зафіксовано знищену ТОС-2 «Тосочка»[65].

Оцінки

[ред. | ред. код]

За версією російської пропаганди, ТОС не має аналогів у світі. Тому його часто записують до жартівливої категорії «аналоговнєт»[66].

Термобаричні боєприпаси мають велику руйнівну силу, але застосування такої техніки обмежується багатьма факторами. Боєприпаси мають невисоку ефективність на відкритому просторі, вони ефективні переважно в забудові. Втім, застосування такої зброї невибіркової дії в забудові наражає цивільне населення на небезпеку, що заборонено міжнародним законодавством.

Іншими суттєвими недоліками є невелика дальність вогню, до 6 км. Таким чином, машині для запуску ракет потрібно в'їхати в зону ураження артилерією та ПТРК, що наражає екіпаж на велику небезпеку. Машина має великі розміри і перевозить 24 надзвичайно вибухонебезпечні боєприпаси, що дуже слабко захищені[67]. А транспортно-заряджальні машини не мають броні зовсім[68][66].

Оператори

[ред. | ред. код]
Країни-оператори ТОС-1А
   Поточні
   Колишні

Поточні

[ред. | ред. код]

Статус невідомий

[ред. | ред. код]
  • Сирія Сирія — невідома кількість ТОС-1А перебувала на озброєнні Асадівської армії, станом на 2015 рік[83].

Саудівська Аравія

[ред. | ред. код]

5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепьок», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[84].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Репетиція параду в РФ, 2010
    Репетиція параду в РФ, 2010
  • Репетиція параду в РФ, 2010
    Репетиція параду в РФ, 2010
  • ТОС-1А «Солнцепьок» ЗС РФ
    ТОС-1А «Солнцепьок» ЗС РФ
  • Захоплена ЗСУ ПУ ТОС-1А «Солнцепьок»
    Захоплена ЗСУ ПУ ТОС-1А «Солнцепьок»
  • Знищена ТЗМ із комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»
    Знищена ТЗМ із комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»
  • ТЗМ захопленна в селі Гусарівка у Харківській області
    ТЗМ захопленна в селі Гусарівка у Харківській області
  • Захоплений ТЗМ-Т у Києві
    Захоплений ТЗМ-Т у Києві

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 27 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-02-14 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Тяжёлая огнемётная система ТОС-1А. missilery.info (російська) . Процитовано 14 березня 2022.
  3. ↑ «Тосочка»: «зажигательная» новинка. rostec.ru. Процитовано 14 березня 2022.
  4. ↑ Наближаючись до ядерної зброї: чим небезпечна нова російська вогнеметна система ТОС-2 "Тосочка". defence-ua.com. Процитовано 14 березня 2022.
  5. ↑ а б Анігіляція "Солнцепека" FPV-дроном, як засіб за 500 доларів зламав цілу російську концепцію (відео). Defense Express. 7 грудня 2023.
  6. ↑ У Росії працюють над новою вогнеметною системою ТОС-3 (укр.). 19 лютого 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  7. ↑ Рашисти кажуть, що зробили першу дослідну машину ТОС-3 "Дракон" (укр.). 9 квітня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  8. ↑ РФ вперше представила систему ТОС-3 “Дракон” (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  9. ↑ «Буратино» на «Солнцепеке». topwar.ru (рос.). 2 листопада 2013.
  10. ↑ Sebastien Roblin (1 липня 2021). Thermobaric Weapons: The Horrific Way Russia Could 'Melt' an Army in a War. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
  11. ↑ «Буратино» уничтожает противника огнём и резкими перепадами давления (рос.). РИА Новости. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  12. ↑ Терористи вже використовують надпотужну зброю. Веселе обстріляли з «Буратіно». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. [Архівовано 2015-01-18 у Wayback Machine.]
  13. ↑ “Буратіно” передала терористам Росія - штаб АТО. Українська правда (укр.). 14 січня 2015.
  14. ↑ Штаб: Ситуація в зоні АТО стабілізувалася, за добу - 75 обстрілів. Українська правда. Процитовано 12 серпня 2017.
  15. ↑ Бойовики обстріляли Веселе з вогнеметної установки «Буратіно». УкрІнформ. 14 січня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Nicholas de Larrinaga (04 February 2015). Russian TOS-1 and Pantsyr-S1 systems reported in east Ukraine. IHS Jane's Defence Weekly. IHS Jane's 360.
  17. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 27 September 2015. OSCE SMM. 28.09.2015.
  18. ↑ ОБСЄ виявила у бойовиків ЛНР систему залпового вогню Буратіно. Ліга.net. 29.09.2015.
  19. ↑ Британія вимагає від РФ пояснень, звідки на Донбасі «Буратіно». Укрінформ. 16 жовтня 2015.
  20. ↑ UK Delegation OSCE @UKOSCE [@UKOSCE] (15 жовтня 2015). Follow the link for the full press release (Твіт) — через Твіттер.
  21. ↑ На переговорах у Мінську торкнулися питання присутності на Донбасі новітньої російської зброї. www.unian.ua (укр.). 7 жовтня 2015.
  22. ↑ Великобританія хоче від Росії пояснень, звідки у бойовиків взялася установка "Буратіно". www.unian.ua (укр.). 16 жовтня 2015.
  23. ↑ ОБСЄ доповіли про російські «Буратіно» у трьох пунктах. Укрінформ. 6 січня 2016.
  24. ↑ В Донбассе обнаружены российские ТОС "Буратино" - ОБСЕ. Страна IN.UA - Свежие новости Украины. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  25. ↑ Британія звинувачує Росію в розміщенні в Україні руйнівних «вакуумних бомб». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2022.
  26. ↑ Росіяни везуть з Білорусі снаряди для вогнеметних систем "Сонцепік" (ФОТО). www.depo.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2022.
  27. ↑ Військові Росії продемонстрували неточність системи ТОС-1А. Мілітарний. 6 червня 2022.
  28. ↑ Смертоносний трофей: ЗСУ захопили в окупантів потужну вогнеметну систему "Буратіно" – фото. 5 канал (укр.). Процитовано 5 березня 2022.
  29. ↑ "Холодноярці" взяли рашистів "у капкан", трофей – машина до вогнемету "Буратино". defence-ua.com (укр.). Процитовано 30 березня 2022.
  30. ↑ Українські військові знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно». espreso.tv. 2 квітня 2022.
  31. ↑ ЗСУ вперше застосували проти росіян їхню ж вогнеметну систему ТОС-1А “Солнцепек”. Новинарня. 5 квітня 2022.
  32. ↑ ТАСС узнал о применении Россией огнеметной системы «Тосочка» на Украине. РБК (рос.). Процитовано 29 травня 2022.
  33. ↑ ЗСУ застосовують трофейний ТОС-1. Мілітарний. 18 квітня 2023.
  34. ↑ Росіяни втратили новітню вогнеметну систему ТОС-2 «Тосочка». Мілітарний. Процитовано 28 березня 2025.
  35. ↑ а б Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 28 березня 2025.
  36. ↑ В Сирии замечены российские тяжелые огнеметные системы “Солнцепек”. ІнформНапалм. 12 жовтня 2015.
  37. ↑ ТОС-1А "Солнцепек" в Сирии. Информационно - новостная система Ракетная техника. 12 жовтня 2015.
  38. ↑ Перегрелись на "Солнцепеке". Радио Свобода. 16 жовтня 2015.
  39. ↑ Pierre Vaux (22 жовтня 2015). TOS-1 Buratino Thermobaric Weapons Used Against Rebels In Latakia. Putin in Syria. The Interpreter.
  40. ↑ Syria Daily Report 22/10/2015. Syria Daily Report. The Waha Report. 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015. [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Боевики в Сирии утверждают, что из ПТРК "Корнет" уничтожили ТОС-1А "Солнцепёк" в районе Алеппо. Процитовано 27 серпня 2016.
  42. ↑ Testing New Types of Weapons by the Russian Armed Forces in Syria. Valdai Discussion Club. 21.02.2017. [Архівовано 2017-03-01 у Wayback Machine.]
  43. ↑ Вірменія повідомила про знищення ТОС-1 Азербайджану. Мілітарний. Процитовано 9 листопада 2021.
  44. ↑ З'явилось відео застосування ТОС-1 Вірменії проти Азербайджану. Мілітарний. Процитовано 9 листопада 2021.
  45. ↑ Цензор.НЕТ. Российская огнеметная система "Солнцепек" уничтожена в Сирии, - колоссальный взрыв боекомплекта. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 22 травня 2022.
  46. ↑ Oryx. A Monument Of Victory: The Bayraktar TB2 Kill List. Oryx. Процитовано 22 травня 2022.
  47. ↑ а б На Чернігівщині захопили машину важкої вогнементної системи ТОС-1. mil.in.ua. 3 березня 2022.
  48. ↑ Офіційних підтверджень від оперативного штабу ЗСУ поки що нема, але є міні|інформація та фото з власних джерел.
  49. ↑ Оккупантов выбили из села в Харьковской области - убито больше 100 человек: фото. Апостроф (рос.). Процитовано 27 березня 2022.
  50. ↑ УНИАН - новости Украины | война с Россией | новини України | війна з Росією. Telegram. Процитовано 5 квітня 2022.
  51. ↑ Украинские бойцы с помощью ПТРК "Стугна-П" подбивают ТОС-1А "Солнцепёк" (укр.), процитовано 2 квітня 2022
  52. ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine.
  53. ↑ @herooftheday10 (2 квітня 2022). Трофей, Буратино (Твіт) (укр.). Процитовано 2 квітня 2022 — через Твіттер.
  54. ↑ ТОС-1 Солнцепік. nuou.org.ua. Процитовано 25 лютого 2025.
  55. ↑ @uaweapons (20 травня 2022). https://twitter.com/uaweapons/status/1527564800041140226 (Твіт) (укр.). Процитовано 22 травня 2022 — через Твіттер.
  56. ↑ @uaweapons (12 вересня 2022). A rare event- a TOS-1A thermobaric launcher in bits, and a bonus fuel truck (Твіт) (укр.). Процитовано 19 вересня 2022 — через Твіттер.
  57. ↑ Під Вугледаром українські бійці знищили російський Сонцепьок — відео. nv.ua (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
  58. ↑ Іван Шевчук (18 липня 2023). ЗБРОЮ, ЩО НЕ МАЄ АНАЛОГІВ У СВІТІ, ЗСУ ПЕРЕТВОРИЛИ НА БРУХТ – ГЕНШТАБ. Дзеркало тижня.
  59. ↑ ЗСУ знищили російський "Солнцепёк". Мілітарний (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  60. ↑ СБУ знищила російський ТОС-1А під Авдіївкою. Мілітарний (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  61. ↑ Oryx. Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Процитовано 20 жовтня 2023.
  62. ↑ Воїни 60 та 63-ї бригад знищили ТОС-1А «Солнцепёк». Мілітарний (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
  63. ↑ Рознесли на шмаття - 63 ОМБр показала кадри знищення ТОС Сонцепьок. Ми Україна (укр.). 25 лютого 2025. Процитовано 25 лютого 2025.
  64. ↑ Бійці СБУ знищили російський "Сонцепьок" на Запоріжжі (відео). LB.ua. 3 серпня 2024. Процитовано 25 лютого 2025.
  65. ↑ @aloha9916 (16 лютого 2025). First destroyed Russian 220mm TOS-2 MRL from CMD unit. 14th February 2025, Pokrovsk direction (Твіт) (укр.). Процитовано 16 лютого 2025 — через Твіттер.
  66. ↑ а б ТОС-1А - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 10 липня 2023.
  67. ↑ Beckhusen, Robert (1 листопада 2017). Russia Is Showing off Its Lethal Missile-Launching Tanks. The National Interest (англ.). Процитовано 10 липня 2023.
  68. ↑ Військові Росії продемонстрували неточність системи ТОС-1А - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 10 липня 2023.
  69. ↑ IISS, 2024, с. 180.
  70. ↑ Еще одна сенсационная сделка: Азербайджан закупил огнеметные системы ТОС-1А на базе Т-90. vestnik-rm.ru (рос.). 15 червня 2013.
  71. ↑ Russia to deliver another batch of TOS-1A heavy flamethrowers to Azerbaijan in the near future. apa.az (англ.). 24 травня 2014. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 27 листопада 2014.
  72. ↑ IISS, 2024, с. 343.
  73. ↑ Jeremy Binnie (14 травня 2018). Algeria unveils Tos-1A. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
  74. ↑ ВС Армении провели практические занятия по применению огнемётных систем ТОС-1А. Armenia Today (рос.). 17 грудня 2021. Процитовано 4 січня 2022.
  75. ↑ Sebastien Roblin (1 липня 2021). Thermobaric Weapons: The Horrific Way Russia Could 'Melt' an Army in a War. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
  76. ↑ IISS, 2024, с. 358.
  77. ↑ bmpd (29 липня 2014). ТОС-1А в Ираке. livejournal.com.
  78. ↑ IISS, 2024, с. 186.
  79. ↑ Gurov, Sergei. TOS-1A Heavy Flamethrower System. www.military-today.com. [Архівовано 2011-09-28 у Wayback Machine.]
  80. ↑ IISS, 2024, с. 193, 201.
  81. ↑ IISS, 2024, с. 382.
  82. ↑ IISS, 2024, с. 207.
  83. ↑ Hier zerstört Putins Höllenkanone eine Festung der Rebellen [Пекельна гармата Путіна руйнує фортецю повстанців] (нім.). STERN.de. 24 жовтня 2015. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
  84. ↑ Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

Матеріали

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ТОС (РСЗВ)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ТОС_(РСЗВ)&oldid=45018949